Україні потрібен дієвий орган екологічного контролю - голова природоохоронного комітету ВР
Таку думку висловив голова комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради Олег Бондаренко під час дискусії “Реформа екологічного контролю у часи війни: важливість та перспективи” в Медіацентрі Україна - Укрінформ.
За словами парламентарія, державну природоохоронну службу (екологічну інспекцію) в Україні реорганізовували вже не раз. Але належного результату це не принесло.
“Результатом (оновлення законодавства - ред.) буде створення ефективного органу, який здійснюватиме діяльність з контролю за виконанням природоохоронного законодавства всіма громадянами, держорганами та суб’єктами господарювання і матиме максимальні повноваження та дієвий інструментарій. У нас справді багато органів, які стежать за дотриманням закону, ініціюють притягнення порушників до відповідальності, але їхня робота розрізнена й несистемна”, - констатував Бондаренко.
Він вважає, що саме Державна екологічна інспекція має стати єдиною в країні інституцією, яка опікується всіма питаннями виконання законодавства у сфері захисту довкілля і природокористування, яка може виявляти всі правопорушення, виконувати превентивну роботу, запобігаючи таким правопорушенням і притягати винних до відповідальності.
Причому відповідальність, на думку народного обранця, має бути такою, щоб наступного правопорушення не відбувалося.
“Тобто, якщо порушив, то наступного разу маєш задуматися, чи варта того можлива економічна вигода, чи просто твоя бездіяльність - з огляду на економічні, юридичні та інші невідворотні наслідки”, - уточнив голова профільного комітету.
Натомість зараз адміністрації підприємств можуть роками не допускати екоінспекторів для перевірок, і “їм за це нічого не буде”.
Подолати проблему мало б запровадження адміністративно-господарських санкцій у великому розмірі. Впровадити їх намагалися вже не раз. Але реформі, за словами Бондаренка, заважає великий спротив як у попередніх, так і в нинішній каденціях Верховної Ради - на догоду окремим суб’єктам господарювання - створенню нового органу, який би мав достатні повноваження у галузі природоохоронної діяльності.
Як приклад він навів парламентський “довгобуд” - законопроєкт про державний екологічний контроль (№3091), який двічі проходив перше читання. Востаннє - ще 2021 року.
“Коли ми почали готувати поправки до другого читання, на жаль, розпочалося повномасштабне російське вторгнення, яке змінило політику в частині проведення перевірок. А саме перевірки є основним інструментом здійснення діяльності Держекоінспекції. Отже, дієвого механізму, який би слугував контролю в цій галузі, наразі немає", - зауважив Бондаренко.
Водночас, на його думку, реформу не можна вкотре відкладати “на після війни”. Зміни потрібні вже зараз. Для цього треба об’єднувати зусилля з Міндовкілля, громадськістю, Державною екологічною інспекцією та чітко домовлятися про модель, що буде закріплена не в підзаконних актах, а в рамковому законі, наголосив Бондаренко.
Він запевнив, що, попри перепони, робота над удосконаленням законопроєкту триває, і висловив сподівання на якнайшвидше ухвалення документа в сесійній залі.
Як повідомлялося, з 13 по 19 жовтня територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції здійснили 112 заходів контролю, складено 214 протоколів про адміністративні правопорушення. Загальна сума накладених штрафних санкцій - 52 тис. грн. За фактами порушень вимог природоохоронного законодавства розраховано збитки у 2 145 тис. грн. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів - 355 тис. грн. У добровільному та примусовому порядку стягнуто 498 тис. грн на відшкодування збитків.
