Медійники презентували англомовні відеоролики про рашизм

Медійники презентували англомовні відеоролики про рашизм

Укрінформ
Двадцять два відеоролики, розроблені Медіацентром «Україна» та УІНП у межах просвітницького проєкту, спрямовані роз'яснити феномен рашизму для закордонної авдиторії.

Про це йшлося на презентації спільного просвітницького проєкту Медіацентру «Україна» та Українського інституту національної пам’яті, що відбулася в медіацентрі Україна-Укрінформ.

«Шлях коментування росіян у відповідь на їхні наративи - це шлях у нікуди. Це вторинне висловлювання. У цьому проєкті ми взяли теми, із якими працюють росіяни, але створили конкретний продукт, який пропонує порядок денний з наших позицій. А наші позиції прості - ми дивимося на об'єктивну історію. Ми вийшли зі своїм продуктом не як із коментарем до якогось російського продукту, а проєктом «з нуля», - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Як розповіла комунікаційна менеджерка Медіацентру Україна Світлана Чепуренко, метою ініціативи є комплексне спростування міфів про Україну, створених російською пропагандою, та роз'яснення феномену рашизму. Двохвилинні відеоролики спрямовані на іноземну авдиторію, кожен має інформацію і субтитри англійською мовою.

Читайте також: Нацрада вже зареєструвала 35 онлайн-медіа

Проєкт містить дві тематичні серії. Перша складається з 12-ти відео та розвінчує міфи про Україну, зокрема, про ОУН-УПА й «братні народи». У другій частині проєкту - 10 роликів. У першому пояснюється, що таке рашизм. Наступні сюжети містять відомості про аспекти цього явища – «побєдобєсіє», геноцид, культ особистості.

«2 травня 2023 року Україна визнала, що рашизм є офіційною ідеологією Росії. І наше завдання - працювати над тим, щоб це було визнано міжнародною авдиторією», - підкреслила Чепуренко.

Водночас продюсерка проєкту Марина Пономаренко додала, що рашизм - це відносно нове явище. Саме тому наразі небагато продуктів, які на міжнародну авдиторію говорили про нього. За її словами, також немає усталених образів чи однорідного візуального стилю, що асоціювалися би з фашизмом 21-го століття.

«Ми мали розробити якесь своє бачення. Ми виходили з того, який настрій хотіли передати - задушливий, застояний, похмурий, що є зараз в Росії. Це зумовило підбір музики та кольорів. Ми не хотіли робити буквальну ілюстрацію до наших тез, ми хотіли шукати якісь художні образи, що передають настрій», - сказала вона.

Читайте також: Достоєвський – імперець, Толстой – антиімперець, але підсумки – схожі

Заступник голови УІНП Володимир Тиліщак зауважив, що для проєкту використовували вже наявні напрацювання Інституту нацпам'яті, зокрема, виставку «Рашизм - це...», яка зараз їздить містами України.

Своєю чергою, заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко зауважив, що подібні проєкти надзвичайно важливі, оскільки допомагають викорінювати російські наративи на Заході.

Читайте також: Імперська російська культура: як не можна скасувати, то треба розібрати

«У нас ще багато роботи з подолання російських міфів як в контексті музеїв, картин, означень в мистецтві, так і в контексті підходів до історії в університетах», - сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2023 року у Київському університеті ім. Б.Грінченка презентували книгу «Заборонити рашизм» - перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-