Військове кладовище в Гатному і протест громади

Їм немає спокою і по смерті. Вони чекають свого місця упокоєння в рефрижераторах... Полеглі воїни, які лишили бажання бути похованими на військовому кладовищі, і родини, які висловили прагнення поховати рідних біля побратимів та посестер, на третьому році повномасштабного вторгнення очікують на військове кладовище. Окреме.

За 10 років війни два повномасштабні обговорення потреби створення цільового місця поховання воїнів та їхнього вшанування перебували на стадії різних відтінків слова «треба». Але від «треба» до «буде», як виявилось, необхідно пройти найважчий шлях. Національне військово-меморіальне кладовище нині має визначену команду, затверджену локацію, концепцію та програму розвитку. Більше про плани – читайте у матеріалі Укрінформу.

На черзі – завершення експертиз та підготовчих робіт до будівництва першої черги. Для цієї мети було виділене місце – лісове насадження у Гатненській територіальній громаді, це Фастівський район Київської області, на виїзді зі столиці у бік Одеси. Як зазначає Ярослав Старущенко, у серпні-вересні поточного року при надшвидкій реалізації планів, є шанси запустити першу частину проєкту меморіалу. Поспіх можна зрозуміти, але також важливо дотримуватись при цьому всіх норм, адже кладовище не будинок – його неможливо демонтувати. Тим паче, що в основі – збереження пам’яті, і тут при несприятливішій атмосфері не уникнути репутаційних втрат.

Як тільки започаткували підготовку до будівництва першої черги і в ліс почала заїжджати техніка, почали вирубку лісу, місцева громада взялась активно протестувати. Частина місцевих жителів блокували дорогу, перешкоджаючи проїзду техніки.

Чого хоче місцева громада?

Місцеві мешканці кажуть, що вони не знали, що межі меморіалу будуть підступати до їхніх домівок. «План змінювався кілька разів, комунікації не було, і ми, як мешканці, не знали про зміни», – каже Юлія Сеник, журналістка та мешканка села Мархалівка, яке впритул підходить до кладовища. Окрім того, людей хвилює вирубка лісу, доводилось чути навіть про 267 гектарів, які плануються винищити під корінь. Крім того, цей ліс входить до зони так званого смарагдового поясу столиці, а вирубка дерев спричинить значний вплив на екологію та тваринний світ.

Високі підземні води. Гатнянці запевняють, що частина їхніх домівок і досі підтоплена, і така складна ситуація виникає практично щовесни. Це особливість району, де є чимало болотистих місць, а поховання близько до сіл можуть зробити непридатними для споживання воду у колодязях та свердловинах.

І ще одне дражливе питання – повітря. Воно буде забруднене, вважають місцеві, через крематорій, який заплановано на території меморіального комплексу. На сьогодні ліс і є тими «легенями», які допомагають місцевим мешканцям і більшій території загалом дихати відносно чистим повітрям.

Комунікація із місцевою громадою, на території якої планується такий великий і важливий об’єкт, – це частина підготовчих робіт. Адже сусідство із кладовищем переважно буде дуже складним рішенням. Тому і важливо чути та реагувати на запити місцевих.

Що кажуть залучені до розробки і будівництва Національного військового меморіального кладовища?

Фархад Фархадов, заступник міністра у справах ветеранів України, розповідає про тривалий процес пошуків місця. Було опрацьовано до 10 локацій. З жовтня 2022 року КМДА пропонувала варіанти, які з різних обставин не влаштовували ані меморіал, ані екологів, ані істориків, ані власників ділянок. Тож, у серпні 2023 року вже Кабмін змінив місце будівництва – біля селища Гатне. 8 грудня Верховна Рада ухвалила закон, необхідний для будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища. Концепція кладовища – це поховання та комплекс меморіальних споруд у лісі серед дерев і спокою. Для розміщення всіх локацій кладовище повинно мати більш як 100 гектарів території. «Тут буде розміщено колумбарій, крематорій, релігійні будівлі. Оскільки це важлива державна потреба, держава забезпечує проходження всіх дозвільних процедур, всіх вимог, які визначені законодавством», – каже Фархадов. 

Ярослав Старущенко, заступник директора держустанови «Національне військове меморіальне кладовище» запевняє, що до початку підготовчих робіт ДУ НВМК перше, що зробила, – замовила розширене геологічне дослідження. Тобто, вся ділянка була обстежена, щоб чітко, достовірно і однозначно зрозуміти, чи може тут бути розміщений такий об'єкт». Висновок: земельна ділянка може прийняти такий об'єкт з обмеженнями. «Обмеження були такі: близькість населених пунктів, наявність у деяких місцях ґрунтових вод». Тож, з усієї ділянки в 267 гектарів, яку передають, можна розмістити об'єкти кладовища лише на території 130 гектарів. Щодо ґрунтових вод, отримавши геологічні дані з місць підтоплень, розпорядники вирішили на цих місцях не проводити жодних традиційних поховань. Їх там не буде».

