Обмеження на азартні ігри в Інтернеті: чому рішення РНБО – правильне?

Наприкінці березня військовослужбовець 59-ї бригади Збройних сил України Павло Петриченко зареєстрував на сайті президента петицію щодо обмеження роботи онлайн-казино, зокрема доступу до них для військовослужбовців на час воєнного стану. На жаль, Петриченко загинув 15 квітня на фронті. Але він розпочав зміни у цій сфері. Його петиція набрала понад 26 тис. голосів. І на неї відреагував Володимир Зеленський, давши доручення відповідним органам «вивчити це питання».

А вже 20 квітня з’явилося рішення РНБО «Про протидію негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет», яке Глава держави тут же ввів у дію.

ЩО САМЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ДОКУМЕНТОМ

Згідно з ним Кабінет міністрів у місячний строк (до 20 травня) має:

• розробити порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також розповсюдження відповідного контекстного матеріалу;
• заборонити реєстрацію організатором азартних ігор казино в Інтернеті кількох акаунтів для одного гравця, а також визначити максимальний час безперервної участі в азартній грі в Інтернеті на добу для одного акаунта та запровадження обов'язкових перерв у грі, визначити максимальний час гри на тиждень;
• зобов'язати організаторів азартних ігор в Інтернеті встановлювати перед початком гри ліміт витрат гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця) з можливістю зміни такого ліміту не частіше одного разу на місяць;
• впровадити Державну систему онлайн-моніторингу;
• провести національну інформаційно-роз'яснювальну кампанію щодо небезпеки азартних ігор;
• прийняти Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, рішень про блокування нелегальних вебсайтів, на яких надається доступ до азартних ігор, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Одночасно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та інше військове керівництво мають на практиці запровадити заборону для військових грати в азартні ігри.

Міністерство охорони здоров'я має забезпечити у тримісячний строк прийняття клінічного протоколу лікування ігрової вираженої залежності та провести відповідне навчання медичних працівників.

Міністерство соціальної політики повинно у тримісячний строк прийняти державний стандарт надання соціальної послуги "017.4. Соціально-психологічна реабілітація осіб з ігровою залежністю" та провести відповідне навчання для надавачів соціальних послуг.

СБУ у двомісячний строк провести перевірки організаторів азартних ігор щодо дотримання ними санкційного законодавства України.

Водночас Національному банку України РНБО рекомендувала:

• запровадити заборону прийому як застави товарів подвійного використання;
• затвердити методичні рекомендації для банків-емітентів платіжних карток щодо виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" в частині Р2Р-переказів та банків щодо блокування платежів громадян кредитним коштом на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх в Інтернеті.
• Міністерство цифрової трансформації має провести у місячний строк переговори з компаніями "Apple" та "Google" щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії в зоні "UA" у їх магазинах додатків.

ВАЖЛИВІ ЦИФРИ ТА ПЕРШІ КРОКИ

За даними Opendatabot (української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, – ред.), 10 найбільших компаній грального бізнесу за минулий рік офіційно примножили свої статки у 28 разів. Лідером стала компанія Спейсікс (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків  –  аж у 425 разів  –  має компанія Фавбет (бренд FAVBET).

Минулого року обіг грального бізнесу в Україні становив 12-15 млрд грн на місяць, або до (!) 180 млрд грн за рік. Щодня гравці онлайн-казино в Україні витрачали близько 400 млн грн.

У той же час у мережі підрахували, що донати від українців у три найбільші фонди (United 24, "Повернись живим" і фонд Сергія Притули) за рік склали 18,75 млрд грн, а через банки mono  –  27,4 млрд грн.

Скільки людей страждає на лудоманію (ігрову залежність,  –  ред.) в Україні? Деяке розуміння дає Реєстр лудоманів, який з 2021 року офіційно функціонує в Україні.

Станом на 4 квітня Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) внесла 6057 гравців до Реєстру. Хоча ще на початку року таких налічувалося 3,7 тисячі. А у 2022-му – 315 осіб.

Ще важливо: опинитися в згаданому Реєстрі можна у трьох випадках:

• самостійно подавши заяву на самообмеження;
• за рішенням Комісії на підставі заяви про обмеження від родичів;
• за рішенням суду.

99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою. Лише 1% осіб – за рішенням Комісії. Водночас за рішенням суду жодна особа туди не потрапила. Що стосується вікової категорії «забанених» гравців, то є лише інформація за 2023 рік: 21-30 років – 1939 осіб, 31-40 років – 1084 особи, 41-50 років – 272 особи, 51-70 років – 66 осіб.

Про що це все говорить? А про те, що число лудоманів за останні 2,5 року виросло у 19 (!) разів. Це справді багато. Втім, цифри з відповідного Реєстру все одно не відображають повної картини щодо кількості громадян з ігровою залежністю. Чіткої статистики в Україні, на жаль, немає. Тож дозволимо собі лише припустити, що масштаб проблеми набагато серйозніший.

