Під час блекаутів працівник і роботодавець мають йти назустріч один одному

Електроенергія, якої нас ворог позбавляє методично й цілеспрямовано – вагомий ресурс. Для розуміння цієї істини українцям саме в Україні не треба навіть підвищувати тарифи (як це пояснюють деякі експерти), – достатньо просто прожити у графіках відключень хоча б місяць, аби цінувати кожну хвилину зі світлом.

Так, треба віддати належне: виснаження ворогом наших ресурсів – моральних у тому числі – ефективний метод, але (сподіваюсь) не дієвий. Здається, що втома від такого життя переходить у хронічний стан. Адже у «вікна можливостей» доводиться втискати все: і роботу, і господарчі клопоти, і забезпечення себе та близьких основними потребами. Але будьмо дорослими людьми і замість інфантильних очікуваних дива та сподівань, що якось все налагодиться, – скажемо собі неприємну річ: на жаль, нас чекає не лише спекотне літо, але й не менш виснажлива зима із тими ж багатогодинними щоденними вимкненнями світла. Тому саме зараз час поговорити про енергоресурс, який вже став основою трудових відносин. Як співіснувати у трикутнику працівник-роботодавець-електроенергія?

З доброго – за зізнаннями Сергія Сільченка, юриста, викладача та експерта у сфері трудового права, який коментуватиме цю тему, – на сьогодні у його практиці судових прецедентів не зафіксовано поки спорів, де відсутність (чи компенсація) електроенергії є ключовим питанням. 

Укрінформ розпитав представників кількох професій – плиточника, шкільну вчительку, викладачку вишу та айтівця. Які проблеми постають перед ними та як розв’язують ці питання…

Немає світла – це підприємницькі ризики 

Василь Л., плиточник. Василь працює сам на себе, не оформлений офіційно. Нещодавно він прийшов на роботу до новобуду на Позняках. Замісив розчини, але зникло світло. Далі була перерва, бо поруч у квартирі спала мала дитина і згодом знову було відключення світла. Чоловік вклав гроші у дорогі клеї, їх довелося викинути, вони затверділи, а роботи за день було на годину – півтори. Тож він звернувся до господарів за компенсацією за простій та зіпсовані матеріали. Господарі відмовились. Чоловік знайшов роботу на іншому об’єкті.

Коментар юриста: Якщо людина є підприємцем, то ризики підприємницької діяльності покладаються на неї на саму. Тобто, немає світла – це проблема того, хто виконує певну роботу чи надає певну послугу. Це підприємницькі ризики і нічого тут не вдієш. 

Якщо говорити про людину, яку найняли на виконання конкретної роботи, це, по суті, і є підприємницька діяльність. Тобто, якщо з якихось причин підрядник не зміг виконати роботу, то це його проблеми. Так що в цьому випадку особі, яка працювала, ніхто нічого не повинен був компенсовувати, адже вона продає по суті результат, тобто виконану роботу. Якщо робота не виконана, то немає оплати, і компенсації – теж.

Якщо ми говоримо про простій найманого працівника, то в Кодексі законів про працю передбачена певна гарантія, це 2/3 тарифної ставки, які мають зберігатися за працівником.

Працівнику достатньо поінформувати свого безпосереднього керівника (у якомусь структурному підрозділі) про вимкнення світла. Якщо на підприємстві загалом це відбувається, то можна і не повідомляти. За весь період простою працівнику, по-перше, мають в табелі обліку робочого часу зазначити цей час як простій, і по-друге, за ним зберігається частина його заробітної плати. Це виключно для тих, хто працює за трудовим договором, тобто є найманим працівником.

Роботодавець має забезпечити всі умови для працівника, в тому чисті й світло

Ніна Ж., викладачка. У вищому навчальному закладі, де вона працює, величезний обсяг звітної документації. Жінка працює над незліченними пакетами планів, програм і відключення світла не є причиною для керівництва послаблень щодо графіків здачі документів. Викладачці кажуть, що це її проблеми, заповнювати документи можна і вночі, поки є світло, але вкладатись у належні терміни. Але ж їй треба і вдома щось приготувати, і роботу якусь зробити.

Коментар юриста: Це не ок з юридичної точки зору. В принципі, роботодавець повинен або забезпечувати працівникові умови праці, або компенсувати понесені витрати. Якщо людина працює дистанційно, то закон передбачає, що питання забезпечення необхідними засобами для виконання роботи (обладнанням, програмами, світлом у тому числі) має бути врегульовано трудовим договором про дистанційну роботу. У Кодексі про працю є стаття 60 із позначкою 2. Там передбачено, якщо в трудовому договорі нічого не врегульовано з приводу того, як забезпечується працівник засобами для виробництва, то цей обов'язок покладається на роботодавця. 

Формально працівник може вимагати від установи ноутбук, безперебійну зарядну станцію або генератор. Але якщо ми говоримо про викладачів, які працюють у бюджетних установах, там на це не виділено коштів. Тоді роботодавець не має права притягати працівника до відповідальності, адже за законом, забезпечення покладається на роботодавця.

Які можуть бути варіанти? Роботодавець повинен, якщо є можливість, відмінити дистанційну форму роботи, заживити навчальний корпус і сказати, що ви далі будете працювати очно на підприємстві, тут є світло. Це, на мою думку, найпростіший варіант. Більше того, закон передбачає можливість тимчасового переведення працівника на іншу роботу під час простою. Тому, тут насправді робота залишається та сама, але організацію роботи роботодавець має поміняти або дати працівникам більше часу для виконання обов'язків.

