Держзрада журналіста Муравицького: замість покарання – політичний притулок у Фінляндії?

Журналіста Василя Муравицького в Україні обвинувачують у державній зраді, а в Фінляндії, де він отримав політичний притулок, його вважають опозиціонером.

СБУ викрила житомирського журналіста та блогера Василя Муравицького, який публікував антиукраїнські матеріали на російських сайтах, у серпні 2017 року. Обвинувачений у державній зраді спочатку перебував під вартою, а потім судді поступово послаблювали йому запобіжні заходи, аж поки не застосували жодного.

Корольовський районний суд міста Житомира досі розглядає справу журналіста. Підсудний на засідання не з’являється майже два роки, а виходить лише на відеозв’язок, адже перебуває за кордоном.

Гучна кримінальна справа, яка загрожувала журналісту покаранням до 15 років позбавлення волі, поступово перетворилася на таку, що вже не викликає суспільного резонансу. Запитання про те, коли і яким буде її фінал, нині звучить як риторичне.

ЯК “ЖУРНАЛІСТ РОКУ” СТАВ ЗРАДНИКОМ УКРАЇНИ

Як зазначають в СБУ, блогер та журналіст із 2014 року працював на замовлення російських державних інформагентств. За інформацією спецслужби, він отримував тематику та бажаний зміст матеріалів, а іноді теми обирав сам. Його статті публікувалися на шести інтернет-сайтах, які адмініструвалися з росії та тимчасово окупованих територій України. Гонорари за публікації журналіст отримував через міжнародні системи онлайн-розрахунків.

За інформацією СБУ, результати лінгвістичних і судово-психологічних експертиз текстів засвідчили їх маніпулятивний вплив на свідомість читачів та підбурювання аудиторії, вчинення конкретних дій на шкоду суверенітету і незалежності України, а також містять заклики до розпалювання національної ворожнечі всередині країни та між Україною й сусідніми дружніми державами.

Під час обшуків у журналіста виявили комп’ютерну техніку з доказами листування з російськими кураторами та підготовки антиукраїнських матеріалів, а також вилучили копії укладених із державними інформаційними агентствами рф угод на підготовку замовних статей, акти прийому-передачі робіт за обумовлений гонорар та банківські картки, на які перераховувалися гроші.

Блогеру-журналісту повідомили про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.111 («Державна зрада»), ч.2 ст.110 («Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»), ч.2 ст.161 («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності») та ч.1 ст.258-3 («Участь в діяльності терористичної організації») Кримінального кодексу України. За вчинення особливо тяжких злочинів йому загрожувало покарання до 15 років позбавлення волі.

Як згодом стало відомо, йдеться про місцевого журналіста Василя Муравицького. Свого часу, в 2011 році, він отримав нагороду від міської ради за перше місце в конкурсі «Журналіст року» (номінація «Кращий журналіст друкованих та електронних ЗМІ»).

Після затримання на його захист виступили міжнародні організації «Amnesty International», «Комітет захисту журналістів» та «Репортери без кордонів». Остання, зокрема, вимагала звільнити Муравицького разом зі Станіславом Асєєвим та Едуардом Неделяєвим. От тільки житомирського журналіста затримали українські правоохоронці за антиукраїнську діяльність, а Асєєва та Неделяєва – бойовики так званих «л/днр».

На сайті центру досліджень ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку «Миротворець» зазначається, що Муравицький є антиукраїнським пропагандистом.

Обвинуваченого у державній зраді суд одразу відправив під варту. На початку ця гучна судова справа збирала в залі судових засідань багато журналістів та громадськість. Спочатку в обвинуваченого було три адвокати, а потім залишився один, який періодично змінювався. Сам журналіст своєї вини не визнає. Колегія суддів поступово послаблювала йому запобіжні заходи, аж поки не обрала жодного.

ПОЛІТИЧНИЙ ПРИТУЛОК У ФІНЛЯНДІЇ

У місцевих ЗМІ періодично з’являється інформація про те, що Василь Муравицький отримав політичний притулок у Фінляндії, однак офіційного підтвердження цього факту немає. Перевірити інформацію намагалася регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області Оксана Трокоз.

«Ми намагалися перевірити інформацію про ймовірний виїзд Василя Муравицького за кордон, надсилали запити в Корольовський районний суд, до Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби, в МЗС, зверталися по коментар до СБУ. Але ніхто з них не підтвердив і не спростував цю інформацію, посилаючись на захист персональних даних», – розповіла Трокоз.

