Рік без антиреформ та проривів: які сфери розвивалися у 2023 році?

Опитування, проведене у квітні 2023 року, показало, що українці вважають реформи вкрай важливими, хоча і недостатньо обізнані про них. При цьому найважливішими реформами респонденти називали зниження рівня корупції, поліпшення охорони здоров’я, судової системи та освіти. Аналітичний центр «VoxUkraine» підбив реформаторські підсумки 2023 року і оцінив, чи відповідають вони очікуванням українців.

Очікування та реальність збіглись мало. Найбільших зусиль можновладці докладали до покращення бізнес-середовища та зменшення його державного регулювання, цифровізації та покращення соціального захисту. Збіги з очікуваннями населення аналітики побачили лише у сфері охорони здоров’я. Водночас зниження корупції, яке українці називають найважливішою ціллю, неможливо досягти ухваленням одного чи декількох нормативно-правових актів. Зміни у деяких інших сферах, наприклад, цифровізації публічних послуг, дерегуляції бізнесу чи прозорішому управлінню державним майном, можна вважати поступом у цьому напрямку.

•     Загальний огляд реформ
•     Бізнес-середовище: страхування воєнних ризиків та євроінтеграція
•     Цифровізація та реєстри: розвиток, попри війну
•     Соціальний захист: кроки назустріч захисникам і захисницям та потерпілим від війни
•     Охорона здоров’я: підвищення доступності та якості послуг
•     Державне майно та публічні закупівлі: курс на прозорість
•     Банки та інші фінансові установи: 13 змін для наближення до європейських практик
•     Антикорупція та судова реформа: курс на доброчесність
•     Екологія: якість води та обізнаність населення
•     Енергетика: рух до ЄС та розвиток «зеленої» генерації
•     Освіта і культура: розширення прав мешканців окупованих територій та національних меншин
•     Підсумки

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД РЕФОРМ

Серед нормативно-правових актів (НПА - ред.), ухвалених з 2 січня по 31 грудня 2023, року експерти Індексу реформ оцінили 168 найважливіших, які змінюють «правила гри» в Україні. Це трохи більше, ніж у 2022 році, коли реформаторських регуляцій було 166. В цілому протягом останніх трьох років кількість реформ знаходиться приблизно на одному рівні (рис. 1).

Рисунок 1. Кількість НПА, оцінених експертами Індексу реформ

Втім, жодна з реформ 2023 року не набрала понад два бали, і лише двадцять регуляцій отримали рівно 2 (рис. 2). Одна постанова отримала від експертів нуль балів. Водночас минулого року не було і жодної антиреформи. 

Рисунок 2. Регуляції, які у 2023 році отримали 2 бали

Індекс реформ – це аналітичний інструмент, який кількісно оцінює прогрес економічних реформ в Україні. Він базується на оцінці експертами змін у регуляторному середовищі, які значно змінюють «правила гри». В рамках проєкту реформою вважається нормативно-правовий акт, який змінює поведінку економічних агентів, що має привести до більш ефективного використання ресурсів. Відповідно, антиреформою є регуляція, яка веде до меншої ефективності економіки.  

Індекс реформ має шість складових: урядування, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Кожна складова охоплює декілька напрямків реформ. 

Експерти оцінюють кожний НПА за шкалою від «-5» до «+5». Редколегія Індексу реформ вважає прогрес реформ задовільним, якщо значення Індексу перевищує +2,0 бала.

Індекс реформ не оцінює якості впровадження прийнятих НПА. Наші експерти оцінюють, які потенційні зміни несуть регуляції, як вони можуть вплинути на поведінку та добробут економічних агентів.

У цій статті розподіл НПА за сферами відрізняється від прийнятої класифікації за шістьма напрямками: ми взяли більш «дрібну» класифікацію для чіткішого окреслення галузей реформ.

Минулого року найбільшого прогресу вдалося досягти у бізнес-середовищі та дерегулюванні бізнесу, цифровізації, соціальному захисті, охороні здоров’я, управлінні державним майном та публічних закупівлях, регулюванні банків та фінансових установ, антикорупції та судовій реформі, а також у законодавстві про захист екології (рис. 3). 

