Як Нова Українська Школа (НУШ) виявилася сильнішою за війну
Довготермінова докорінна освітня реформа (перехід на Нову українську школу з 12-ти річним навчанням) – стартувала в 2017 році, тоді ж відбувся перший набір «нушенят» в пілотні класи (в 2018 за НУШ вчилися вже всі першачки). У 2022 році – запустили базову середню освіту НУШ, а в 2027 році – має відбутися запуск профільної освіти. В 2029 році чекаємо на випуск пілотного12-го класу, з освітою за державним стандартом НУШ.
ЧЕРЕЗ ВІЙНУ РЕФОРМА ВІДСТАЛА ВІД ЗАПЛАНОВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА РІК
Реформа передбачає, що паралельно зі структурними змінами в українській школі будуть удосконалюватися методи навчання, підвищуватиметься кваліфікація вчителів, педагогічна освіта переорієнтовуватиметься на педагогіку партнерства, індивідуальний підхід. Про основні виклики реалізації реформи на самому початку її впровадження Укрінформ детально писав тут, а журналістки нашого інформаційного агентства, чиї діти стали першокласниками-«першовідкривачами» НУШ у 2018 році, навіть ділилися власними враженнями в проекті «Нова школа: батьківський щоденник».
Освітня реформа поступово рухалася і згодом мала українську школу на важіль соціальної рівності, економічного розвитку і конкурентоспроможності України. Випускники НУШ мали стати всебічно розвиненими, відповідальними громадянами та патріотами, які поведуть українську економіку вперед у XXI сторіччі. Так мало бути. І буде. Попри все. Наприклад, попри те, що станом на сьогодні ми маємо цілий рік, коли через воєнний стан та бойові дії, реформа не змогла досягти запланованих результатів: через нестачу бюджету, через те, що багато закладів освіти призупинили роботу, кожна 10-а школа нашої країни або зруйнована, або пошкоджена, а з 167-ми пілотних освітніх закладів НУШ продовжили освітній експеримент – 145.
Саме пілотні заклади освіти є одним з найважливіших елементів впровадження НУШ, педагоги-новатори яких з 2017 року, були готові до змін, здатні ризикувати, впроваджувати нові якісні підходи в навчанні та надавати зворотний зв’язок міністерству освіти, для того, щоб воно могло втручатися та вносити позитивні зміни.
Як показала практика, колективи пілотних шкіл, розуміли на які ризики йдуть і усвідомлюючи це, все одно пішли на експеримент – і зараз в умовах повномасштабної війни вони показали свою стресостійкість, високу опірність негативним чинникам та надзвичайну адаптивність.
НОВІ НАПРЯМКИ НУШ: ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙБУТНЬОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНЦІВ
Реформа НУШ стартувала в період, коли міністром освіти і науки була Лілія Гриневич (2016-2019). Під час доповіді на Серпневій конференції 2023 «Освіта єднає» вона наголосила, що до реформи освіти та освітньої політики, яку зараз здійснює міністерство, зараз включаються нові напрямки, які треба передбачити, зокрема, подолання освітніх втрат, забезпечення майбутньої успішної самореалізації українців та розвиток країни.
Пані Гриневич зауважила, що на старті НУШ у 5-х класах відбулася «імітація впровадження державного стандарту базової освіти», але вона впевнена, що є сотні шкіл і тисячі вчителів, які все ж змогли впровадити державний стандарт базової освіти. «Коли ми в загальному говоримо про додану цінність реформи НУШ, то вона полягає в компетентнісному підході, адже крім оновлених академічних знань, дітям потрібні соціальні м’які навички, здатність до адаптації, вміння керувати емоціями» - говорить пані ексміністр.
