Російське «православ'я» офіційно визнало себе ідеологічним придатком Кремля

Днями у Москві в залі церковних зібрань храма Христа Спасителя відбулася подія, яка сколихнула не лише Україну.

На так званому Всесвітньому російському народному соборі (ВРНС) патріарх Кіріл вийшов не просто з черговою антилюдською заявою, а з програмним документом. Документом, яким Гундяєв підтвердив прізвисько Кіріла Кровавого, як його в Україні називають після початку повномасштабного вторгнення, якому передувало освячення зброї російських військових злочинців. 

Документом, підписи під яким поставили всі ідеологи російського націоналізму (нацизму), генералітет Російської Церкви (архієреї РПЦ), російські так звані «політики», колишні очільники російських розвідок, які зараз виступають промоутерами РПЦ на міжнародих майданчиках.

Документом, який відмовляв Україні та українцям у праві на життя.

Документом, який був прийнятий в другу річницю звільнення Київщини, коли світ жахався звірствам росіян, а Гундяєв вітав очільника Росгвардії, благословляючи його іконою, у том числі за вбивство своїх же вірян. 

Що було у наказі (в даному випадку слово «наказ» за значенням більше відповідає значенню «дороговказ», скерування) XXV Всесвітнього російського собору?

Якщо коротко, то його суть така:

• в Україні триває «священна національно-визвольна війна». (Цей термін прозвучав вперше).
• Українці лише «субетнос» російського народу, а поняття «російський» охоплює всіх східних слов'ян – нащадків історичної Русі.
• Росія повинна воювати проти «злочинного київського режиму і колективного Заходу», що стоїть за ним, війна ж ведеться на землях «Південно-Західної Русі» (не України, – ред.) з 2014 року.  
• Росія та її народ, захищаючи єдиний духовний простір Святої Русі, виконують місію «Утримувача», що захищає світ від натиску глобалізму і перемоги Заходу, що «впав у сатанізм».
• Російський народ зі зброєю в руках відстоює СВОЇ життя, свободу, державність, цивілізаційну, релігійну, національну і культурну ідентичність, а також право жити на власній землі (тобто землі України патріарх називає «своїми»)  в межах єдиної Російської держави.
• Російська цивілізація і велика російська культура – вища цінність та зміст життя. (Дивно, бо для християнина головна Вітчизна – Небесна, а головна цінність – Христос).
• Території України мають стати зоною виключного впливу Росії.

І все це «торжество» мало закінчитися тим, що через сто років росіян має стати 600 мільйонів.

Якщо подивитися на склад Собору, то така, прости Господи, «резолюція» не викликає здивування. У президії цієї кишенькової організації Кіріла (сам він позиціонує її як «потужний форум») сидів, наприклад, «православний олігарх» мільярдер Костянтин Малофєєв, який допомагав анексувати Крим та фінансував мілітарні організації Кремля в Україні.

У кулуарах ходив божевільний філософ-нацист Дугін. До постійної президії ВРНС входять Сергій Глазьєв, економіст та політик, апологет ідеї возз’єднання економічного і гуманітарного простору народів, «пов’язаних з Росією спільною історичною долею», Володимир Мединський, ідеолог російського фашизму і колишній, прости Господи, міністр культури, затяті імперці Микита Міхалков та Дмитро Рогозін, колишній очільник розвідки, яка зараз займається «профільною діяльністю» у Російському палестинському товаристві, Сергій Степашин, міністр оборони і військовий злочинець Сергій Шойгу.

Місія ВРНС, як сказано на його офіційному сайті, полягає в об'єднанні всіх російських людей. І для такого об’єднання вони готові знищувати мільйони людей, які не вважають себе росіянами.

ВРНС, по ідеї, має допомагати Церкві та Кірілу «приглядати за владою», щоб не пройшли якісь антицерковні ініціативи, а з іншого боку – має на меті чути побажання влади, – розказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу Олександр Солдатов, релігійний оглядач «Новой газеты», дослідник розкошів патріарха Кіріла, який змушений емігрувати з Росії через переслідування, – на цей собор прибули близько 500 делегатів, серед яких півсотні архієреїв, члени обласних організацій Собору, «політики»...