Намагання державної влади відповісти на виклики війни забезпечили прогрес у цих сферах. Так, зміни у системі соціального забезпечення стосувалися в першу чергу військових та постраждалих від війни, а покращенням бізнес-середовища та зменшенням державного регулювання управлінці намагалися підтримати економіку. Розвиток інших сфер, наприклад, судової системи та антикорупції, управління державним майном, здійснювався під тиском міжнародних партнерів, оскільки від цього залежить отримання зовнішнього фінансування. Цифровізація ж залишається пріоритетом влади. Далі розглянемо детальніше, які зміни відбулися за сферами. 

Рисунок 3. Кількість подій та сума оцінок за напрямками

БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩЕ: СТРАХУВАННЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

У бізнес-середовищі можновладці намагалися створити сприятливіші умови для підприємців, і тому продовжили роботу над зменшенням державного регулювання бізнесу. Спрощено сертифікацію насіння, ведення підприємницької діяльності з надання послуг населенню та управління багатоквартирними будинками. Крім того, депутати спростили діяльність малих виноробень та легалізували виробництво крафтових спиртних напоїв.

Декілька змін стосувалися воєнних ризиків. Завдяки ухваленню відповідного закону на додачу до міжнародних фінансових організацій (Багатосторонньої агенції з гарантування інвестицій та Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку) тепер страхувати інвестиції від воєнних ризиків зможе українське державне Експортно-кредитне агентство. Однак для повноцінної роботи механізму необхідно затвердити відповідні підзаконні акти та надати йому фінансування. Крім того, Мінвідновлення відповідатиме за надання компенсації оператору чи судновласнику у разі відмови страховика відшкодувати втрати, заподіяні через вторгнення Росії (руйнування чи знищення судна, псування вантажу, витрати, пов’язані з ліквідацією забруднення довкілля, штрафи за забруднення довкілля чи заподіяння шкоди життю і здоров’ю пасажирів або членів екіпажу).

КМУ також врегулював питання одержання державної допомоги суб’єктами господарювання для забезпечення розвитку регіонів, підтримки середнього та малого підприємництва, розвитку місцевої та рекреаційної інфраструктури (за винятком готелів та парків розваг): підприємства мають бути економічно стійкими, а державна допомога повинна мати стимулюючий ефект. Цими регуляціями Україна імплементувала положення Угоди про асоціацію з ЄС в частині підвищення ефективності держдопомоги підприємствам. 

Інші минулорічні регуляції також спрямовані на гармонізацію національного законодавства з нормами ЄС. Наприклад, новий закон про захист прав споживачів поширює дію такого захисту на електронну торгівлю: він передбачає запуск Єдиного державного порталу для споживачів у сфері електронної комерції («Портал е-покупець»), оновлює регулювання надання споживачу інформації про товар та ін. Закон набуде чинності після скасування воєнного стану. Ще один євроінтеграційний закон запровадив державну реєстрацію ГМО-продукції та маркування такої продукції за європейськими стандартами (всі продукти повинні будуть мати маркування «з ГМО» чи «без ГМО», щоб покупці могли зробити усвідомлений вибір).

Законодавці впровадили норми ЄС і щодо аудіовізуальної реклами. Зокрема, заборонено рекламу, яка містить будь-які дискримінаційні положення або розпалює ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп, а також рекламу резидентів країни-агресора. Наближення до практик ЄС очікується і в частині захисту прав інтелектуальної власності.

Євроінтеграція продовжилася у сфері зовнішньоекономічної діяльності та митної справи. Парламент уніфікував процедури декларування військової техніки та інших товарів зі стандартами ЄС і НАТО, що спрощує ввезення товарів військового призначення, ліків та пального. Крім того, Рада впровадила в українське законодавство положення Митного кодексу ЄС із визначення країни походження товарів, що забезпечує реалізацію угоди про вільну торгівлю, а уряд запровадив підходи ЄС до класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. 