Проте є позитивні новини.

За інформацією Офісу генерального прокурора, станом на квітень 2024 року в Україні заблоковано понад 2500 вебсайтів, які забезпечували діяльність проведення азартних ігор, також розслідують понад 450 кримінальних правопорушень за фактами їхньої нелегальної організації.

«Наразі розслідується понад 450 кримінальних правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі. До суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, в тому числі 7 обвинувальних актів щодо 68 учасників злочинних угруповань», – йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті ОГП.

ЕКСПЕРТИ: РІШЕННЯ ВАЖЛИВЕ І ПОТРІБНЕ, АЛЕ Є ПИТАННЯ

Укрінформ попросив фахівців оцінити рішення РНБО, його плюси і мінуси, наскільки воно реально здатне вирішити проблему та чому окремо згадується про запровадження на період дії правового режиму воєнного стану заборони військовослужбовцям доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх у мережі Інтернет – як це працюватиме?

Почнемо з останнього.

Політичний експерт Євген Савісько стверджує, що указ потрібний, але він запізнився років на двадцять – саме тоді почала набирати обертів масова ігроманія в Інтернеті.

«Ігроманія – це хвороба, та ще й поширеніша, ніж наркоманія. І гроші витрачаються більші. Те, що серед військовослужбовців є ігромани, було таємницею хіба що для військового командування. Але добре відомо їхнім сім'ям, для котрих це горе, з яким нічого не можуть вдіяти, – каже експерт. – Ігроманія небезпечна не лише тим, що руйнує родини, але й тим, що там легко можна знайти зрадників. Важко уявити скількох іуд вдалося завербувати рашистам через їхню ігрову залежність. Тому рішення Президента Україна нагальне».

Втім, за його словами, є лише питання, як його будуть реалізовувати в армії: «Адже кожного бійця не проконтролюєш, всі смартфони не вилучиш. Тим більше, коли в багатьох їх може бути кілька і на різні номери різних операторів. Біля кожного «казино-патруль» не поставиш. Крім батога, потрібні ще й привабливі стимули, коли власникам казино і т.п. буде економічно вигідно не пускати до себе військових. Інакше цей бізнес перейде в цілковите підпілля».

Політолог Тарас Загородній наголошує, що в цілому задум правильний, але недостатній для зменшення ігрової залежності серед українців.

По-перше, в рішенні РНБО нічого не має про обмеження доступу до азартних ігор підлітків.

«А це найбільш вразлива категорія населення, яка швидко отримує ігрову залежність», – каже пан Загородній.

По-друге, є численні розслідування журналістів, які підтверджують російський слід у відомих онлайн-казино.

«Тому потрібна ретельна перевірка гравців і повна заборона всього, що причетне до РФ», – додав він.

По-третє, політолог також не розуміє, як технічно забезпечити заборону військовим на гру в онлайн-казино?

«Та навіть, якщо знайдуть такий механізм, то не будуть грати військові, але це робитимуть інші, бо для них обмежень немає», – акцентує Тарас Загородній.

Він також навів масштаби проблеми. У 2023 році українці програли 55 млрд грн в казино. Але то лише офіційна частина прибутку цих компаній. За оцінками Нацбанку, станом на лютий 2023 року щомісяця українці витрачали в онлайн-казино, на ставках та у фізичних ігрових закладах 12-15 млрд грн, або від 400 до 500 млн грн на день. У річному вимірі – це 144-180 млрд грн.

«Найгірше в цій ситуації, що частина з цих мільярдів йдуть навіть не українським бізнесменам, а компаніям з російським корінням», – справедливо обурюється політолог.

Олексій Бебель, заступник голови Адвокатського об'єднання "Алібі", вважає, що сам факт появи такого рішення свідчить про наявність гострої проблеми з регулюванням роботи Інтернет-казино. Причому, на його переконання, цей документ є виваженим та продуманим.

«Ніхто не ставить питання про повну заборону організації азартних ігор в Інтернеті, оскільки це не лише приносить кошти в бюджет, але й дає змогу працювати легально. Введення ж простих заборон лише призводило і призведе до чергової тінізації цієї сфери, коли замість податків будуть платитися хабарі чиновникам і правоохоронцям. Тобто передбачається блокування нелегальних вебсайтів казино, заборона реєстрації організатором азартних ігор кількох акаунтів для одного гравця, зобов’язання визначення максимального часу безперервної участі в азартній грі на добу і встановлення ліміту витрат гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця) тощо», – перелічує юрист.

Крім того, намічено комплекс реальних заходів, направлених як на боротьбу з організацією нелегальних азартних ігор в мережі Інтернет, так і лікування хворих на ігроманію та запровадження низки обмежень.