Собор відкрив вітальним словом Путін (по відеозв’язку), тут нічого дивного, одного разу він взагалі проходив у Кремлівській залі. І це зайвий раз підкреслило, хто кому там був і є ідейним натхненником – релігія світській владі (як завжди було у світі цивілізації) чи навпаки тоталітарна влада – «церкві» (як є у фашистській російській імперії).  

Втім, головним спікером був патріарх Гундяєв, тож він і запам’ятався найбільше.

ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОНИ ЗБИРАЮТЬСЯ ВИРІШУВАТИ  ШЛЯХОМ «МАСОВОЇ РЕПАТРІАЦІЇ… ГОТОВИХ ДО МОВНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Першим на «документ» ВРНС зреагував український омбудсман. Дмитро Лубінець заявив, що готує звернення до економічної та соціальної Ради ООН на предмет відповідності Всесвітнього російського народного собору (ВРНС) цінностям ООН. На думку омбудсмена, документи собору містять геноцидну риторику та неповагу до територіальної цілісності України. Більше того, Дмитро Лубинець, проаналізувавши весь документ, правильно розраховував, що Росія за рахунок окупованих територій та українського населення, яке проживає там, планує розв’язати свої демографічні проблеми шляхом «масової репатріації… готових до мовної та культурної інтеграції».

Через день відгукнувся Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він звернувся до президента Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР) з пропозицією позбавити «Всесвітній російський народний собор» спеціального консультативного статусу за поширення ксенофобських, неонацистських та неоколоніальних наративів.

РЕАКЦІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

І, звісно, послідувала реакція Української Церкви. Передусім обох православних церков: ПЦУ та УПЦ МП.

«Руській мір – це єретичне вчення та форма нацизму, – заявив у коментарі Укрінформу митрополит ПЦУ Євстратій Зоря. – Свіжі документи собору, керівником якого є Гундяєв, де «спєцапєрація» названа «священною війною», де надано чергові виправдання російської агресії проти України – черговий доказ того, що: з релігійної точки зору ідеологія «руського міра», яка остаточно витісняє з життя РПЦ залишки православʼя і взагалі християнство – це єретичне вчення та новітня форма ідолопоклонства. Зі світської точки зору, ідеологія «руського міра» – це форма нацизму, яка виправдовує агресивну війну, терор, геноцид та інші злочини проти людяності... Адже навіть послідовники МПвУ (Моспатріархат в Україні, – ред.) визнають, що ці нові документи за підписом Гундяєва – фашизм.

У неділю на проповіді в Києво-Печерській лаврі висловився і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

«Церква разом з усією релігійною спільнотою України відкидає заяви очільника РПЦ та вчергове засуджує вчення «руського міра», як злочинне, антилюдське і безбожне, а також повторює, що російська агресивна війна проти України є не священною, а диявольською війною», – заявив очільник Української церкви.

УПЦ Московського патріархату виступила також. Куди стриманіше. Вони на офіційному сайті оприлюднили заяву, де сказали, що відмежовуються від заяв Кіріла та ідеології «руського міра».

Краще ніж нічого (принаймні це бодай якийсь сигнал вірним), але явно недостатньо, аби продемонструвати не просто незгоду, а повний фактичний, а не декларативний розрив.

«Порвати з Моспатріархатом вони все одно не можуть, навіть назвавши заяви Кіріла фашизмом, – каже митрополит Євстратій. – Бо перебування у духовному полоні Московії розвинуло в них «стокгольмський синдром» релігійної залежності від неї. Чи повинні суспільство та держава звільнити заручників, навіть якщо вони перебувають під дією «стокгольмського синдрому» і самі не можуть позбутися цієї залежності? Відповідь здорового глузду – очевидна».