Декілька регуляцій стосувалися фармацевтичного бізнесу: мобільні аптечні пункти будуть функціонувати виключно у сільській місцевості, де немає стаціонарних аптек, а під час воєнного стану – на прифронтових територіях. У таких пунктах можна буде отримати лікарські засоби, які підлягають реімбурсації. Водночас аптекам заборонено повідомляти на вивісці чи рекламних конструкціях про рівень своїх цін, який може вплинути на намір споживачів придбати товар (йдеться про слова «низькі», «оптові», «соціальні» тощо) чи порівнювати себе з конкурентами.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА РЕЄСТРИ: РОЗВИТОК, ПОПРИ ВІЙНУ

Минулого року можновладці приділили значну увагу процесам цифровізації державних послуг, і ця сфера стала однією з найбільш реформованих. З одного боку, законотворці спрощували доступ фізичних та юридичних осіб до державних послуг, що важливо в умовах війни. З іншого боку, продовжували імплементувати міжнародні практики (е-довірчі послуги, легалізація електронних грошей, правова визначеність стосовно віртуальних активів). 

Цікаво, що респонденти згаданого на початку опитування назвали діджиталізацію  найуспішнішою реформою в Україні. Ба більше, 72% опитаних вважають цифровізацію державних послуг заходом, який сприяє боротьбі з корупцією.  

Які найсуттєвіші зміни ми побачили у цій сфері?

Низка змін стосувалися електронних підписів, зокрема в частині гармонізації з європейським законодавством. КМУ дозволив використання кваліфікованих електронних підписів країн ЄС в Україні, а іноземні компанії зможуть потрапити до Довірчого списку – реєстру кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг. Кабмін також ініціював євроінтеграційні закони про зміни до Податкового та Митного кодексів України про забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів та скасування обов’язковості токенів. Крім того, наприкінці минулого року скасовано вимогу використання кваліфікованого електронного підпису. 

Розвиток інформаційного середовища вимагає удосконалення його правового регулювання. Для цього минулого року парламент ухвалив дві важливі регуляції: закон, згідно з яким віртуальні активи та цифровий контент стали об’єктами цивільного права, а також закон, який поширив дію Цивільного кодексу України на взаємовідносини, пов’язані з цифровими контентом і послугами. 

Минулого року Україна легалізувала електронні гроші та електронні гаманці та дозволила сплачувати ними податки та за комунальні послуги. Ці зміни враховують невпинний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема у фінансовій сфері, а також дозволяють зробити кроки у напрямку виведення цієї сфери з тіні. Проте на час воєнного стану обіг електронних грошей залишається обмеженим. 

Мінімізувати «тіньовий» ринок тютюнових та алкогольних виробів покликаний закон, який передбачає створення з 2026 року електронних акцизних марок та системи їхнього обігу «еАкциз», які мають посилити контроль за обігом тютюнових та алкогольних товарів.

Частина новацій має на меті підштовхнути розвиток підприємництва завдяки цифровізації. Уряд запустив комплексну послугу «е-Підприємець», яка передбачає зменшення паперового документообігу. Тепер за однією заявкою на порталі «Дія» можна отримати пакет послуг від державної реєстрації ФОП до відкриття рахунку. У майбутньому перелік послуг буде розширюватися. 

Протягом минулого року продовжилася робота і над іншими інформаційними системами. Для сприяння розвитку рибної галузі шляхом її цифровізації запущено Єдину державну електронну систему управління галуззю «еРиба». Крім того, КМУ дав старт інформаційно-комунікаційній системі донорства «еКров», яка автоматизує адміністративні процедури та процеси у сфері донорства крові та її компонентів. Запрацював розділ «Дія.Офіс» для державних службовців, який цифровізує та автоматизує процеси, пов’язані з виконанням їхніх посадових обов’язків та обміном інформацією. Крім того, КМУ дозволив приєднання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери інформаційним ресурсам державних органів влади та включив нову підсистему – електронний кейс-менеджмент, призначений для організації надання та обліку соціальних послуг, обміну інформацією між фахівцями, які залучені до надання цих послуг. Ця зміна є відображенням нової філософії соціальної підтримки – більш таргетованої та спрямованої на вирішення проблем кожної родини, а не просто надання грошей.

Підвищити ефективність надання публічних послуг покликана постанова КМУ про використання Платформи реєстрів, яка уможливлює створення органами державної влади нових баз даних та перенесення до них даних із застарілих реєстрів. Тепер державні органи зможуть самостійно створювати запити на інформацію для надання послуг населенню. Важливим кроком для роботи державних органів та їхніх інформаційних ресурсів стало врегулювання роботи Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів та визначення порядку створення, зберігання, доступу та відновлення даних із резервних копій національних електронних ресурсів.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ: КРОКИ НАЗУСТРІЧ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ ТА ПОТЕРПІЛИМ ВІД ВІЙНИ

Минулого року сфера соціального захисту значно розвивалася. Протягом другого року від початку повномасштабного вторгнення урядовці та парламентарі сфокусувалися на підтримці військовослужбовців та постраждалих від війни.  

