На станції «Академік Вернадський» з'явилися рожеві «НЛО» і перламутрові хмари
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.
“Мрія полярного метеоролога - спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі відсутні в наших краях. Таке "комбо" якраз нещодавно випало українським метеорологам на "Вернадському", - ідеться у повідомленні.
Зранку на небі з'явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок.
“Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців”, - зазначили метеорологи.
На станції «Академік Вернадський» з'явилися рожеві «НЛО» і перламутрові хмари / Фото: Національний антарктичний науковий центрДо того ж через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож поки вони висіли над "Вернадським", сонце опустилося над горизонтом, підсвітивши небо в рожевий колір.
Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.
І сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря, – зазвичай гірські хребти.
Однак, відзначили вчені, ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду.
“Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища”, - зазначили вчені.
Як повідомляв Укрінформ, на станції “Академік Вернадський”, де зараз зима, 3 липня українські вчені зафіксували найвищу липневу температуру за весь час спостережень.