При відключенні світла роботодавець має зберігати заробіток працівнику

Світлана С., вчителька. Звичайна школа поки на канікулах, але які алгоритми роботи за відсутності світла будуть задіяні на новий навчальний рік – невідомо. Минулого року у темну пору доби при вимкненні світла батьки (за письмовою заявою і за відсутності тривоги) могли забирати своїх дітей додому. В школі не можуть заживити всі приміщення, тож вчителі й діти при ліхтариках продовжували спілкуватися у класах. Особливо складно під час тривог, оскільки при вимкненні світла в укритті темно й душно, не працює вентиляторна система. І ця проблема під час вимкнень світла у школах залишається неврегульованою.

Коментар юриста: Знаєте, я пригадую 22-й рік, коли почалися блекаути. А в мене, як викладача, були пари. Я б міг просто сидіти в будинку, який опалюється, без інтернету. Але я ходив у чисте поле, де трошки діставав зв'язок. І з телефону проводив пари. В чистому полі, у мороз і під вітром. Кожен має робити те, що він може.

З іншого боку, ось у Харкові по 2-3 доби немає світла, викладачі не можуть  працювати, немає технічних умов, не вистачає генерації, не працює зв’язок. Ці обставини мають бути враховані. З іншого боку є діти, які перебувають за кордоном, у більш благополучних місцях і вони мають право на навчання, їм треба шукати інші варіанти. Якщо немає можливості їх знайти, то треба спокійно прийняти цю ситуацію й дочекатися коли щось зміниться. 

Якщо роботодавець не може забезпечити належні умови праці, відповідно, працівник може не виконувати роботу. А заробіток працівникові роботодавець зобов’язаний зберігати.

Це добра воля іноземного працедавця – аби не втрачати цінного працівника, забезпечити йому всі умови

Юрій Т., айтівець. З початком повномасштабного вторгнення американська фірма, на яку він працює взяла на себе все забезпечення ресурсами та допомогою. При достатньо високих (за українською міркою) зарплатах, американське керівництво запропонувало українським програмістам дороговартісні установки безперебійного живлення та їх доставку до України або грошову компенсацію для самостійного вибору таких установок. 

Коментар юриста: Зазвичай айтівці не працюють за трудовим договором. Переважно вони або підприємці, які надають послуги, або працюють за контрактами західних підприємств. Наскільки я розумію, це добра воля замовника, який, розуміючи ситуацію, в яку потрапив виконавець, тобто особа, яка надає IT-послуги, вирішив, аби не втрачати цінного підрядника, надав можливість йому працювати. Коли в тебе є Starlink і безперебійне живлення, то ти, в принципі, можеш будь-де працювати. На жаль, у нас мало у кого є такі замовники з інших країн.

Немає світла – діти мають бути дома, а батьки – не йти на роботу

Наталя Л., помічниця в дитячому садочку. Кухня дитячого садочка має електроплити. Коли в районі зникає світло без графіків, неочікувано (на кухні не встигають приготувати їжу), а дітей годувати треба, то часто працівниці йдуть до знайомих із газовими плитами і намагаються приготувати дітям їжу. Або пропонують сухий пайок. Чи міг би роботодавець поставити якийсь газовий балон і газову плиту?

Коментар юриста: Я не впевнений, що в дитячому садочку хтось дозволить з точки зору безпеки це робити. Якщо об'єктивно неможливо забезпечити роботу дитячого садочка, то діти мають бути вдома, а батьки, відповідно, не йдуть на роботу.

Не юридично, але з морального погляду – перед цими людьми, які хоч так намагаються виконати свою роботу, просто треба зняти капелюх і низько їм вклонитися. Вони роблять те, чого, в принципі, робити не повинні.

Треба домовлятися й берегти людей

Загалом, вимкнення світла та питання компенсацій за простій та виведення в простій врегульовані на загальному рівні, каже Сергій Сільченко, він не бачить потреби в окремому законодавстві. «Роботодавець може на локальному рівні колективного договору чи якогось внутрішнього положення врегулювати це питання суто для себе залежно від своїх можливостей. Може, наприклад, забезпечити в одному місці для працівників живлення – генератор поставити і перевести з дистанційки на роботу офлайн. У когось, можливо, навпаки. Тобто він не може забезпечити очну роботу, і треба переводити людей на дистанційну».

Як приклад зі своєї практики, пан Сільченко наводить роботу в Харкові, де люди до комендантської години приїжджають на підприємство, оскільки знають, що світло буде вночі й вони працюють у нічну зміну, бо їм треба виконати роботу. “Роботодавець – організатор процесу, роботодавець має думати про те, як він організує роботу”.

Воєнний час змінив і трудові відносини. «У нас є закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, прийнятий у 2022 році. Там передбачено, що про істотну зміну умов праці, якими можуть вважатися і графіки роботи, працівник має бути попереджений заздалегідь. До війни мали попереджати за два місяці. Тобто, що означає сьогодні «заздалегідь»? Якщо я розумію, що працювати треба вночі, я попереджаю працівника сьогодні про те, що він виходить у нічну зміну. Працівник може відмовитися, але звільнити за прогул я його звичайно не можу, бо це поважна причина для відсутності». 

Тут треба домовлятися, пояснює юрист, бо зараз людей, особливо в умовах мобілізації, треба берегти. «Якщо є така можливість – доплачувати за роботу вночі, якимось чином стимулювати, щоб людина погодилася і виходила працювати». Зазвичай і працівники зацікавлені в тому, щоб працювати, особливо в нинішніх умовах. 

Електроенергія – цінний ресурс і для війни, і для роботи, і для життя. Саме тому в інтересах нас усіх шукати і знаходити максимально комфортні алгоритми дій. Як в історії із посушливими регіонами, де під час тривалих посух, ті ж дикі тварини співіснують разом і не конфліктують. Бо стратегія виживання – це максимальна підтримка один одного. 

Ярина Скуратівська, Київ

Фото на анонсі ua-energy.org