Частина регуляцій стосувалися питання виплат військовим. Законодавці врегулювали питання грошового забезпечення та виплат силам оборони України та унормували виплати за відпустки. Так, військовослужбовці та поліцейські, які беруть участь у бойових діях, можуть розраховувати на додаткову винагороду в розмірі від 30 тис. до 100 тис. грн в залежності від місця несення служби (в «тилу», на «нулі» чи за інших умов). Також було вирішено питання з виплатами військовим, які перебувають на лікуванні, у відпустці для лікування, потрапили в полон чи безвісно відсутні або членам сімей загиблих внаслідок поранення військовослужбовців – вони також можуть розраховувати на виплати у 100 тис. грн. Крім того, забезпечуються виплати грошового забезпечення особам зі служби цивільного захисту, які потрапили в полон чи зникли безвісті (ці виплати можуть отримувати члени їхньої сім’ї). Якщо військовослужбовець не використав щорічну чи додаткову відпустку під час несення служби, він/вона (та у разі загибелі – члені сім’ї) можуть отримати за неї грошову компенсацію. 

Минулого року законодавці розробили процедуру отримання цивільними українцями, які у перші дні війни в складі добровольчих батальйонів захищали Україну, статусу учасника бойових дій. Для цього потрібно подати довідку від командира військової частини, у складі якої діяв доброволець, чи знайти свідків його участі у бойових діях. До цього рішення цивільні добровольці та родичі загиблих захисників, які не уклали контракт із ЗСУ, не могли розраховувати на пільги від держави.

На одноразову державну допомогу в разі загибелі чи інвалідності зможе розраховувати більша кількість осіб. З минулого року дія цих норм була поширена на волонтерів та волонтерок на території всієї України. Раніше допомога надавалася лише, якщо волонтер чи волонтерка були поранені чи загинули в зоні проведення ООС (Донецька та Луганська області). Крім того, йдеться про добровольців, які одержали інвалідність чи загинули під час (чи внаслідок поранення, контузії, каліцтва від) безпосередньої участі у заходах оборони України, підтримки безпеки населення, внаслідок самооборони під час воєнного стану.

Законодавці розширили коло осіб, які можуть отримати іншу соціальну підтримку. Так, захисники та захисниці України, поранені та люди з інвалідністю відтепер можуть отримати ваучери на навчання, а особи, які були звільнені з полону, та їхні діти отримали пільги для здобуття професійно-технічної, передвищої та вищої освіти. 

Наприкінці минулого року Кабмін удосконалив механізми забезпечення протезами. Відтепер рішення про потребу у протезах зможе ухвалювати мультидисциплінарна реабілітаційна команда у лікарні, де перебуває особа (раніше це рішення приймалося спеціальними комісіями – військово-лікарняною, медико-соціальною експертною або лікарсько-консультативною), а для призначення колісних крісел з електроприводом тепер не потрібно звертатися до спеціальної комісії, яка має прийняти рішення, чи потрібен особі такий засіб пересування. Ремонт протезів, у тому числі іноземних, може відбуватися за кошти державного бюджету. 

Законодавці прописали і умови компенсації за зруйноване та пошкоджене житло. Так, компенсацію можна буде отримати у формі матеріалів чи послуг для відновлення чи відбудови житла або житлового сертифікату на придбання нового житла, який необхідно використати впродовж 5 років з моменту його отримання. Крім того, відновлення всіх пошкоджених об’єктів має відбуватися з урахуванням безбар’єрності для маломобільних груп населення, енергоефективності та цивільного захисту, а всі товари, придбані за бюджетні кошти чи гроші міжнародних фінансових організацій, а також публічні послуги, мають бути доступними для маломобільних груп населення та враховувати потреби осіб із когнітивними порушеннями чи порушеннями зору, слуху тощо. 

