Пропаганда РФ «розганяє» тему корупції для дискредитації України - експерти
Презентація відбулася у Медіацентрі Україна-Укрінформ.
"Це благодатна тема для російських інформаційних операцій, тому що маніпулюючи, спекулюючи, паразитуючи на тему корупції, страху корупції і відрази до корупції, можна розколювати українське суспільство, можна підривати його віру в державні інституції і таким чином послаблювати Україну в цьому протистоянні російській агресії", - зазначив експерт Центру інформбезпеки Максим Майоров.
Експерти проаналізували понад 130 тисяч повідомлень в українському сегменті інтернету та соцмережах у період з 1 липня по 31 грудня 2023 року і виявили 86 значущих інформаційних інцидентів, що мають ознаки інформаційної операції.
Серед джерел, які писали про корупцію в Україні, були виявлені 418 ресурсів, які раніше вже були задіяні в інформаційних операціях, а також 462 джерела, афілійованих із Росією. Крім цього, програмне забезпечення Osavul виявило 223 джерела-бота.
"Працюючи з різними інформаційними кампаніями і раніше, і протягом цього дослідження, ми фіксували джерела, які поводяться неавтентично. Вони або мають неадекватну кількість переглядів і підписників щодо кількості реакцій... Або це джерела, які поширюють схожий пропагандистський контент. Також це величезні мережі російських джерел, які позиціонують себе як українські", - зазначив аналітик Osavul Федір Кудрін.
За результатами аналізу були встановлені сім основних наративів, які просувалися. Серед них - про "тотальну корумпованість" України; що Президент "пов'язаний із корупцією"; заклики до повалення влади через її корумпованість тощо.
За висновком аналітиків, для створення загрозливих інцидентів та їх просування були використані вісім тактик. Ідеться, зокрема, про використання джерел, що видають себе за українські; скоординоване поширення ідентичних або подібних постів та коментарів у соцмережах; поширення фейків; культивування теорій змови; перекручування початкової інформації; використання маніпулятивних і узагальнюючих формулювань; посилання на заяви третіх осіб для надання твердженням авторитетності; подання фактів боротьби із корупцією як свідчення її високого рівня.
Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ зауважила, що за останніми досліженнями громадської думки, найбільшою проблемою після війни та існування РФ українці вважають корупцію.
"Ворог знає про це, і ми не можемо його недооцінювати. І саме з цим, на жаль, пов'язані їх інформаційно-психологічні операціїї. Перекручуються будь-які здобутки наших антикорупційних органів", - констатувала вона.
Представниця МКІП підкреслила, що держава продовжує боротися з корупцією, попри операції російської пропаганди.
Своєю чергою керівник відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції НАЗК Павло Бульдович зауважив, що тема корупції має потужний деконсолідуючий потенціал, і саме тому російська пропаганда так активно її експлуатує.
"Корупція, в тому числі через поширення наративів про безперспективність боротьби з нею, породжує і посилює суспільну втому і зневіру. Ворог цим досягає двох ключових цілей - демотивація і деконсолідація суспільства, що в умовах цього історичного моменту є вкрай загрозливим. Тому нам важливо об'єднувати зусилля всіх інституцій, змінювати цей дискурс", - наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна», керівниця VoxCheck Світлана Сліпченко підкреслила, що наратив російської пропаганди із дискредитацією української влади, зокрема щодо корупції в Україні, стає достатньо стабільним і стратегічним для РФ і має на меті обмежити допомогу для України.