Нормативні відстані теж при розробці проєкту були дотримані, навіть більше – при нормі 300 метрів до житлових будівель, розробники збільшили цю санітарну територію вдвічі: «У нашому проєкті це 700 метрів», – наголошує Старущенко.

Лісові насадження та смарагдовий пояс. На сьогодні тривають підготовчі роботи, частиною яких є знесення зелених насаджень, облаштування огорожі, під'їзних шляхів, влаштування тимчасового будівельного майданчика. На всі ці роботи державна установа має відповідні дозволи і йдеться про невелику ділянку.

Вирубки будуть. Але з усіма дозвільними документами і під наглядом комісії, яка вже працює. Загалом планується вирубка не більш як 10% лісового насадження. Сам цвинтар планується розташувати в лісі. Про приклади таких кладовищ можна прочитати у нашому матеріалі. Олександр Краснолуцький, перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, пояснює: «Смарагдова мережа» – це не заборона будь-якої господарської діяльності. Скажімо, до її зони входить і Кам’янець-Подільський, велике місто із забудовою. Перелітним птахам кладовище не шкодитиме. Загальна площа всієї  «смарагдової мережі» – це 6 тисяч гектарів, а меморіал займе 267 гектарів, це менш як 10% від її площі.  Нагадаю, що «смарагдова мережа» – це європейська зона, яка розташована на місці міграції та гніздування птахів. Площа вирубки, як ми підрахували, становитиме менш як 1%, тому впливу на територію «смарагдової мережі» це абсолютно не матиме».

Попри запевнення всіх причетних, що вирубування дерев не буде суцільним, що проєкт передбачає рекреаційні зони, що всі перевірки і дозволи є чинними, громада продовжує шукати нові аргументи для протестів і невдоволення. Незалежна експертиза, на якій наполягають у громаді, – це час і кошти, яких нині бракує. 

Можна почути ще силу-силенну аргументів, один із них – навіщо для меморіального кладовища стільки гектарів лісу і що, мовляв, тут ховатимуть і цивільних. Відповів на цей закид Вахтанг Кіпіані, військовослужбовець, журналіст: «До початку повномасштабної війни кількасот тисяч людей в Україні вже мали статус учасників бойових дій, залишаючись живими. За час повномасштабної фази понад один мільйон людей стали учасниками Сил оборони. Приблизно половина, це моя експертна оцінка, на кінець війни отримає цей статус.

Тобто, через умовно рік-два в Україні буде мінімум один мільйон людей, якщо я правильно рахую, які теоретично матимуть право бути похованими на цьому меморіалі». Тому, як запевняють у дирекції меморіального кладовища, йдуть переговори із областями, аби напрацьовувати спільну політику вшанування загиблих у російсько-українській війні.

Ярослав Старущенко пояснює причини поспішати: «Ми всі чудово знаємо, що є багато наших захисників, які загинули і не можуть бути поховані в себе на батьківщині, враховуючи те, що ця територія окупована. Дуже багато загиблих захисників не можуть бути поховані в інших територіальних громадах, тому що ми знаємо, що об'єднані територіальні громади не дуже лояльно ставляться до поховань захисників не з їхньої громади, оскільки фінансові навантаження падають на їхні плечі. Я не буду називати ці цифри, але я вас запевняю, що це –значна кількість захисників, які на сьогодні не поховані, які знаходяться в рефрижераторах, і їхні батьки, діти, дружини, побратими чекають на відкриття цього кладовища. Враховуючи це, час на реалізацію об'єкта дуже обмежений».

Зрештою, окрім остраху громади щодо екологічних питань, можна глянути на об’єкт і з економічної переваги для громади – меморіальне кладовище може стати і місцем для роботи місцевим мешканцям, до величного місця вшанування полеглих залучатимуться інвестиції, зростуть потоки відвідувачів, налагоджуватиметься інфраструктура та логістика. 

Ситуація щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища залишається напруженою. Незважаючи на опозицію протестувальників, на території Гатненської громади тривають підготовчі роботи до створення меморіалу. Представники влади та ДУ НВМК виходять на діалог і наголошують, що проєкт має всі необхідні документи і вони доступні для громади. Ініціатори також запевняють, що будівництво не завдасть шкоди екосистемі та довкіллю. Але ж протестувальники не заспокоюються і налаштовані на продовження акцій. 

Укрінформ продовжуватиме відстежувати розвиток подій з надією на досягнення взаєморозуміння між сторонами в ім'я вшанування пам'яті наших героїв. Час не чекає. Загиблі мають бути гідно поховані у місці нашої сили. Це – обов’язок живих.

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото ескізного проєкту Меморіалу: istpravda.com.ua