Окрім питань, пов’язаних із війною, важливим кроком вперед стала можливість вагітних жінок самостійно визначати термін початку декретної відпустки.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я: ПІДВИЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПОСЛУГ

Найбільші позитивні зміни до сфери охорони здоров’я принесли три регуляції. По-перше, це закон про телемедицину, який закладає фундамент та унормовує надання деяких медичних послуг дистанційно, наприклад, через онлайн-консультації. Це має наблизити медичні послуги до пацієнта. Однак це лише перший крок, оскільки МОЗ має розробити необхідні підзаконні акти у цій сфері, щоб телемедицина та телереабілітація запрацювали. По-друге, КМУ оновив норми у сфері медицини катастроф відповідно до світових стандартів. Ключовою зміною є формування мобільних команд медицини катастроф різних типів залежно від складності випадку. По-третє, це новації у сфері ліцензування реабілітації. Йдеться про додаткові кваліфікаційні умови для працівників мультидисциплінарних реабілітаційних команд, зокрема тих, які надають психологічну допомогу. До того ж, створюється можливість ліцензування фахівців з реабілітації, які не є медичними працівниками (фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення й протезисти-ортезисти), та запроваджується ліцензування реабілітаційних закладів, у яких не працюють лікарі. 

Продовжити курс на автономізацію медичних закладів, захистити права пацієнтів та сприяти прозорості діяльності медичних закладів має створення у них наглядових рад. Зокрема, передбачається залучення громадського сектору до моніторингу якості послуг, дотримання прав пацієнтів і пошуку шляхів розвитку закладів. 

Позитивним кроком стало створення позаштатних військово-лікарських комісій на базі цивільних закладів охорони здоров’я, що має пришвидшити процедуру медогляду військових чи майбутніх військових та зробити її більш приємною. Раніше військовозобов’язані могли проходити ВЛК лише у військових лікувальних закладах. 

Іншою важливою новацією для країни в умовах війни стала можливість імпортувати донорську кров та її компоненти у випадку дефіциту всередині країни в разі надзвичайних ситуацій. 

Незважаючи на виклики війни, Україна продовжує боротьбу з епідемією ВІЛ та туберкульозу. Минулого року Рада ухвалила закон, який запроваджує застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції, а також закон про подолання туберкульозу. Обидва закони спрямовані на застосування сучасних практик боротьби із цими хворобами на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.

ДЕРЖАВНЕ МАЙНО ТА ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ: КУРС НА ПРОЗОРІСТЬ

Цього разу ми виділили окремо сферу управління державним майном та публічні закупівлі, оскільки минулого року було прийнято ряд важливих змін. Після скандалу із завищенням цін на продукти для армії парламент ухвалив закон, який передбачає публічне звітування про оборонні закупівлі в електронній системі Prozorro, зокрема про контрактні ціни за одиницю товару чи послуги, які не становлять державної таємниці та не пов’язані зі зброєю. Крім того, при Міноборони запрацювала Громадська рада, яка допомагає організовувати такі закупівлі. На думку експертів, цей закон вкрай важливий для ефективних закупівель під час воєнного стану, однак, він має низку вад, які потрібно виправити. 

Для підвищення прозорості управління державним майном Україна запровадила продаж чи здачу в оренду активів державних акціонерних товариств виключно через електронну торговельну систему Prozorro.Продажі. Раніше такі підприємства самостійно обирали спосіб розпоряджатися своїми активами. 

Управління державними підприємствами також має стати ефективнішим та прозорішим завдяки реформуванню процедури добору керівників та членів наглядових рад державних підприємств та перевірці ділової репутації та незалежності кандидатів на ці посади.

Минулого року уряд та парламент зробили кілька кроків до відновлення великої приватизації: ухвалили закон про вдосконалення структури управління Фондом державного майна України та підвищення ефективності операцій з підсанкційним майном, а також визначили технічні вимоги до електронних торговельних майданчиків, які матимуть право брати участь у великій приватизації через Prozorro.Продажі.

Важливим кроком у бік інтеграції з ЄС стало схвалення рішення Комітету асоціації Україна-ЄС та Ради асоціації про взаємний доступ до ринків публічних закупівель. Це рішення дозволяє українському бізнесу брати участь у публічних торгах в ЄС та навпаки. Наразі це стосується лише публічних закупівель у центральних та місцевих органах влади та в організаціях публічного права. Ще один крок у розвитку закупівель – визначення запиту пропозицій єдиним інструментом для проведення закупівель у Prozorro Market (це каталог однотипних товарів, який дозволяє значно прискорити закупівлі).

