Аналітичний огляд за результатами громадського саміту “Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни”
Як відомо, 27 червня в Києві відбувся перший громадський саміт “Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни”, який провела Громадянська мережа ОПОРА. Він покликаний стати фаховим майданчиком для політичного діалогу високого рівня щодо майбутнього української демократії в умовах війни та ефективних засобів для перемоги. Серед понад 90 учасників заходу – дипломати, народні депутати, експерти міжнародних і національних профільних організацій та аналітичних центрів.
За результатами відкритої та закритої частин саміту ОПОРА підготувала аналітичну записку з описом ключових тез обговорення. Ми об'єднали їх у 7 тематичних блоків: демократія, європейська інтеграція, членство України в НАТО, суспільна згуртованість, безпека та належне врядування, енергетика, справедливість і міжнародне правосуддя.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ
- Безпекові угоди не є замінником чи передумовою євроатлантичної інтеграції, а підвищують оборонну спроможність України. Членство в НАТО – єдина повноцінна гарантія безпеки України. Політичне запрошення до членства можливе під час війни та повинне стати одним із пріоритетів зовнішньої політики України.
- Демократичні інституції повинні функціонувати навіть в умовах повномасштабної війни, хоча й з урахування законних обмежень прав і свобод. Якісна робота представницьких органів влади та системне застосування демократичних механізмів прийняття рішень на національному і місцевому рівнях мають стати основою стійкості держави під час “довгої війни”.
- Ніхто не ставить під сумнів легітимність президента і парламенту, а демократія не обмежується лише виборами. Під час війни, коли змінність влади шляхом виборів неможлива, актуалізується необхідність поглиблення діалогу між різними стейкхолдерами. Голос суспільства має бути почутим, у тому числі через інструменти участі, інклюзивність прийняття рішень на різних рівнях, якісну і системну комунікацію.
- Ситуація на фронті є вкрай складною. Збереження державності – пріоритетне завдання для України. Нам необхідна міжнародна військова та фінансова допомога партнерів, а також консолідація зусиль влади та суспільства.
- В українському суспільстві зростає підтримка вступу країни в ЄС і НАТО. Україна має продовжити євроінтеграційні реформи, але цей процес має демонструвати наміри держави реально відповідати стандартам ЄС. Втім, існує ризик регресу щодо демократичних свобод та верховенства права, який може нівелювати інші успішні реформи. Саме тому якісний громадський контроль так важливий.
- Цілеспрямоване знищення енергетичного сектору Росією створює катастрофічні наслідки для українського суспільства й економіки. Україна потребує вчасної та довгострокової підтримки енергосистеми і захисту критичної інфраструктури. Недостатня захищеність атомних електростанцій України в умовах повномасштабної війни створює ризик гуманітарної й екологічної катастрофи у Європі. Захист енергетичного сектору має бути одним із пріоритетів політики партнерів щодо України.
- Світова безпека напряму залежить від ефективного розслідування міжнародних злочинів, вчинених російським політичним і військовим керівництвом, та притягнення його до відповідальності через створення трибуналу щодо злочину агресії.
ДЕМОКРАТІЯ
Попри повномасштабне російське вторгнення, Україна була, є й повинна залишатися демократичною державою. Демократичні процеси важливі та необхідні, і їх не можна повністю згортати навіть під час воєнного стану. Попри це, окремі обмеження під час активної фази війни є виправданими.
Наразі проведення виборів в Україні не є можливим через російську агресію, але жоден з учасників заходу не ставить під сумнів легітимність президента й парламенту. Володимир Зеленський залишається легітимним главою держави та виконуватиме свої повноваження до моменту вступу на пост нового президента, якого українці оберуть на виборах не пізніше, ніж за 6 місяців після закінчення правового режиму воєнного стану. А в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Організація виборчого процесу потребує забезпечення належного рівня безпеки та створення умов для вільної політичної агітації – а це неможливо під час повномасштабної війни, яку розвʼязала Росія проти України.
Учасники зазначають, що сутність демократії не зводиться лише до виборів, адже формальний електоральний процес відбувається і в країнах з відкрито авторитарним і недемократичним устроєм (Росія, КНДР, Білорусь тощо). Демократія – поняття значно ширше, ніж вибори. Це незалежні політичні інституції, сильне місцеве самоврядування, роботу медіа, зокрема журналістів-розслідувачів, громадський контроль з боку неурядового сектору та чесний суспільний діалог, якого громадяни ще гостріше потребують у часи війни.
