Міжнародний реєстр збитків: як подати заяву
У травні минулого року під егідою Ради Європи було створено Реєстр збитків, завданих унаслідок російської агресії. Попри оптимістичні прогнози, знадобився деякий час, щоб сформувати органи управління Реєстром та прийняти правила і положення, необхідні для його роботи.
2 квітня Реєстр збитків відкрили для подання заяв за першою категорією – про пошкоджене або знищене житло фізичних осіб.
Міжнародний реєстр збитків – це перший складник майбутнього міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, заподіяних агресією РФ. Фактично він збиратиме, оброблятиме й реєструватиме заяви від постраждалих. Але не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків, по суті, здійснювати оцінення збитків чи вирішувати питання щодо призначення будь-яких виплат чи компенсацій. За це відповідатиме спеціальна комісія з розгляду заяв, яка перебуває у процесі створення. Подати заяву про збитки до Реєстру, окрім фізичних осіб, пізніше зможуть також юридичні особи та сама держава Україна щодо понад 40 різних категорій збитків.
А поки що ми пояснюємо, як це зробити простим українцям.
ЗБИТКИ, НА ЯКІ МОЖНА ПОДАТИ ЗАЯВУ ВЖЕ ТЕПЕР
На відміну від державної програми компенсацій «єВідновлення», до Міжнародного реєстру збитків українці зможуть пізніше подати заяву не лише стосовно знищеного або пошкодженого майна. Для фізичних осіб передбачено ще приблизно 20 категорій збитків, зокрема щодо тілесних ушкоджень, катувань, сексуального насилля, примусового та вимушеного переміщення.
На цьому етапі можна подати заяву про знищену або пошкоджену житлову нерухомість: приватний будинок, квартиру, дачний чи садовий будинок або інше житлове приміщення.
ЯК ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО РЕЄСТРУ?
Подати заяву може повнолітній громадянин України, який є власником пошкодженого або знищеного житла. Співвласники нерухомого майна (наприклад, подружжя) повинні подати окремі заяви стосовно своїх часток. Згодом можливість подавати заяву також нададуть представникам власників, зокрема щодо неповнолітніх.
Кожен співвласник може вказати бажану суму відшкодування. Однак вона не має бути свідомо необґрунтованою чи завищеною. Водночас слід розуміти, що ви не обов’язково отримаєте саме бажану компенсацію. Адже точну суму встановлюватиме комісія з розгляду заяв, яку створять пізніше.
Наразі заяву можна подати лише через мобільний застосунок «Дії».
Згодом це також можна буде зробити через сайт «Дії». А для тих, хто не має можливості скористатися ним, обіцяють створити систему підтримки.
Заяву слід подавати щодо кожного пошкодженого / знищеного об’єкта окремо. Надалі заявники зможуть подати більше ніж одну заяву, зокрема стосовно різних категорій збитків.
Важливо! Подати заяву про відшкодування збитків можна, навіть якщо ви вже отримали компенсацію за програмою «єВідновлення». Але тоді відшкодування виплатять з урахуванням уже наданої компенсації від держави.
Під час оформлення заяви потрібно надати інформацію про:
● особу заявника;
● пошкоджене / знищене житло, зокрема право власності на нього;
● подану заяву про пошкодження або знищення майна (це можна зробити з допомогою послуг «Повідомити про пошкоджене майно» в «Дії»);
● обставини події, що спричинила пошкодження / знищення об’єкта;
● опис та оцінку пошкодження чи знищення, а також інформацію про орієнтовну суму вимоги відшкодування.
Частина інформації, зокрема про обставини пошкодження / знищення житла, буде автоматично підтягуватися з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Але заявник зможе внести й додаткові дані, наприклад, про оцінку збитків. Детальніше ознайомитися з формою заяви можна за посиланням.
До заяви слід додати:
● акт комісійного обстеження майна (якщо обстеження проводили раніше, він автоматично підтягнеться в застосунку; якщо ні – можна отримати за зверненням до органів місцевої влади або подавши заяву на компенсацію в межах «єВідновлення»);
● акти з оцінки майна.