За її словами, вдалося з’ясувати, що блогер востаннє особисто приходив на судове засідання 31 травня 2021 року. У відповідь на її запит Корольовський райсуд повідомив: «З повідомлень самого обвинуваченого, які надходили на офіційну електронну пошту суду, ним було повідомлено колегію суддів та інших учасників судового процесу місце перебування обвинуваченого Муравицького В.О.».

Судове засідання у справі Муравицького, яке мало відбутися 8 березня 2023 року, перенесли через те, що у справі змінився головуючий суддя (її розглядає колегія у складі трьох суддів – ред.). Як згодом уточнили в пресслужбі Корольовського районного суду, наступне засідання заплановане на 15 травня.

У телефонній розмові адвокат Муравицького Марина Шолодько підтвердила Укрінформу, що він зараз за кордоном, але відмовилася сказати, де саме. Вона додала, що її підзахисний не перебуває у розшуку і має право слухати справу, виходячи на відеозв’язок. Шолодько сказала, що у період війни Муравицький боїться приїжджати в Україну.

За інформацією джерела Укрінформу в правоохоронних органах, Василь Муравицький виїхав з України влітку 2021 року.

На сайті адвоката Андрія Гожого, який раніше захищав Муравицького, є повідомлення від 17 грудня 2021 року, що журналіст попросив політичного притулку в Фінляндії. Зокрема, Гожий апелює до того, що «на Муравицького неодноразово нападали радикальні угрупування (після одного із судових засідань Муравицького облили зеленкою, а також у залі суду виникла бійка між представниками організації «С14» та Гожим – ред.), які тісно співпрацюють з правоохоронними органами та владою… Винних у нападах не лише не притягують до кримінальної відповідальності, а й навіть не розшукують служби правопорядку. Подальше перебування Муравицького в Україні становить небезпеку його життю та здоров’ю». Адвокат повідомив про звернення до влади Фінляндії з цього приводу та подякував міжнародній правозахисниці Оксані Челишевій (теж є в базі «Миротворця») та організаціям Finnish Peace Committee (Фінляндія), Solidaritätsnetz International (Швейцарія), Amnesty International (Великобританія).

Водночас, у травні 2022 року на сайті центру правової допомоги «Соотечественники» з’явилася інформація про те, що Муравицький отримав політичний притулок у Фінляндії, де його називають опозиційним журналістом.

ГУЧНІ ЖУРНАЛІСТСЬКІ СПРАВИ БЕЗ СУДОВИХ ВИРОКІВ

Справа Муравицького не єдина, в якій досі немає вироку. Із 2014 року, коли росія розпочала війну на українському Донбасі, було кілька гучних кримінальних справ стосовно журналістів та блогерів, яким інкримінували державну зраду. Утім, найодіозніші з них так і не були покарані.

У січні 2015 року журналіст Руслан Коцаба оприлюднив відеозвернення до Президента України «Я проти мобілізації» і закликав українців відмовлятися від служби у ЗСУ. СБУ звинуватила Коцабу в державній зраді й відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.111  та ч.1 ст.114-1 Кримінального кодексу. Нещодавно стало відомо, що Коцаба виїхав з України у статусі політичного біженця і нині перебуває у США. Його справу досі розглядає Коломийський міськрайонний суд.

Головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського затримали у травні 2018 року. За результатами слідчих дій були отримані докази того, що інформація, розміщена на його інтернет-ресурсі, містить заклики, спрямовані на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, державній та інформаційній безпеці. Одна зі статей Кримінального кодексу, яку йому інкримінували, – теж державна зрада. У 2019 році Вишинського повернули до росії в межах обміну «35 на 35», де він отримав посаду виконавчого директора інформагентства «россия сегодня».

У лютому 2021 року СБУ оголосила підозру в державній зраді блогеру Анатолію Шарію. За інформацією слідства, починаючи з 2012 року, він через соцмережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали сприяв державним та неурядовим структурам рф у проведенні спеціальних інформаційних операцій. Шарій отримав статус політичного біженця в ЄС, а минулого року був затриманий в Іспанії, де згодом закрили справу про його екстрадицію до України, бо він покинув її територію.

Із початком повномасштабної війни кількість журналістів та блогерів, обвинувачених в антиукраїнській діяльності, зросла. Та чи спроможна українська судова система винести усім їм вироки і призначити реальні покарання?

Укрінформ продовжує слідкувати за справою журналіста Муравицького та інформуватиме читачів про нові деталі.

Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел