70% переселенців планують жити там, куди переїхали
Про це сказала керівниця відділу моніторингу і оцінки соціальних проєктів АЦ «Соціоконсалтинг» Наталія Булига під час презентації «Моніторингу соціальної інтеграції ВПО: програма і результати дослідження» в Укрінформі.
“Перше питання, з якого хотілося б почати, це питання до респондентів щодо їхніх планів на майбутнє: чи вони планують залишатися далі в цій громаді, в цьому місці, чи змінюватимуть місце проживання найближчим часом? 70% сказали, що точно планують (залишатися - ред.), решта — ті, хто сказали: “важко відповісти” або “збираюся повертатися додому”... Тому ми розуміємо, виїжджати будуть ті пару відсотків, які вже роблять певні кроки для того, щоб виїхати, - шукають житло і роботу. Решта так чи інакше будуть жити в тому місті, де ми їх опитували, можливо, навіть і все життя. А якщо не все життя, то досить довго”, - сказала Булига.
Також вона поінформувала, що респондентам запропонували оцінити 20 сфер життя.
“Якщо подивитися рейтинг проблем, які хвилюють, то в ТОПі у нас матеріальне становище, житло, зайнятість, люди, які мають дітей, також говорили, що їх хвилює доступність і якість освіти. Але навіть якщо подивитися ті проблеми, які внизу рейтингу, - доступність психологічної чи юридичної допомоги, все одно близько третини сказали, що їх це хвилює, що їм це болить. Кожен третій. Але от ті проблеми, які найбільш актуальні — матеріальне становище, житло, це 80-90%”, - пояснила науковиця.
Також вона зазначила, що 56% респондентів сказали, що в них є проблеми із задоволенням базових потреб.
“Тобто, це люди, яким не вистачає грошей або на їжу, або на одяг. Так, це певна суб’єктивна оцінка, але ми розуміємо, що, наприклад, звичайні громадяни кожного сезону не купують одяг для всіх членів родини увесь, а у ВПО є така потреба. Тому якщо вони говорять, що в них актуальні матеріальні проблеми, то воно дійсно є”, - вважає Булига.
За її словами, “найбільший страх ВПО, що в них не буде грошей на їжу, не буде, чим годувати дітей”.
Як пояснила науковиця, така складна матеріальна ситуація виникла через те, що “лише трохи більше половини сказали, що в них є хоча б одна зарплата на сім’ю, тобто хоча б одна доросла людина має роботу, оплачувану зайнятість і працює”.
“У решти засоби до існування - це різні виплати: виплати соціальної допомоги для ВПО, інші виплати від держави, ті ж пенсії або якісь інші матеріальні допомоги, виплати від міжнародних організацій, які надаються, і навіть ті ж виплати соціальної допомоги для ВПО, ми бачимо, що 15% їх не мають”, - сказала Булига.
Вона пояснила, що проблема не в тому, що ВПО не можуть їх оформити, а, як показали результати опитування, “з певних причин особистих люди їх не оформляють”.
“Наступний факт, який нас неприємно вразив, той, що, навіть люди, які працюють, все одно мають великі матеріальні проблеми. 40% із тих, хто має роботу, оплачувану зайнятість, сказали, що вони не можуть задовольнити базові потреби. Тобто, їм не вистачає грошей на їжу і на одяг. Серед тих, хто не працює, хто покладається тільки на соціальну підтримку, - 70% таких. Це вже взагалі межа якогось фізичного виживання”, - вважає науковиця.
Згідно з результатами опитування, 77% респондентів поскаржилися на високу вартість оренди житла та комунальних послуг, а 66% вбачають проблему в доступності житла. Також 58% респондентів бояться знову втратити дах над головою, а про страх руйнівних обстрілів, ракетних атак, під якими можуть опинитися приймаючі їх громади, заявили 59% опитаних.
Дослідження проведене у межах проєкту «Фенікс» за підтримки Фонду Східна Європа та Європейського Союзу з метою оцінити якість соціальної інтеграції ВПО в Україні та визначити нагальні проблеми у цій сфері для подальшого їх вирішення органами влади.
Соціологи опитали 800 внутрішньо переміщених осіб віком від 18 років в усіх регіонах України (за винятком тимчасово окупованих територій).
Перше фото: CTK Photo