Важливо! На першому етапі заяву про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна можуть подати ті заявники, які мають акт комісійного обстеження. За кілька тижнів, таку заяву зможуть також подати власники майна, які не зверталися за допомогою в межах «єВідновлення» чи не можуть отримати акт комісійного обстеження, зокрема тому, що їхнє майно – на тимчасово окупованих територіях.
Також рекомендуємо надати будь-які наявні матеріали, що підтверджують, зокрема, факт та суму завданих збитків, підтвердження вартості житла та витрат на ремонт: документи, записи, заяви, фотографії тощо.
Жодної плати за подання заяв не встановлено.
За результатами особа має отримати повідомлення в «Дії» про подання заяви до Реєстру збитків, яке містить унікальні номери заявника та заяви.
Важливо! Після підписання заяви відомості, що містяться в ній, не можуть бути змінені, але заявник може надати додаткові матеріали щодо пошкодженого або знищеного об’єкта. Або ж відкликати вже подану заяву і повністю подати нову.
ЯКІ УМОВИ ПРИЙНЯТТЯ ЗАЯВ ДО РОЗГЛЯДУ?
Критерії прийнятності заяв визначені Статутом Реєстру збитків, а також закріплені у Правилах подання, обробки та внесення заяв.
Заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані:
● починаючи з 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
● на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з її територіальними водами;
● протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Нещодавно уряд України також затвердив Порядок подання заяв до Реєстру збитків. І цим документом уточнив умови для подання заяв:
● зареєстроване право власності на пошкоджений / знищений об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
● обов’язкова наявність акта комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна, яке проводиться комісією при органі місцевого самоврядування*;
● обмеження щодо подання заяви особою, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції», або яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу України.
*тимчасова умова
Цей Порядок будуть доповнювати, коли запускатимуть решту категорій або запроваджуватимуть нові технічні можливості.
ЩО ДАЛІ?
Заяви опрацьовуватимуть двома етапами.
На першому їх перевірятиме Секретаріат Реєстру на дотримання формальних та технічних вимог. Також він буде попередньо оцінювати, чи відповідають заяви критеріям прийнятності.
Після того як заяви перевірить Секретаріат, їх буде розглядати Рада Реєстру. Вона може ухвалити рішення про те, вносити чи не вносити заяву до Реєстру або повернути її на доопрацювання. Заявникам буде повідомлено про рішення через «Дію».
Важливо! Установленого терміну перевірки та розгляду заяв поки що немає.
Рада або Секретаріат Реєстру можуть також попросити у заявників надати виправлення, уточнення щодо поданих заяв, додаткову інформацію чи докази. Взаємодія із заявниками також відбуватиметься лише в електронній формі.
КОЛИ МОЖНА БУДЕ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ?
Реєстр не розглядає заяви по суті, не присуджує і не виплачує компенсацію заявникам. Це належатиме до повноважень спеціальної комісії, над створенням якої вже триває робота з країнами-партнерами. Крім того, необхідно сформувати фонд, з якого і будуть виплачувати компенсації.
Поки що розраховувати на швидке отримання відшкодування не варто, що підтверджує, зокрема, і прогноз виконавчого директора Реєстру збитків. Однак зрушення питання передавання Україні доходів від заморожених активів РФ, які, ймовірно, і стануть основою компенсаційного фонду, дає підстави для стриманого оптимізму.
ЯКІ ЩЕ ЗАЯВИ МОЖНА БУДЕ ПОДАТИ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ?
За повідомленням виконавчого директора Реєстру, невдовзі планують відкрити й інші категорії: заяви від осіб, які найбільше постраждали від війни (йдеться про тих, хто був поранений, жертв насильства та катувань, вимушено переміщених осіб), та заяви, пов’язані з пошкодженням або руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури.
Крім того, невдовзі з’явиться можливість подавати заяви для представників та іноземців.
Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»
Андрій Швадчак, юридичний радник
реклама