«З огляду на ці пропозиції можна сказати, що питання вивчалося глибоко, а заплановане реально впливатиме на покращення ситуації з організацією та роботою Інтернет-казино. Тобто йдеться не про декларації та гасла, чим нерідко грішили програмні документи, а саме про чітке розуміння проблеми і визначення конкретних способів її подолання», – додав пан Бебель.

Що стосується заборони для військовослужбовців…

«Ніяких обмежень прав людини тут не має. Військовослужбовець перебуває в особливому правовому стані, а тому встановлення заборон такого плану є цілком допустимим. Тим більш, потрібно зважати на всі вірогідні негативні наслідки від залучення військовослужбовця до азартних ігор – починаючи від того, що через психологічні й фізичні перенавантаження людина досить легко може стати ігроманом, що просто «спускатиме» кошти в казино, і закінчуючи тим, що за допомогою таких ігор можна впливати на особу, заганяючи її у борги, та багато іншого негативу, пов’язаного з встановленням місця знаходження гравця», – наголошує юрист.

А це – Олексій Волохов, партнер SLA Attorneys, адвокат, к.ю.н.: «Зловживання у цій сфері давно потребували адекватної реакції з боку влади. Онлайн-казино заполонили рекламний простір в Інтернеті і користувачу складно перевірити, чи мають такі ресурси відповідну ліцензію та чи працюють легально».

Крім цього, є проблема використання дзеркальних сайтів, які мають схожі до ліцензованого сайту інтерфейси, однак онлайн-казино на цих сайтах діють без ліцензії та не сплачують податки.

А ще – деякі онлайн-казино використовують «міскодинг» (схему маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів, – ред.) та разом з недобросовісними банками виводять отримані від гравців кошти в тінь.

«І це я не говорю про те, що власники окремих інтернет-казино фактично знаходяться на території країни-агресора та сплачують там податки», – підкреслив юрист.

За його словами, рекламні кампанії великих онлайн-казино часто містять інформацію про їх фінансову допомогу війську, закупівлю спорядження, дронів, що використовується для формування позитивного ставлення до них з боку військових та населення. Проте такі рекламні кампанії є своєрідною маніпуляцією: «Адже перевірити масштаби допомоги, їх адресатів та власне співставити цю допомогу із доходами казино, отриманих від гри тих самих військових, неможливо».

Якщо ж йдеться про військовослужбовців, то навіть траплялися випадки, коли деякі з них, перебуваючи у залежності від азартних ігор та програвши всі кошти в онлайн-казино, передавали до ломбардів та продавали військове спорядження, яке їм самим необхідне для виконання бойових завдань.

«Однак рішення РНБО не передбачає процедурних питань щодо заборони військовослужбовцям доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх у мережі Інтернет на період дії воєнного стану, а лише делегує відповідні повноваження щодо реалізації цих заборон командуванню ЗСУ. Як саме діятиме така заборона поки незрозуміло, але в умовах існування VPN (технології, що дозволяє забезпечувати віддалений доступ до мережі, зберігаючи повну конфіденційність даних, – ред.) будь-які блокування трафіку з прифронтових чи інших регіонів дислокації військових ЗСУ будуть малорезультативними», – вважає пан Волохов.

Ймовірно буде прийнято наказ на рівні центрального командування з обов'язковим контролем його виконанням командирами на місцях, які мають контролювати підлеглих, притягувати до відповідальності порушників наказу, а також роз’яснювати небезпеку та шкідливість участі в азартних іграх, перебуваючи на службі у ЗСУ.

«Але на практиці це не значить нічого, оскільки покарання за порушення цієї заборони не передбачено. Якщо ж говорити про справедливість таких заборон саме для військових, то більшість наведених вище аргументів, включаючи ризики отримання даних військовослужбовців ЗСУ ворогом, свідчать, що така заборона є необхідним кроком», – акцентує він.

Нарешті, це рішення юрист називає дорожньою картою, яка вказує лише на напрямки подальшої діяльності державних органів, тобто це своєрідний план дій: «Будь-які обмеження в Інтернеті складно реалізувати на практиці. Потрібно розробити цілий пакет нормативних актів державних органів різних рівнів та визначати: хто саме відповідає за блокування платежів та на якому етапі; хто контролює обмеження доступу до незаконних онлайн-казино; як і хто контролюватиме виконання рішення РНБО. Адже для блокування вебсайту необхідно отримати окреме рішення суду, яке слід потім виконати».

З іншого боку – рішення РНБО передбачає впровадження Державної системи онлайн-моніторингу відповідно до вимог постанови Кабміну від 16.02.2024 № 171.

«Якщо таку систему дійсно вдасться запустити, то існуватиме можливість оперативно реагувати на порушення законодавства у сфері азартних ігор, хоча це здається малоймовірним в короткостроковій перспективі», – резюмував Олексій Волохов.

Мирослав Ліскович. Київ