У перемозі над Росією впевнені 85% українців

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

Водночас важливою умовою перемоги, за даними опитування, є міжнародна підтримка: лише 19% опитаних вважають, що перемога України можлива без міжнародної допомоги, відповідно 79% не впевнені, що без західної допомоги вдасться перемогти.

Загальний відсоток переконаних у перемозі істотно не змінився, але за пів року знизився відсоток тих, хто був у цьому абсолютно впевнений: у червні абсолютна певність щодо перемоги була у 71% українців, наразі – у 42%. Водночас зріс відсоток тих, хто не вірить в перемогу (з 3% у червні минулого року до 15% зараз).

Більше абсолютної упевненості у перемозі України мають старші громадяни, а також ті, чиї родичі воюють. Якщо серед 18-35-річних українців абсолютно впевнені у перемозі 31%, то серед респондентів віком 51+ таких 50%.

31% вважають, що для перемоги над Росією Україні знадобиться півроку чи менше. Однак частіше (39%) говорять, що для перемоги потрібно більше року. Така позиція стала загалом більш поширеною порівняно з червнем 2023 (тоді так вважали 25%).

Чим молодші респонденти, тим довшим, на їхню думку, є шлях до перемоги: молодь віком 18-35 років більш схильна вважати, що для перемоги потрібно понад рік (52%), аніж респонденти віком 36-50 (38%) або 51 і старше (31%).

Мешканці східних областей найменш упевнені в конкретних часових рамках перемоги: серед східного регіону 38% опитаних не змогли відповісти коли чекати перемогу, тоді як в інших регіонах частка такої відповіді була не більше чверті.

Щодо оцінки загальної ситуації, то, на думку 36% опитаних, справи в країні йдуть у правильному напрямку, натомість 45% вважають, що справи рухаються у неправильному напрямку. Ще 19% не змогли відповісти.

«Після піку позитивних настроїв протягом 2022-го, продовжується зниження оцінки стану справ в Україні. В результаті вперше із березня 2022 негативна оцінка загального стану справ у країні переважає позитивну», – зазначають соціологи.

При цьому старші респонденти мають загалом більше оптимізму. Серед українців віком 51+ рух справ оцінюють позитивно 44% (проти 39%, які вважають, що справи рухаються у неправильному напрямку). Це єдина вікова категорія, де позитивна оцінка переважає над негативною. Тоді як серед наймолодших правильним вважать напрям лише 27%.

У західних регіонах дещо більш поширена оцінка, що справи йдуть у неправильному напрямку.

На запитання, які дві емоції, респонденти відчувають, коли думають про Україну, найчастіше називали гордість (56%), потім сум (39%) і страх (21%). «Загальна тенденція – це зростання негативних емоцій і певне зменшення оптимізму. У серпні 2022 гордість відчували 75%, наразі 56%, хоча все одно ця емоція залишається домінуючою. Також із серпня 2022-го до лютого 2024-го зросло відчуття суму (з 29% до 39%) і страху (з 11% до 21%)», – йдеться у повідомленні.

За даними соціологів, упевненість/невпевненість у перемозі України загалом відповідає схильності до позитивних/негативних емоцій. Наприклад, серед тих, хто переконаний у перемозі, вища частка гордості (64% проти 21%) та радості (12% проти 2%) за країну. А серед невпевнених у перемозі навпаки переважає сум (56% порівняно 36%), та більшим є страх (25% проти 21%), гнів (18% проти 7%), сором (19% проти 5%).

Молодші покоління частіше відчувають сум (по 41%) і гнів (10%), ніж старші (36% і 7% відповідно). З іншого боку, молодь віком 18-35 років частіше відчуває зацікавленість (15%) щодо майбутнього України.

«Страх – емоція, яка помітно коливається між різними категоріями респондентів. Наприклад, це відчуття більш поширене серед ВПО (31% проти 20%), серед респондентів, чиї родичі зараз в ЗСУ (25% проти 19%), і серед молоді (26% проти 20% серед старших респондентів)», – зазначається у дослідженні.

Опитування проведено в рамках 26-ї хвилі Моніторингу, який започаткований та проводиться з третього дня повномасштабного вторгнення Росії. Аудиторія: населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 10-11 лютого 2024 року.