Вона додала, що недавні опитування показали, що внаслідок війни лише 25% українських підлітків відчувають опору в собі, а 83% - хочуть дізнатись, як можуть підтримувати себе у важкі часи. І на питання, який би додатковий шкільний предмет вони собі обрали, відповідають: «психологія». Тобто, вони потребують підтримки і педагогам це треба врахувати. Освітяни також мають розуміти, що коли учні повернуться з-за кордону, потрібно буде їх якнайкраще адаптувати до української системи освіти.
В БЮДЖЕТІ НА 2024 РІК ЗНОВУ ЗАКЛАДЕНО СУБВЕНЦІЮ НА НУШ В ОБСЯЗІ 1,5 МЛРД ГРН.
Нова українська школа (НУШ) – це стратегічна реформа уряду і субвенції на неї в держбюджеті були обов'язковою статтею щороку, починаючи з 2017-го. На жаль, у 2022 і 2023 роках реформа тривала без фінансової підтримки з боку держави. Після початку повномасштабного вторгнення частину видатків на освіту переспрямовували на потреби армії і фінансування реформи базової середньої освіти цілковито припинили. Але зараз ситуація виправилася, у вересні уряд затвердив постанову, яка передбачає спрямування коштів на реформу НУШ в розмірі 473,3 млн грн вже у 2023 році.
Наступного року МОН планує повноцінно відновити фінансування Нової української школи. В бюджеті на 2024 рік закладено субвенцію на НУШ в обсязі 1,5 млрд грн. За ці кошти для 5–7 класів НУШ придбають оснащення, навчальні матеріали, а також забезпечать восьмий пілотний клас. Окрім того, виділення субвенції дасть змогу підготувати вчителів.
ДОСІ НЕ АДАПТУВАЛОСЯ ПІСЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО НАВЧАННЯ В БАЗОВІЙ ШКОЛІ НУШ МЕНШЕ 1% ДІТЕЙ
У 2023 році пілотні класи НУШ перейшли на другий цикл базової освіти - з адаптаційного (5-6 класи) до базового предметного навчання (7-9 класи).
Інститут освітньої аналітики провів опитування серед батьків, зокрема, на питання: чи задоволені Ви освітніми результатами своєї дитини по завершенню 6 класу НУШ? 46,8% опитаних батьків відповіли - загалом так, у дитини в прогрес у навчанні та розвитку, 22,8 % - так, я бачу помітний прогрес у навчанні та розвитку, 15% - швидше ні, прогресу в навчанні та розвитку незначний. Складно було відповісти 11% батьків, а тих, що зовсім незадоволені та не помічають прогресу – лише 4,4%.
Згідно з опитуванням, 57% дітей адаптувалися після початкової школи до навчання в базовій школі НУШ, 32% - адаптувалися, хоча були труднощі, 5% - швидше не адаптувалися (дитині складно була пристосуватись до вимог учителя), і лише 0,9% відповіли, що дитина досі не адаптувалася.
На питання чи допомагаєте Ви своїй дитині виконувати домашнє завдання?
44% батьків відповіли - так, з деяких предметів, 27% - ні, лише контролюю виконання, 20% - ні, дитина робить усе сама, 4,8% - відповіли, що допомагають і виконання домашнього завдання викликає труднощі для всієї родини.
З опитаних батьків учнів 6-х пілотних класів НУШ, понад 93% відсотки відповіли, що проживають в Україні (нікуди не виїжджали, або виїжджали і повернулися).
ЛИШЕ 12,5% ОПИТАНИХ БАТЬКІВ НАЗВАЛИ НОВУ ФОРМУ СВІДОЦТВА ДОСЯГНЕНЬ ГІРШОЮ, НІЖ ТАБЕЛІ, ЯКІ БУЛИ РАНІШЕ
Також Інститут освітньої аналітики поцікавився у батьків, як вони оцінюють нову форму свідоцтва досягнень.
Нагадаємо, що в НУШ свідоцтво навчальних досягнень відрізняється від табеля попередніх років.
Раніше був табель з переліком навчальних предметів і бали за кожний семестр, рік, навчальну практику та державну підсумкову атестацію.
