З початку повномасштабного вторгнення Росії Кластер ООН з питань житла та непродовольчих товарів в Україні забезпечив гуманітарну допомогу та прихисток для 1,6 млн українців. Про те, яка саме допомога надається, де та як її отримати, а також про пріоритети роботи, розповів Укрінформу Джон Вейн, координатор Кластера з питань житла та непродовольчих товарів в Україні, що займається гуманітарними місіями по всьому світу вже понад 30 років. Команда Кластера добре розуміється на потребах українців під час війни. Наш співрозмовник і сам неодноразово став свідком масованих ракетних атак ворога, забезпечуючи екстрений прихисток потерпілим українцям у Дніпрі.
ПРО ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ
- Які основні напрямки діяльності Кластера ООН з питань житла та непродовольчих товарів в Україні?
- Перш за все, слід пояснити, що таке Кластер ООН. Система Кластерів була розроблена ще у 2005 році після чергової світової кризи, під час якої забезпечення гуманітарною допомогою пройшло не дуже вдало. Я був тоді у Шрі-Ланці, яка оговтувалася після цунамі у 2004 році, і координація гуманітарної діяльності там ішла досить складно, бо існувала велика конкуренція за проєкти між підрозділами організації, а координація між донорами та партнерами була неефективною – це був хаос.
Тому в рамках процесу реформування гуманітарної сфери в грудні 2005 року в ООН запровадили кластерну систему, яка була покликана розв'язати проблему відсутності секторальної координації та покращити технічну підтримку і підзвітність гуманітарного реагування.
Дванадцять секторів було об'єднано в кластери (або як ми називаємо агентства), зокрема й наш – Кластер житла та непродовольчих товарів. Ця система працює в Україні вже кілька років і безпосередньо перед повномасштабним російським вторгненням ми були в процесі передачі нашої діяльності уряду України. Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії, кластерну систему довелося реанімувати, щоб забезпечити більш ефективну координацію та технічну підтримку.
- Детальніше, будь ласка, про проєкти, які реалізовує ваш підрозділ в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії?
- Основними напрямами діяльності Кластера з питань житла та непродовольчих товарів є оцінка потреб цивільних громадян, підтримка й надання послуг, планування та розробка стратегій, моніторинг та оцінка ефективності, розбудова національної спроможності з питань житла та непродовольчих товарів, а також пошук донорських коштів на ці завдання. Наприклад, на 2023 рік згідно з планом для гуманітарного реагування ми виявили 8,3 мільйона людей в Україні, які потребують допомоги та притулку.
Цього року ми плануємо допомогти 3,3 мільйона українців, а наш кошторис на всі ці заходи становить 525 млн доларів. На сьогодні Кластер надав допомогу 1,6 мільйона людей, зібравши 145 млн доларів, тобто приблизно 27% необхідного фінансування.
Загалом, процес надання постраждалим житла має три складові. Перше – це сам притулок, помешкання може бути збірною конструкцією, наявною будівлею або ж навіть тимчасовим наметом. Можливість готувати їжу, спати й відносно комфортно жити в цій будівлі – це другий компонент. А третій компонент – це забезпечення соціальних сервісів (охорона здоров'я, освіта, інфраструктура, транспорт).
- А що мається на увазі під непродовольчими товарами?
- Це забезпечення людей речами першої необхідності, необхідними для нормального життя. У нас є технічна робоча група, яка займається розробкою складових для відповідних наборів. Наприклад, побутовий набір складається з предметів для приготування їжі – сковорідок, каструль і всього необхідного для приготування їжі, а також спальних матраців, ковдр та предметів гігієни – ось що ми маємо на увазі під непродовольчими товарами. Ці речі об'єднані в набори, які ми разом з партнерами закуповуємо, наші співробітники розфасовують, а потім за необхідності розподіляють між постраждалими.
