Протестантська релігійна громада у Слов’янську волонтерить з 2014 року

Протестантська «Церква переможців» у Слов’янську з 2014 року підтримує людей, що постраждали від війни. З початку повномасштабного вторгнення довелося подвоїти зусилля. Тільки за перші кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії тут знайшли тимчасовий прихисток понад 2,5 тисячі мешканців Луганської і Донецької області, які залишили свої домівки, рятуючись від обстрілів. Зараз служителі церкви продовжують активну волонтерську роботу, не дивлячись на те, що через бойові дії постраждали й самі. 

«В день ми приймали до 60 біженців»

На першому поверсі Дому молитви кипить робота – чоловіки носять ящики, складаючи їх у приміщенні. Це – допомога, яку отримають мешканці Слов’янська та сусідніх прифронтових сіл та містечок. Продуктові та гігієнічні набори церква отримує від партнерів – українських та міжнародних гуманітарних організацій. Волонтерською справою «Церква переможців» займається від початку російської агресії – з 2014 по 2016 рік на базі церкви діяв Центр для переселенців. У Слов’янську занадто добре пам’ятають ті роки і знають, яке горе приносить війна. Тому з перших днів повномасштабного вторгнення церква, яка вже мала великий досвід роботи з біженцями, активно включилася у процес надання допомоги. 

– Вже 25 лютого 2022 року до нас почали їхати люди з Луганської області. Там загострення почалося раніше, як ви знаєте, – розповідає диякон церкви Марк. – За день в нашому хостелі на третьому поверсі ми приймали до 60 біженців зі Щастя, Рубіжного, Сєверодонецька, Лисичанська, Сватового, інших населених пунктів. Годували, давали можливість відпочити, привести себе до ладу, а зранку евакуаційними автобусами вони їхали вже далі, у більш безпечні місця. 

З кінця лютого до початку квітня 2022 року «Церква переможців» прихистила понад 2,5 тисячі людей. Вже коли бойові дії навесні 2022-го наблизилися фактично впритул до Слов’янська, гуманітарну діяльність довелося тимчасово згорнути.

– 7 квітня місцева влада закликала населення залишити місто, – згадує Марк. – Зважаючи на високий рівень небезпеки, пастор нашої церкви Роман Страшко також ухвалив рішення щодо евакуації нашої громади. Звісно, ми рекомендували це усім нашим прихожанам. Цими днями більшість громади виїхала з міста.

«Два з трьох поверхів церкви практично зруйновані»

Рішення було дуже своєчасним, адже обстріли Слов’янська посилилися, місто потерпало від потужних «прильотів» майже щодня. А Слов’янський курорт, де розташована «Церква переможців», і поготів – адже був ще ближче до лінії фронту. Зрештою, влітку постраждала і церква. 

– Поряд з будівлею впала ракета, тоді згорів автомобіль, було пошкоджено фасадну частину, вилетіла частина вікон, – перераховує Марк. – Це було 30 червня. А вже 5 липня у церкву влучив артилерійський снаряд, який пошкодив дах та верхні поверхи. У вересні, після третього «прильоту», 2-й та 3-й поверх були зруйновані майже повністю. На другому поверсі немає стелі, бо впали 12 плит перекриття, третій, відповідно, теж у жахливому стані. 

Від хостелу на третьому поверсі, де жили біженці, не залишилося майже нічого. Частини номерів – в тому місці, де було пряме влучання – просто не існує, частина потребує повної реконструкції через значне пошкодження стін і стелі. Уцілів тільки перший поверх. За попередніми підрахунками, на відновлення церкви знадобиться близько 500 тисяч доларів. 

 «Ми вважаємо своїм обов’язком допомагати і цивільним, і військовим»

Після того як восени 2022 року Збройні Сили України визволили Харківщину і фронт вдалося значно відсунути від Слов’янська, громада церкви повернулася до міста. 25 грудня, на Різдво, у церкві знову розпочалися богослужіння.  

Разом із цим, набрала обертів і гуманітарна діяльність церкви. Допомогу отримують мешканці Слов’янська, Святогірська, Лиману, Богородичного, Долини та ін. Крім продуктів та засобів гігієни, представники церкви у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Samaritan's Purse UK налагодили доставку питної води в 11 прифронтових населених пунктів. Станція з очищення води встановлена й біля церкви, завдяки чому мешканці мікрорайону Словʼянський курорт, особливо літні люди, мають доступ до питної води. 

– Волонтерська діяльність охоплює зараз чи не левову частку церковної роботи, – зазначає Марк. – Але так і повинно бути. Людям зараз надзвичайно важко, тому церква повинна мати соціальну відповідальність і підтримувати громаду. Увесь цей час ми допомагаємо і нашим захисникам – це і гуманітарна допомога, і капеланська місія на фронті. Церква займає чітку проукраїнську позицію, ми завжди про це говоримо. І доводимо справами. Вважаємо своїм обов’язком під час війни допомагати і цивільним, і військовим, які нас захищають. 

Війна триває, і у Слов’янську так само лунають вибухи. Звісно, про повноцінну безпеку в таких умовах говорити не доводиться. 

– Так, небезпека лишається, – погоджується Марк. – Але ми розуміємо, що люди, які живуть у безпосередній близькості до фронту, потребують підтримки, у тому числі, й духовної. Якщо вони не спиратимуться на віру і надію, їм буде набагато важче пройти через ці страшні випробування. 

Автор: Аліна Логвиненко 

Фото: «Храми під вогнем», fb/ChurchOfTheWinners