Якщо табель був документом підсумкового оцінювання, то у свідоцтві - два види оцінювання: оцінювання особистісних досягнень і підсумкове оцінювання. На відміну від табеля свідоцтво має дві частини: перша частина - перелік особистісних досягнень; друга - перелік навчальних предметів і інтегрованих курсів.
На відміну від табеля (де за кожен предмет учитель виставляв бал) у свідоцтві досягнень педагог вказує оцінку щодо кожної групи результатів навчання за допомогою перших літер назв рівнів: «В» (високий), «Д» (достатній), «С» (середній), «П» (початковий), або за допомогою балів.
48,2% опитаних батьків відповіли, що нова форма свідоцтва досягнень допомагає краще зрозуміти сильні й слабкі сторони їхньої дитини в навчанні, 22,5% - вважають, що нова форма свідоцтва досягнень надала чимало інформації щодо успішності дитини, але хотілося б мати ще більше відомостей, 16,9% – що нова форма свідоцтва досягнень дещо складна за структурою й надає багато зайвої інформації, 12,5% опитаних батьків назвали нову форму свідоцтва гіршою, ніж табелі успішності.
ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ БАТЬКІВ ЗА БАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ (НАПРИКЛАД, ОЦІНКИ ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ)
Зараз в НУШ можна застосовувати різні шкали для оцінювання: дворівнева словесна (Так/Ні); трирівнева словесна (Важко/Складно визначитися/Легко); чотирирівнева словесна (Ніколи/Рідко/Майже завжди/Завжди), а також 5-, 10-, 12-бальна шкала.
Під час підсумкового оцінювання використовується: чотирирівнева шкала (початковий рівень/середній рівень/достатній рівень/високий рівень) або дванадцятибальна шкала.
Навчальний заклад може використовувати власну шкалу, але для річного оцінювання має переводити власну шкалу в дванадцятибальну.
Інститут освітньої аналітики опитав батьків, який вид оцінювання вони вважають найкращим?
За бальне оцінювання (наприклад, за 12-бальною шкалою) – висловилося 81,3% опитаних батьків шестикласників.
За рівневе оцінювання (наприклад, початковий, середній, достатній, високий рівень) -14,8%,
За словесне оцінювання (без балів і рівнів) - 3,9%.
ДИРЕКТОРКУ ШКОЛИ В НОВІЙ КАХОВЦІ САДИЛИ «НА ПІДВАЛ» ЗА ВПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ «НА ТЕРИТОРІЇ РФ»
Всього з 2017 року для впровадження пілоту НУШ було обрано понад сотню шкіл: по кілька освітніх закладів у Києві та по кожній області України. З початком Великої війни на територіях, які зараз тимчасово окуповані ворогом, опинилося чимало з них, але деякі, попри неймовірні продовжили освітній експеримент. Наприклад, ліцей № 3 міста Нова Каховка Херсонської області, який другий рік поспіль проводить навчальний процес онлайн.
«Ми впроваджуємо державний стандарт з першого класу і жодного разу не зійшли зі шляху. Незважаючи на те, що 24 лютого 2022 року Нова Каховка була окупована, нам вдалося закінчити рік, наші учні отримали документи про освіту. А далі нам вдалося розпочати новий навчальний рік, попри те, що Нова Каховка досі в окупації» - розповіла директорка ліцею Ірина Дубас під час виступу на Серпневій конференції 2023 «Освіта єднає». Жінка пів року провела в окупації, але разом із колективом продовжувала викладати за українськими програмами та впроваджувати НУШ.
На момент окупації в ліцеї № 3 навчалося 670 учнів, на 1 вересня 2022 року їх стало 611, а на вересень 2023 року - 615 (з них 249 учнів зараз перебувають в окупації, 220 – за кордоном, інші - на території підконтрольній Україні).