У нас є набори непродовольчих товарів на зиму, які допоможуть людям пережити холод та дефіцит електроенергії. Кластер формує набори, консультуючись із нашими партнерами та технічною робочою групою, а наша команда займається розробкою специфікацій для цих речей і вивчає ціни для їх закупівлі. Загалом непродовольчі товари – це речі, необхідні для більш-менш комфортного тимчасового перебування у прихистках людей, що втратили домівку через війну.
ПРО ЖИТЛОВІ ПРОЄКТИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
- А як щодо проєктів з надання тимчасового житла?
- Допомога з прихистком людей, що потрапили в кризу, складається з заходів, спрямованих на оперативне надання їм притулку та облаштування одразу після надзвичайної події. Скажімо, був напад на місто – і сотні будинків пошкоджено. Тож ми розробили набори для екстреного ремонту житла, в які входять будівельна плівка, матеріали для настилу, цвяхи та дерев'яні дошки. Ці набори заздалегідь розміщені на місцях потенційної потреби для швидкого їх розповсюдження, щоб люди мали належний притулок одразу після атаки.
Крім того, ми проводимо легкий ремонт будинків, який складається з ремонту дахів та вікон, вартістю від 1,5 тис. до 2,5 тис. доларів, і середній ремонт – від 2,5 тис. до 4,0 тис. доларів. Якщо пошкодження оселі є значними, ми проводимо серйозніший ремонт, який передбачає структурну підтримку конструкцій та коштує дорожче – від 5,0 тис. до 15 тис. доларів.
Агентство також займається будівництвом модульних будинків, тобто збірним житлом. Це готові конструкції з мінімальними стандартами, де витримані рекомендації щодо вартості та необхідної площі на одну людину (так звані стандарти SPHERE). Кілька десятків таких модульних будинків нині збудовані нашими зусиллями та надані українцям, чиї домівки зруйновано вщент.
Однак модульне житло дороге, тому воно не є нашим першочерговим пріоритетом. Як правило, модульний будинок коштує приблизно 20 тис. доларів, і проживання у модульному містечку в результаті часто викликає залежність від цього прихистку. Люди, що там проживають, починають залежали від підтримки та сервісів, які надають благодійники, і цю залежність потім важко подолати. Сталість життєвих умов має важливе значення, так само як і доступ до соціальних послуг.
Жителі таких містечок мають отримати доступ до інфраструктури, медичних послуг, системи освіти і цим мають завчасно опікуватися місцеві громади та органи влади.
Один з інших варіантів надання допомоги – це оренда житла. Кластер допомагає українцям орендувати житло, фінансуючи орендну плату за період до шести місяців, якщо, наприклад, будинок було вщент зруйновано. Далі люди повинні знаходити можливість забезпечити себе самостійно.
Кластер також працює з колективними центрами прихистку, як правило – це школи, хостели та усілякі гуртожитки. Ми переобладнуємо будівлі для комфортного перебування там людей, які опинилися у кризовій ситуації. Минулого року нашою командою було відремонтовано багато таких колективних центрів для розміщення внутрішньо переміщених осіб під час війни.
- Як ви визначаєте, кому допомогти у першу чергу?
- За нашими підрахунками, як я вже казав, потребують притулку або підтримки Кластера 8,3 мільйона українців. На жаль, ми не всім можемо допомогти, тож визначаємо найбільш вразливі категорії й встановлюємо, хто найбільше потребує такої підтримки. Допомога одиноким людям, людям похилого віку та сім'ям з неповносправними членами – ось наш пріоритет. У визначенні бенефіціарів допомоги агентство дуже тісно співпрацює з місцевою владою, яка знає свою громаду та може поділитися відповідними списками вразливих категорій громадян із нашими центрами.
- У яких регіонах діяльність Кластера найбільш представлена?
- Сьогодні ми активно працюємо на сході України. У нас є чотири хаби з питань житла: національний хаб знаходиться тут, у Києві; східний – у Дніпрі, центральний – у Вінниці, а західний – у Львові.
Хаб на сході насамперед має реагувати на надзвичайні ситуації, пов'язані з наданням оперативного притулку. Найбільш популярними нашим послугами там є надання наборів непродовольчих товарів, наборів для екстреного укриття, а також легкий ремонт житла.
