Прокурор Омельченко залишається процесуальним керівником у справі Князєва - САП
Про це йдеться у відповіді САП на інформаційний запит Укрінформу стосовно заяви прокурора Омельченка про скорочення його посади і усунення від роботи після конфлікту з очільником САП Олександром Клименком.
“Зауважимо, що фактично скорочена лише адміністративна посада керівника відділу в САП. О. Омельченко залишається прокурором та має право залишатись на посаді прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Він не відсторонений від жодної справи та залишається процесуальним керівником у справі щодо ексголови Верховного Суду”, - йдеться у відповіді на запит.
Також зазначається, що скорочення посади керівника першого відділу, яку обіймав прокурор Омельченко, було заплановане задовго до реалізації справи щодо неправомірної вигоди ексголови ВС.
Як запевняють у відомстві, процес структурних змін САП був спільно розроблений та погоджений між інституціями та Офісом генпрокурора. У рамках цих змін за ініціативи очільника САП генпрокурор за погодженням з директором НАБУ 30 червня затвердив новий штатний розклад САП, яким передбачено збільшення кількості прокурорів.
Після цього у структурі САП з’явилась нова адміністративна посада – заступник керівника управління САП – начальник першого відділу.
“Таким чином, у САП вирішується потреба ефективного адміністрування роботи декількох відділів. Після появи нової посади, потреби у посаді керівника відділу більше немає, а кошти при цьому частково вивільняються та оптимізуються заради нових посад прокурорів”, - повідомили у відомстві.
Крім того, у САП заявили, що поширення у ЗМІ деяких матеріалів досудового розслідування розцінюють як загрозу для подальшого слідства у справі Князєва.
“Ми з’ясуємо причетних до витоку інформації у ЗМІ та наполягатимемо на відповідальності за вчинені дії”, - йдеться у відповіді.
Як повідомлялося, 13 липня у коментарі Укрінформу прокурор Олександр Омельченко, який був процесуальним керівником у справі Князєва, повідомив, що у САП скоротили посаду начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді, яку він обіймав.
Омельченко пов’язує своє звільнення з конфліктом з очільником САП Олександром Клименком “з приводу певних розбіжностей у розумінні проведення процесуальної дії у справі Князєва”.
Він вважає, що підстав для його скорочення не було, оскільки 11 прокурорів мобілізовані і відчувається брак кадрів. На думку Омельченка, у САП відбулося не скорочення, а позбавлення його посади.
У зв’язку з цим Омельченко звернувся до Ради прокурорів із повідомленням про загрозу незалежності прокурора.
За його словами, наразі процесуальне керівництво у справі Князєва здійснюють прокурори, які разом з ним працювали над цим провадженням.
За повідомленням інтернет-видання “Цензор.нет”, Омельченка скоротили з САП після конфлікту з очільником САП Клименком через погодження клопотання детектива НАБУ про запит на правову допомогу до Польщі з тим, щоб розблокувати вилучений під час обшуків телефон Князєва.
Як повідомляв Укрінформ, 15 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали голову ВС Князєва та вилучили 2,7 млн дол.
16 травня під час пленуму Верховного Суду 140 суддів підтримали висловлення недовіри Князєву. Судді також ухвалили постанову пленуму ВС про припинення повноважень Князєва.
17 травня Вищий антикорупційний суд відмовився задовольнити скаргу захисту Князєва на його затримання.
18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання дозволу на утримання Князєва під вартою. Того ж дня Вищий антикорупційний суд обрав ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 107,3 млн грн.
31 травня Апеляційна палата ВАКС зменшила заставу Князєву до 75 млн грн.
26 травня пленум обрав новим головою Верховного Суду Станіслава Кравченка. До цього він очолював Касаційний кримінальний суд у складі ВС.