У серпні 2022 року окупанти з автоматами прийшли до ліцею, вигнали з нього український колектив вчителів та забрали ключі від будівлі. Директорку ув’язнили та посадили «на підвал», звинувативши у впровадженні української освіти “на території рф”. Ірині Дубас погрожували, вимагали віддати всю документацію та техніку, яка була в ліцеї. Їй вдалося врятуватись, і хоча фізично ліцей досі перебуває на тимчасово окупованій території, директорка ліцею із командою продовжує роботу онлайн на підконтрольній Україні території.
За словами пані Ірини, в Новій Каховці поки не відкрилася жодна школа, але в цьому році окупанти планували відкрити одну школу онлайн – тому обшукували будинки, квартири, шукали собі учнів, а сусіди «здавали», де є діти та чому батьки не віддають їх в окупаційні школи.
Серед учнів ліцею також є діти, які вимушено знаходяться в Криму, чи в Генічеському районі області. Директорка впевнена, що українська школа повинна зробити все, щоб такі діти та їхні сім’ї відчували, що вони не покинуті.
«Всі виклики ми подолали і подолаємо, в нашому колективі нуль колаборантів і я цим пишаюся. Директор – має показувати приклад. Коли батьки бачать, що директор крокує впевнено, не пускає сльозу (хіба що наодинці з собою), це додає впевненості колективу, учням та батькам» - переконана Ірина Дубас.
Зараз всі учні ліцею № 3 Нової Каховки навчаються онлайн. Пілотні 6-ті класи НУШ не пропустили жодного освітнього заходу чи моніторингу, показали гарні результати. Єдиною проблемою можна вважати те, що в 6-й клас до них прибували на онлайн-навчання діти з інших територій (Херсонської, Запорізької області), які не були навчені, тому що однокласники вже уміли з першого класу НУШ. І вчителям доводилося допрацьовувати матеріал з учнями.
ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВИКЛИК ВІЙНИ - ВІДТІК КАДРІВ
Величезним викликом війни для багатьох освітніх закладів України став відтік кадрів – фахові вчителі виїжджали з окупованих територій, звільнялися та працевлаштовувалися за кордоном - на заводи, фабрики, прибиральницями в готелі…
Педагогічні колективи почали «сипатися», деякі українські педагоги (серед яких багато тих, хто працював в експерименті НУШ впродовж 6 років), котрі виїхали, змогли влаштовуватися закордоном в українські школи. Однак, на їх місце в Україні треба було прийняти нових вчителів і швидко навчити їх працювати в експерименті НУШ.
Про те, як по крихтах збирали на навчання свій колектив та учнів після повномасштабного вторгнення, розповіла представниця ще одного освітнього закладу, який з 2017 року взявся за інноваційний всеукраїнський проєкт – це Лиманський ліцей Старобільської міської ради Луганської області.
Заступниця директора з навчально-виховної роботи Лариса Слюсарєва, нагадала, що в 2017 році чотири освітні заклади Луганщини доєдналися до експерименту НУШ, а в 2022-му їх залишилося вже три, через те, що директорка Сватівського ліцею № 8… пішла на співпрацю з окупантами. На сьогоднішній день Старобільщина залишається тимчасово окупованою, 7 співробітників того ж освітнього закладу теж пішли на співпрацю з окупантами - одна стала директоркою, інша - заступницею... Пані Лариса розповіла, що у них колаборанти навіть спалили свідоцтва навчальних досягнень, виписані для «нушенят» Лиманського ліцею разом із особовими справами учнів...
Колектив роз’їхався, так само були розкидані по світу учні, але небайдужі педагоги 1 вересня 2022-го року зуміли дистанційно відкрити ліцей, в якому було 650 учнів перших-одинадцяти класів. Але, якщо раніше в ліцеї було 2 пілотні класи НУШ, то зараз залишився один.