У центрі та на заході країни – більше проєктів облаштування колективних центрів, де перебувають тимчасово переміщені особи. Наше агентство ремонтує приміщення для таких центрів та допомагає з орендою житла. Звісно, це різне реагування, але основну увагу ми приділяємо прифронтовим регіонам на сході.
ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ВАЖКОЇ ЗИМИ
- Наступна зима може бути дуже важкою для України. Як збирається ООН допомагати та підтримувати українців у зимовий період?
- Минулого місяця спеціальна робоча група разом з нашими партнерами працювала над підготовкою до зими, розробляли рекомендації щодо зимового періоду та допомоги для приблизно 1 мільйона українців. За нашими оцінками, на ці заходи необхідно 200 млн доларів США. Створено спеціальні набори для зими, куди входять зимові високотемпературні ковдри, матраци, покривала, електричні та твердопаливні обігрівачі.
Ще один вид допомоги – це забезпечення паливом: дровами, вугільними брикетами. Кластер тісно співпрацює з вашим Міністерством реінтеграції у питаннях підтримки того чи іншого регіону, а потім узгоджує ці потреби з планами наших гуманітарних партнерів, які закуповуватимуть дрова та паливо і забезпечуватимуть їх доставку. Минулого тижня якраз мали відповідну предметну зустріч з представниками міністерства.
Також ми можемо надавати допомогу в грошовій формі, але для цього маємо повністю розуміти ринок. Оцінка цінової ситуації на ринку палива, доступного в різних регіонах, є ще одним завданням та частиною нашої роботи з координації зусиль, аби забезпечити такий вид допомоги.
- Як пересічний українець може отримати допомогу ООН?
- Перший і основний протокол для дій пересічних українців у будь-яких надзвичайних ситуаціях – це звернення до місцевої влади. Саме вона залишається єдиним беззаперечним механізмом порятунку та підтримки. Будь-які недержавні міжнародні організації тримають оперативний зв’язок з постраждалими та координують свої зусилля в першу чергу через місцеву владу.
Минулого тижня, наприклад, ми були в Хмельницькому, де відбулась російська ракетна атака на воєнний об’єкт, під час якої було пошкоджено понад 350 будинків. Для нас тут тепер чималий шмат роботи. Ми змогли скоординувати оперативне постачання найнеобхідніших будівельних матеріалів – руберойду, склопакетів, пластику, цвяхів, щоб люди змогли самостійно відбудувати пошкоджене житло. Причому громада мобілізувала усіх жителів на допомогу – і це було неймовірно. Силу простих українців часто недооцінюють, а ви надзвичайно сильні та стійкі у кризових ситуаціях.
ПРО ОСОБИСТІ ВРАЖЕННЯ
- Ви бували в зонах бойових дій? Чи відчуваєте ви небезпеку і як із цим справляєтесь?
- Елемент небезпеки є завжди, особливо, коли ти тільки приїжджаєш у країну і бачиш сповіщення на телефоні про тривогу – це страшно. Я думаю, що чим довше тут перебуваєш, тим більше звикаєш до цього – не знаю, добре це чи погано. Безумовно, важливо дотримуватися протоколів безпеки, й у нас в ООН вони дуже суворі. Воєнні дії є страшними та приголомшливими, тож особиста безпека є першочерговим завданням для всіх в Україні.
- Чи траплялась з вами якась особливо небезпечна ситуація?
- Я займаюся гуманітарною роботою вже понад 30 років і не раз потрапляв у страшні ситуації. Нещодавно, коли я був у Дніпрі, йшли масовані російські обстріли, і деякі вибухи відбувалися так швидко, що було важко дістатися до укриття вчасно. І хоч вибухи були далеко від нас, але це – жахливе нагадування про те, що може легко статися, якщо опинився не в тому місці не в той час.
Олександра Клітіна, Київ
Фото: Кирило Чуботін