На тій самій проповіді митрополит Епіфаній вчергове закликав «всіх православних братів і сестер, хто досі перебуває ще під «чарами російської патріархії» подивитися на отруйні плоди гундяєвських проповідей та благословень і правдиво звільниться від облуди «руського міра», від гордині його і служіння йому!

«Бо, тримаючись єдності з Гундяєвим, ви втрачаєте єдність із Богом, замість православ’я – йдете за московським кривослав’ям, плоди якого – антихристова омана, руїна і кровопролиття заради імперської гордині», – сказав предстоятель ПЦУ.

До слова, істинною реакцією УПЦ МП стало недільне відео літургії, оприлюднене на акаунті одного з популярних у ПЦУ священників. В ту саму неділю, коли митрополит Епіфаній засуджував антилюдські та антихристиянські промови Кіріла, митрополит Онуфрій продовжував поминати його на літургії.

Пояснимо: предстоятель однієї визнаної церкви за канонічними приписами має поминати на літургії інших предстоятелів помісних церков. Втім митрополит Епіфаній поминає всіх, окрім Кіріла. (Буква закону не вище духу закону).

А очільник Московського патріархату в Україні Кіріла поминає, але не поминає Вселенського Патріарха, який неодноразово прямо засуджував російську збройну агресію проти України, а також Олександрійського Патріарха і предстоятелів Кіпрської й Елладської Церков, адже вони визнали ПЦУ. Це найщиріший тест на здатність митрополита Онуфрія змінюватися та відриватися від Москви.

ЯДЕРНИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ФУНДАМЕНТАЛІЗМ РОСІЇ ПРОБИВ ЧЕРГОВЕ ДНО

Свої думки щодо документа висловили і релігієзнавці.

«Наказ Всесвітнього російського собору» не залишає сумніву, що ядерний православний фундаменталізм Росії пробив чергове дно, – каже Віта Титаренко, релігієзнавиця та військовослужбовиця ЗСУ (її чоловік, також вчений релігієзнавець, був сапером і загинув на війні). – Перше, що вкинулося в око, очільник РПЦ каже, що війна Росії, яку він вперше проголосив «священною», і є «новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу проти злочинного київського режиму і колективного Заходу, що стоїть за ним, яка ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року». Національно-визвольна – це значить війна народу за визволення своїх земель з-під якогось панування. Тобто Кіріл фактично стверджує, що їхня земля захоплена українцями, він разом з Путіним відмовляє українцям у праві на існування як такому – не просто на екзистенційному рівні, а в фізичному сенсі.

У промові Кіріла все – «правда навпаки». Він каже, що під час СВО російський народ «відстоює своє життя». А вони там своє життя втрачають. Вони, мовляв, «захищають свою державність». Але ж як можна захищати свою державність на чужій території іншої суверенної держави?

Росіяни, мовляв, захищають свою «цивілізацію». І хоча до цивілізації їм далеко, тут я зрозуміла: це просто намагання законсервуватися у власних «ментальних» кордонах, які дозволяють тримати у покорі народ.  Вони педалюють тему захисту релігії, і хоча справжня релігійність росіян вкрай низька, РПЦ залишається потужним інструментом впливу на мізки. 

Тут, звісно, є багато від політики, мовляв, це війна проти сатанинського Заходу. І ці наративи сформовані уже під час війни. І останнє, що мене зачепило. Апеляція Кіріла до «морально-духовного погляду Росії». Яка ще мораль? Вони ґвалтують дітей та жінок, вони по-варварськи вчиняють з населенням на окупованих територіях, розстрілюють військовополонених. Це у них від православ’я, від релігії?

РОСІЯ В ОСОБІ КІРІЛА ПРОПОНУЄ СВІТУ СВІЙ БЕЗЛАД

«Це перша настільки агресивна та відверта заява Кирила, – каже в коментарі Укрінформу релігієзнавець, доктор філософських наук, професор Людмила Филипович. – З одного боку – це маячня, з іншого – системний план, який вони прагнуть реалізовувати. Документ різноплановий, розрахований на три аудиторії. По-перше – чисто російську, щоб продовжувати її мобілізовувати, нагадати росіянам, що вони «великі», попри всі проблеми та катастрофи, які переживає їхня держава.