МИНУЛОГО РОКУ ДЕРЖАВА НЕ ЗМОГЛА НАДРУКУВАТИ ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ НУШІВСЬКИХ КЛАСІВ
Освітяни згадують, наскільки вони були щасливі раніше, коли їм ледь не кожного дня привозили науково-методичну літературу для пілотних класів НУШ, а «нушенята» були забезпечені друкованими підручниками. Зараз ситуація з такими підручниками стоїть дуже гостро, хоча вони дуже потрібні й учням, і вчителям паралельно із електронними, зауважила педагог.
Нагальна потреба у друку нових підручників, які розробляють за програмою Нової української школи (тобто для 12-річної системи шкільної освіти) була щороку з 2017 року, адже їх необхідно друкувати «з нуля» для кожної нової паралелі. І все йшло за планом. Проте після повномасштабного вторгнення стався колапс в забезпеченні школярів підручниками - минулого року держава взагалі не змогла надрукувати їх для НУШівських класів. Зокрема, проблема торкнулася 5-6-7 класів. Сума, яка була передбачена в державному бюджеті на друк підручників - близько 750 млн грн. при значно більшій потребі.
Ситуація досі залишається складною, однак, як стверджує секретарка освітнього комітету Верховної Ради Наталя Піпа, цього року все набагато краще і проблема поступово буде вирішуватися, в тому числі, за кошти міжнародних донорів.
Водночас, наведемо думку Лілії Гриневич, щодо невідповідності деяких підручників, затверджених МОН, державному стандарту. У доповіді на Серпневій конференції вона наголосила, що потрібно виправити ситуацію, використовуючи досвід пілотних шкіл, адже вони значно краще знають про помилки, проблеми та можливі рішення, зробити ревізію, отримати зворотний зв’язок, зокрема, по підручниках, що вже були у використанні.
Оскільки цього року пілотні заклади освіти переходять на другий цикл базової освіти (7-9 клас), їх необхідно забезпечити необхідними навчальними програмами. Представники пілотних закладів освіти та координатори зауважують, що їх мало, вони невчасні, або їм із запізненнями надаються відповідні грифи.
Проте, за інформацією Інституту модернізації змісту освіти, хоча така проблема справді існує, але на сьогоднішній день 65 модельних навчальних програм для 7-9 класів мають гриф міністерства освіти і науки. Тобто, для пілотних сьомих класів є модельні навчальні програми з усіх предметів та інтегрованих курсів крім одного – природничі науки.
Щойно підписується наказ про надання грифу, з усіма модельними навчальними програмами можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Модельні навчальні програми. Нова українська школа». Вони всі сортовані по освітніх галузях, їх зручно знайти і користуватися ними.
ПІЛОТ СТАРШОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ Є ЩЕ СКЛАДНІШИМ, НІЖ БАЗОВОЇ, ТОМУ ВІН РОЗПОЧНЕТЬСЯ У 2025 РОЦІ
Після завершення циклу базового навчання (7-9 класи), учні НУШ мають перейти до старшої профільної школи (10-12 класи). За визначеним планом, це повинно відбутися для всіх в 2027 році, але через розуміння того, що пілот старшої профільної школи є ще складнішим, ніж базової, він розпочнеться у 2025 році. Тобто стартує за два роки до повноцінного впровадження концепції старшої профільної школи.
Як бачимо, впровадження державного стандарту Нова українська школа ще й в умовах повномасштабної війни – це титанічна щоденна робота, яку ведуть освітяни та всі задіяні інституції з надією і вірою в майбутнє країни і в цілі, які закладені в докорінній освітній реформі.
На жаль, ворог трохи сповільнив, однак не зупинив одну з ключових українських реформ, і вона неодмінно буде впроваджена в повному обсязі, адже саме освіта проєктує наше майбутнє, формує мислення, систему цінностей, світогляд та пріоритети тих, хто візьме на себе керівництво державою та відповідальність за її відновлення, розвиток та процвітання в недалекому майбутньому. Перемога буде за нами!
Любов Базів. Київ