БАНКИ ТА ІНШІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ: 13 ЗМІН ДЛЯ НАБЛИЖЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК

 Від початку повномасштабного вторгнення фінансова система України продемонструвала стійкість до викликів, а Національний банк продовжив запроваджувати стратегічні зміни, заплановані ще до великої війни.  

Одна з таких змін – приведення національного законодавства у відповідність до практик ЄС. НБУ запровадив трирівневу структуру регулятивного капіталу банків замість існуючої дворівневої структури (основний та додатковий). Також центральний банк актуалізував підходи до управління ризиками в банках та банківських групах з урахуванням оновленого законодавства ЄС і привів у відповідність європейським принципам сталого розвитку вимоги до політики винагороди членів органів управління та впливових осіб банків. 

Минулого року продовжилася реформа ринку небанківських фінансових послуг. Новий закон про кредитні спілки розширює спектр їхніх послуг, удосконалює процедури входу та виходу з ринку, посилює регуляторний нагляд та контроль. 

А для реалізації норм раніше ухвалених законів про страхування та фінансові послуги НБУ затвердив вимоги до діяльності страхових посередників, визначив обсяг інформації, яка надається споживачеві про страховика та страховий продукт, та розпочав імплементацію директиви ЄС Solvency IІ щодо платоспроможності страховиків. На початку 2023 року НБУ врегулював діяльність Експортно-кредитного агентства як страховика зі спеціальним статусом, визначивши порядок його ліцензування та умови провадження страхової діяльності. Разом зі згаданим вище законом це дозволить агентству страхувати інвестиції від воєнних ризиків.

АНТИКОРУПЦІЯ ТА СУДОВА РЕФОРМА: КУРС НА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

У напрямку реформи судової системи та боротьби з корупцією минулого року ухвалили лише одну регуляцію, яку експерти визнали такою, що запроваджує значні зміни – це закон про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Відтепер цей орган матиме статус окремої юридичної особи, а, отже, матиме власне майно, рахунки і самостійно визначатиме свою структуру і штат. Крім того, закон змінив розрахунок строків розслідування (часткове скасування «правок Лозового»).

Декілька регуляцій стосувалися процедур добору осіб на посади прокурорів та суддів (їхнє ухвалення було однією з вимог для початку переговорів про вступ до ЄС). Парламент посилив роль міжнародних представників у доборі суддів Конституційного Суду України: Дорадча група експертів складатиметься з шести осіб – по одній призначатимуть Президент, Верховна Рада, Рада суддів, Кабмін за пропозицією Венеційської комісії, а ще двох делегуватимуть міжнародні організації, які тривалий час надають Україні технічну допомогу у сфері конституційної реформи та верховенства права. Посилюються й повноваження експертної групи: з конкурсу вибуватимуть кандидати, які отримають від неї несхвальний відгук. 

Деякі зміни торкнулися судової системи в цілому. Вища рада правосуддя затверджуватиме Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики кандидатів на посаду судді. Крім того, парламент оновив правила кваліфікаційного іспиту, конкурсних процедур та порядок призначення кандидатів.

Минулого року посилився контроль за суб’єктами декларування. НАЗК офіційно порівнюватиме спосіб життя декларантів із наявним рівнем життя і одержаними згідно з деклараціями доходами, а також перевірятиме, звідки держслужбовці або члени їхніх сімей брали кошти на придбання майна ще до того, як вони пішли на публічну службу. 

Для зменшення корупційних ризиків підсанкційним майном управлятиме Фонд державного майна, а не АРМА, а реалізація цього майна відбуватиметься в системі Prozorro.Продажі.

ЕКОЛОГІЯ: ЯКІСТЬ ВОДИ ТА ОБІЗНАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Декілька важливих змін відбулося у сфері екології. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів затвердило правила охорони підземних вод, які мають попередити забруднення підземних вод та зберегти їхню здатність до природного відновлення. Аналогічний вплив очікується від визначення конкретних норм про водовідведення та очищення стічних вод.

 Декілька рішень дозволять українцям більше знати про якість довкілля. Перше рішення – про створення державної системи моніторингу інформації про довкілля – визначає правові засади регулювання інформації про стан навколишнього середовища. Крім того Україна запровадила обов’язкові автоматизовані системи контролю викидів забруднюючих речовин «на трубі». Втім, хоча така норма відповідає законодавству ЄС, вона стосуватиметься лише нового устаткування, а старе обладнання продовжить працювати без автоматизованого контролю.