Під час війни актуалізується необхідність поглиблення діалогу між різними стейкхолдерами. Коли змінність влади шляхом виборів неможлива, голос суспільства має бути почутим, у тому числі через інструменти участі, інклюзивність прийняття рішень на різних рівнях, якісну та системну комунікацію. Зокрема, парламент прийняв закони, покликані зробити прийняття рішень на місцевому рівні більш інклюзивним через залучення ширшого кола зацікавлених сторін. 9 травня 2024 року було прийнято законопроєкт №7283 про народовладдя на рівні місцевого самоврядування, а 20 червня – №4254 щодо проведення публічних консультацій.
Головним завданням реформ в Україні має стати посилення демократії, яке наблизить нашу державу до ЄС і НАТО. Верховенство права, належне врядування та боротьба з корупцією – спільні завдання для влади і громадського сектору.
ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В НАТО
Вступ України до НАТО є стратегічною метою нашої держави. Учасники заходу підкреслюють, що членство в Альянсі – єдина абсолютна гарантія безпеки України, а також невід’ємна передумова стабільності в євроатлантичному регіоні. Укладені у 2024 році “безпекові угоди” є вагомим кроком у формалізації домовленостей України з партнерами, зокрема в процесі переходу до союзницьких відносин. Водночас ці договори не є ні альтернативою членству в НАТО, ні передумовою йому, а радше підвищенням оборонних спроможностей України.
Експерти підкреслюють, що, на відміну від безпосереднього членства, початок переговорів про вступ можливий навіть в умовах війни – немає юридичних або політичних підстав не погодити політичне запрошення України до Північноатлантичного Альянсу вже зараз.
Війна в Україні підштовхнула Альянс переглянути власну обороноздатність, внутрішні проблеми та, зрештою, змінити геополітичну стратегію. Тому НАТО повинне долати загрозу зі сходу шляхом оперативного геостратегічного розширення, адже Україна не має часу на довгий трансформаційний період.
Нині ж у союзників немає єдності щодо членства України в Альянсі в короткостроковій перспективі. Учасники саміту відзначають необхідність продовження дипломатичної роботи щодо розблокування політичного запрошення України в Альянс, реалізації безпекових угод, а також кооперації громадянського суспільства та влади в процесі вступу України в НАТО.
Додатково експерти акцентували увагу на ролі належного управління в секторі безпеки, й прозорості оборонних інституцій. Цивільний контроль має реалізовуватися через визначені та зрозумілі механізми, ґрунтуючись на професійному аналізі ситуації. Також були висловлені застереження щодо оприлюднення всієї інформації про оборонні закупівлі, оскільки агресор може використати ці дані проти України.
Утім, є й інші напрямки реформування сектору безпеки, які послідовно втілюються в Україні: прозорі механізми призначення на посади та просування по службі, захист прав військовослужбовців, розвиток військової медицини, залучення і розвиток людського капіталу тощо. Україна має відповідати всім стандартам для повноправного членства в НАТО, тому реформування сектору безпеки й оборони має тривати.
БЕЗПЕКА І НАЛЕЖНЕ ВРЯДУВАННЯ
У травні 2024 року Україна втратила 400 км² (з яких 230 км² – на харківському напрямку) території. Ситуація на фронті залишається вкрай складною, а від успішності бойових дій залежить подальший справедливий мир та відбудова. Учасники підкреслюють, що нині основним завданням України є збереження державності.
Інший серйозний виклик – забезпечення різних сфер людськими ресурсами. Вимушене збільшення української армії призвело до боротьби за фахівців, що прямо впливає на економіку країни. Також експерти зазначають, що рекрутинг в армію не здатний замінити мобілізацію в умовах повномасштабної війни.
Демократія визначається як дотримання процедур і належний громадський контроль, але останній не має спрямовуватися на ведення бойових дій. Водночас за політичним керівництвом країни має залишатися визначення цілей війни, а виконання поставлених завдань – належати до компетенції військового керівництва.
Одним із ключових зобов’язань України перед нашими партнерами є боротьба з корупцією. В умовах війни корупція підриває як державну безпеку, так і довіру союзників та згуртованість суспільства. Тому надзвичайно важливим є функціонування антикорупційної інфраструктури – НАБУ, ДБР, БЕБ, САП, ВАКС. Цифровізація може бути ефективною для зменшення ризиків корупції, однак ключовим елементом функціонування антикорупційної системи має стати невідворотність покарання, а не кількість антикорупційних органів. Останні повинні проходити незалежний аудит та бути підзвітними перед суспільством.
Учасники саміту також звертають увагу на необхідність синергії між громадянським суспільством та державою для подолання корупції.
ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
Учасники підкреслюють потребу в продовженні реформ, необхідних для вступу України до Європейського Союзу, який є частиною політичної, економічної та військової безпеки нашої держави. Ідея вступу України до ЄС наразі має найвищий рівень підтримки за всю історію незалежності – за результатами дослідження Центру Разумкова, станом на січень 2024 року 84% українців виступали за вступ в ЄС.
Наразі Україна проходить складний, але унікальний період. У світовій історії немає країн, які в умовах повномасштабної війни реалізовували великий пакет реформ, при цьому намагаючись зберегти демократичне управління державою.
Учасники заходу підкреслюють, що парламенту недостатньо формально приймати певну кількість законів, імітуючи зміни. Процес реформування має демонструвати наміри держави реально відповідати стандартам ЄС. При цьому існує небезпека регресу в сферах демократичних свобод та верховенства права, який може нівелювати інші успішні реформи.
Серед засадничих фундаментальних норм та цінностей ЄС (Fundamentals) немає конкретних директив, які встановлюють рівень верховенства права, правила функціонування політичного плюралізму чи цивільного контролю. Fundamentals включають 5 розділів права ЄС (судова система та основні права; правосуддя, свобода та безпека; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль), а також 3 окремі блоки – економічні критерії, функціонування демократичних інститутів і реформа державного управління. Питанням Fundamentals присвячена більш ніж половина висновку Єврокомісії у 2023 році щодо відкриття вступних переговорів з Україною. Саме тому необхідно постійно підтримувати діалог для вироблення політики в контексті імплементації цих фундаментальних складових.
СУСПІЛЬНА ЗГУРТОВАНІСТЬ
Початок повномасштабної війни Росії проти України був періодом найбільшої суспільної згуртованості, але наразі посилюються деструктивні тенденції у взаємодії різних груп суспільства, зокрема через дезінформаційні й інші гібридні кампанії ворога. Вони стосуються наприклад, процесу мобілізації та різниці досвідів тих, хто наразі проживає в Україні, й тих, хто був змушений покинути територію нашої держави.
Для дострокового розвитку України необхідна стратегія повернення і залучення до національних політичних процесів тих українців, які після початку повномасштабного вторгнення виїхали за кордон.
Ще одним фактором згуртованості є довіра до керівництва країни. Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, у грудні 2023 року президенту довіряли 67,6% опитаних, а у червені 2024 – 49,6%. Натомість інші державні інституції, зокрема парламент, мають низький рівень підтримки українців – за даними цього ж дослідження, у грудні 2023 року парламенту не довіряли 27,6% респондентів, у червні 2024 – 19,3%. Все це актуалізує обговорення ідей про “перезавантаження влади” та проведення виборів під час повномасштабної війни.
Водночас учасники саміту підкреслюють, що громадянському суспільству варто зосередитись на підтримці держави й за допомогою прямої роботи в органах влади – наразі Україна гостро потребує кваліфікованих кадрів в усіх сферах державного управління.
ЕНЕРГЕТИКА
Для стійкості України та збереження людського капіталу в умовах повномасштабної війни надважливою є роль енергетики, зокрема атомної енергетики. Однак атомні електростанції вразливі до від’єднань від енергетичної системи, що може призвести до невідворотної гуманітарної й екологічної катастрофи, наслідки якої відчують західні сусіди України.
До початку повномасштабного вторгнення Україна мала 36 гВт енергогенеруючих потужностей. Взимку 2023–2024 років залишилося 18 гВт генерації, а з початку року через російські удари втрачено ще близько 9 гВт. На думку експертів, наближення зими і посилення російських ударів по енергетиці можуть спровокувати нову хвилю міграції українців у Європу.
За останні кілька років підтримка українських біженців коштувала партнерам близько 46 млрд доларів. Натомість якби ці кошти інвестували в засоби протиповітряної (ППО) та протиракетної оборони (ПРО), критичній ситуації у сфері енергетики та масовій міграції можна було б запобігти.
Тож учасники саміту закликають союзників продовжити довгострокову підтримку енергетики України шляхом реалізації нинішніх та пошуку нових програм допомоги, а також через постачання систем протиповітряної оборони.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ ТА МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ
Прискорення роботи над досудовим розслідуванням міжнародних злочинів, вчинених росіянами на території України, є запорукою майбутньої світової безпеки.
Створення спеціального трибуналу проти злочину агресії та засудження вищого військово-політичного керівництва РФ створить позитивний прецедент невідворотності покарання за агресію проти інших незалежних і суверенних держав. В підсумку це стане засобом стримування від можливих планів розвʼязання агресивних війн та посягання на суверенітет інших держав.
Також надзвичайно важливим є ефективне розслідування проваджень проти Владіміра Путіна, уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, ексміністра оборони РФ Сєргєя Шойгу, голови Генштабу РФ Валерія Герасімова та інших злочинців в Міжнародному кримінальному суді, а також відкриття нових проваджень та доведення їх до судової стадії.
реклама