По-друге, це для українців, яких Кіріл називає «субетносом», тому що хоче принизити, а фактично чітко нам декларує: ми хочемо вас знищити.

По-третє, це все адресоване Європі, Гундяєв заявляє, що Україна – зона «виключних інтересів» Росії, щоб ви там собі не думали. 

Основна думка, яка тут прозвучала і вона присутня в кількох розділах, це так звана «суверенізація Росії». Це означає, що росіяни відмовляються від інтеграційних процесів у світі і мають жити лише ідеєю власної «величі та виключності». Тобто тільки ми праведні, істинні, ми єдині, хто сьогодні залишився у Бога як зброя у боротьбі з «сатанізмом Заходу». Росія в особі Кіріла пропонує світу свій безлад, називаючи це вищою формою політичної творчості. Цій маніакальній меті Гундяєв хоче підпорядкувати всі сфери життя країни – і економіку, і політику, і суспільство в усіх його проявах.

У багатьох викликало посмішку побажання Кіріла, щоб росіян через сто років стало 600 мільйонів. Ми не доживемо до тих часів, але особисто пересвідчуватися у тому, що це маячня, немає потреби: кого може народити нація, яка страждає на алкогольні та інші залежності, що даватиме потомство за стимули держави, якій потрібні не люди, не особистості, а біомаса. Таким самим прожектерством звучить пропозиція патріарха про розселення росіян у приміські селища. Таке собі «повернення до землі». Наче він не розуміє реальність сільської Росії, де люди жили, живуть і житимуть без цивілізації».

Експерт вважає, що цей документ має лягти на стіл всім європейським лідерам і релігійним отцям, і Папі, і предстоятелям православних церков. Оскільки апетити Росії обмежуватимуться не лише Україною. Країни Балтії, Центральна Європа мають розуміти ризики російського експансіонізму, псевдорелігійного – в тому числі.

УКРАЇНЦІ – ГУНДЯЄВУ: МИ ВАС НЕ БОЇМОСЯ!

Донедавна здавалося, що патріарх Кіріл уже не може здивувати чимось людей, знайомих із церковною тематикою. Ну, чого ще чекати від «пастиря», який благословляє іконою очільника Росгвардії у квітні 2022 року, одразу після вбивств та катувань українців росіянами на Київщині. Втім, виявилося, що може… 

Гундяєв за два роки зробив щойнаменше чотири публічні заяви на підтримку агресії. Але цей собор із його «наказом» (наказ тут мав би перекладатися як «дороговказ» – ред.) є найбільш вражаючим, знаковим, можна сказати. Саме тут патріарх Кіріл остаточно ототожнив себе і свою церкву зі злочинною російською владою та засвідчив намір вбивати українців – цілий народ, який не відчуває себе, ніколи не відчував і не відчує «субетносом».

Що може протиставити Україна цій очевидній та безсоромній агресії на «духовому фронті»? Окрім скарг, закликів та реакції на всіх міжнародних майданчиках? Думаю, що просвітництво та пояснення «позиції» РПЦ з точки зору моралі та реальної, а не вигаданої імперією історії.

А ще – Україні потрібний нарешті закон про заборону будь-якої форми діяльності Моспатріархату на українських теренах. І не лише тому, що структур, пов’язаних з цією церквою не має бути в Україні. А ще й тому, що весь цей «собор», у президії якого і колишні шпигуни, і стукачі, і нинішні військові злочинці, і людожерський їхній «істеблішмент», і російська бидломаса та й сам Гундяєв, має знати: МИ ЇХ НЕ БОЇМОСЯ.

Ярослава Міщенко, Київ   

Фото: www.orthodoxtimes.gr