ЕНЕРГЕТИКА: РУХ ДО ЄС ТА РОЗВИТОК «ЗЕЛЕНОЇ» ГЕНЕРАЦІЇ

Для розвитку стійкості енергосистеми та виконання умов отримання допомоги від міжнародних партнерів тривали реформи в енергетиці. Так, держателем корпоративних прав ОГТСУ (ТОВ «Оператор ГТС», ОГТСУ) стало Міністерство енергетики, а сам оператор отримав наглядову раду. Крім того, в українське законодавство запроваджено норми європейського Регламенту про доброчесність та прозорість оптового енергетичного ринку (REMIT). 

Масовані атаки Росії на об’єкти критичної інфраструктури підвищили необхідність диверсифікації джерел енергії, зокрема шляхом розвитку «зеленої» енергетики. Для цього минулого року Рада ухвалила закон, який має вирішити накопичені проблеми у сфері відновлюваних джерел енергії, активізувати та зробити ефективнішим цей ринок. Зокрема, передбачається впровадження реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел, що дозволить уникнути додаткового оподаткування експорту українських товарів до ЄС. А виробники зеленої енергії зможуть самостійно продавати її на ринку.

ОСВІТА І КУЛЬТУРА: РОЗШИРЕННЯ ПРАВ МЕШКАНЦІВ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

У сфері освіти відбулося декілька важливих змін. По-перше, уряд розробив процедуру визнання освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях, для продовження навчання в закладах освіти в Україні. Для отримання українських документів про середню чи професійну освіту громадяни мають підтвердити свої знання, пройшовши атестацію. Крім того, вони мають пройти обов’язкові безоплатні курси з української мови, історії України, основ держави і права. При цьому, Україна не визнаватиме вищу освіту на рівні магістратури (крім, медичних, ветеринарних та фармацевтичних спеціальностей) та результати аспірантури.

Крім того, нацменшини, мови яких належать до офіційних мов ЄС, зможуть здобувати базову та профільну середню освіту рідною мовою (крім деяких дисциплін), а приватні заклади вищої освіти зможуть проводити навчальний процес офіційними мовами ЄС, за умови вивчення української мови як окремої дисципліни.

Резонансною подією галузі культури стало ухвалення закону, який забороняє ввезення та розповсюдження видавничої продукції з Росії, Білорусі та непідконтрольної Україні території. Тут була й суперечлива ініціатива Кабміну про створення Українського молодіжного фонду, який буде надавати бюджетні гранти на реалізацію молодіжних проєктів. Оцінки наших експертів були як негативними, так і позитивними, і в результаті постанова отримала нуль балів. Багато залежатиме від втілення цієї ідеї – вона може стати як допомогою, так і перешкодою між донорами та отримувачами грантів.

Зміни торкнулися і порядку набуття громадянства України. Тепер охочі стати громадянами України мають не лише володіти українською мовою, а й скласти іспит на знання історії України та основ Конституції. 

ПІДСУМКИ

Минулий рік не став проривом з точки зору реформаторської активності: жодна з регуляцій не набрала більше 2 балів – межі, вище якої починаються значущі зміни, на нашу думку. Водночас не було й антиреформ. Законотворці сфокусувалися на розвитку бізнес-середовища та подальшій цифровізації державних послуг, соціальній підтримці сил оборони України та постраждалих від війни, а також виконанні зобов’язань перед міжнародними партнерами для продовження одержання допомоги і поступі в процесі європейської інтеграції. 

У грудні Україна успішно пройшла перегляд програми МВФ та визначила 12 нових маяків на 2024 рік. Зокрема, йдеться про заходи з підвищення доходів держави, перезапуск Бюро економічної безпеки, створення нового адміністративного суду замість ОАСК, завершення зовнішнього аудиту НАБУ, оцінку ефективності податкових пільг та інше. Тож роботи попереду багато, а на зволікання часу немає, оскільки ціна – життя українців.

Автори:

Вікторія Агапова, аналітикиня «Вокс Україна», докторка філософії з економіки

Джерело: «VoxUkraine»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства