Як міста готуються до нових блекаутів
На початок літа 2024 року внаслідок російських атак Україна втратила вже дев’ять гігават потужності енергогенерації. Для порівняння, це як дев’ять атомних реакторів. «Легкої прогулянки наступної зими точно не буде» – коментував наближення холодів тепер вже ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький. Водночас він був впевнений, що й катастрофи вдасться оминути.
До енергетичних викликів через росіян готуються і «Укренерго», і інші енергетичні компанії, і громади та підприємства самостійно. Команда DOZORRO дослідила, що останні купують на Prozorro, щоб підвищити свою енергонезалежність.
НА PROZORRO ВЖЕ ЗАКОНТРАКТУВАЛИ ПІДРЯДНИКІВ НА 7,1 МЛРД ГРН
За 8 місяців 2024 року через систему уклали договорів на 7,1 млрд грн на закупівлю й оренду самого обладнання та супутніх послуг і робіт з його монтажу, встановлення, розробки проєктної документації. А в липні уряд дозволив проводити деякі з цих закупівель напряму.
Найчастіше замовники цьогоріч купували:
- Когенераційні установки – на них, а також на розробку проєктів їхнього встановлення та відповідні будівельні роботи припадає 40% загальної суми укладених контрактів (2,9 млрд грн).
- Генератори і газопоршневі установки – 2,6 млрд грн.
- Джерела безперебійного живлення, зокрема зарядні станції, акумулятори та інвертори – 1,2 млрд грн.
- Сонячні електростанції – на обладнання та спорудження таких станцій спрямували понад 403 млн грн.
Ці суми – далеко не кінець. Тривають ще понад 400 закупівель очікуваною вартістю 1,8 млрд грн.
Серед областей найбільше виділяються Київська та Харківська – там уклали договорів на майже 2,3 та 1,9 млрд грн відповідно. Водночас ще приблизно 1 млрд грн на Київщині припадають на великі державні компанії, які юридично зареєстровані в цьому в столиці.
Наступними за вартістю договорів ідуть Дніпропетровська область (462 млн грн), Запорізька (333 млн грн), Житомирська (172 млн грн) та Полтавська (133 млн грн).
ГАЗОПОРШНЕВІ КОГЕНЕРАЦІЙНІ УСТАНОВКИ
Газопоршневі когенераційні установки, або як їх ще називають, міні-ТЕЦ, виробляють одночасно і електроенергію, і тепло. Як одразу видно з назви, працюють вони на газі.
У 2024 році на Prozorro була інформація щонайменше про 200 проєктів з будівництва і встановлення когенераційних установок. Ці закупівлі оголошували 70 різних замовників, здебільшого – міські ради.
87% від суми укладених договорів (2,5 млрд грн) припадає на закупівлю чи оренду самих установок та будівельні роботи з їхнього встановлення й монтажу. Ще 270 млн грн (9%) – на розробку проєктно-кошторисної документації, послуги з технічного та авторського нагляду. Решта 114 млн грн (4%) – витрати на ремонт наявних когенераційних установок.
Когенераційні установки міста не лише закуповують, а й отримують у подарунок як допомогу від наших міжнародних партнерів. Так, лише USAID Ukraine передав уже 80 когенераційних установок для теплопідприємств у 21 областях України. Окремо міста напряму працюють з іноземними організаціями та бізнесом: наприклад, Харків отримав когенераційні установки від проєкту GIZ, а Мукачево – від чеської компанії Gentec 1.
Найбільші замовники
У лідерах за сумами завершених закупівель міні-ТЕЦ, де вже є контракти – Київ, Харків, Вишневе, Запоріжжя. У Житомирі та Вінниці купували будівельні роботи для встановлення когенераційних установок, а не їх самі.
Київ – 1,2 млрд грн
У червні КП «Київтеплоенерго» завершило тендер на поставку когенераційних установок на 1,1 млрд грн. На аукціоні за перемогу змагалися 4 постачальники, перемогла словацька фірма «KTS Engineering s.r.o.» з установками від австрійського виробника «Innio Jenbaher Gmbh». Підрядник має поставити 9 міні-ТЕЦ JMS 624 GS-N.L. потужністю 4,5 МВт по 182,7 млн грн/од, та 9 установок JMS 620 GS-N.L. потужністю 3,3 МВт по 63,51 млн грн/од. Відповідно до умов договору, аванс складає 30%, а поставка має відбутися не пізніше ніж через 5 місяців від моменту заяви з боку замовника.
100 млн грн мають заплатити за розробку проєктно-кошторисної документації для монтажу установок.
Харків – 533 млн грн
У липні КП «Харківські теплові мережі» придбали 4 когенераційні установки GXC100C-NG по 8 млн грн та 2 когенераційні установки GXC200C-NC по 14,3 млн грн. Це обладнання виробництва компанії PowerLink у Великій Британії. Обидва договори уклали з ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО», яке має поставити установки до 7 листопада. Ці дві угоди складають 60 млн грн, їх профінансують коштом міськради та Unicef.
Наприкінці серпня КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» уклала три договори на постачання 10 когенераційних установок загальною потужністю 44 МВт. Їх купують для КП «Харківводоканал». Підряд за результатами відкритих торгів отримало ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз», який планує поставити когенераційні установки власного виробництва. У закупівлі також брала участь польська фірма “2G Polska Sp. z o.o., яка пропонувала нижчу ціну. замовник відхилив через відсутність необхідних документів.
Відповідно до умов тендерної документації, установки ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз» має поставити до кінця листопада:
10 вересня на пресконференції прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що росіяни фактично знищили всі ТЕЦ Харкова. Тож по суті, місто переживатиме зиму на міні-ТЕЦ. Найближчим часом у Харків мають доставити невеликі котельні на 1 МВт, які встановлюватиме місцева влада.
Вишневе – 315 млн грн (оренда когенераційної установки)
Вишневе на Київщині стало поки єдиним містом, де таке обладнання не купили, а взяли в оренду. 30 серпня КП «Вишнівськтеплоенерго» без конкурентних торгів уклало договір на оренду газопоршневої когенераційної установки потужністю 1,5 МВт. Замовник обґрунтував укладання прямого контракту необхідністю підготовки до опалювального сезону 2024-2025. Підряд отримала місцева фірма ТОВ «Екоресурс-Т».
Сума договору склала 315 млн грн. У ціну оренди також включено встановлення та технічне обслуговування обладнання установки. Строк оренди – 15 років, а орендна плата в місяць складає 3,5 млн грн.
За розрахунками журналістів видання «Наші Гроші», така ціна зависока, і місту було б дешевше купити таку установку, ніж орендувати.
Запоріжжя – 274 млн грн
На початку липня концерн «Міські теплові мережі» оголосив закупівлю 3 когенераційних установок потужністю 2,5 МВт на 255 млн грн. На закупівлю подалися три учасники. Замовник уклав договір на 3 словацькі установки з ТОВ «ДАЛГАКИРАН КОМПРЕСОР УКРАЇНА», цінова пропозиція якого була найменшою і склала 228 млн грн. Гроші на це обладнання надало Unicef. Загалом місту потрібно облаштувати 12 когенераційних установок.
Активні закупівлі когенераційних установок
Львівська міська рада – 500 млн грн
На початку серпня КП «Львівтеплоенерго» оголосило закупівлю на придбання та підключення 4 когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю 20 МВт, очікувана вартість склала 470,7 млн грн. Участь у ній взяла лише 1 львівська фірма ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС». Замовник ще не провів оцінку відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації. Відповідно до умов, строк виконання робіт буде до кінця 2025 року.
Ще 18 млн грн планують витратити на реконструкцію системи електропостачання одного з об’єктів КП «Львівтеплоенерго» з підключенням когенераційної установки Jenbacher JMS 420 GS-N.L.
Загалом у бюджеті міста передбачили на встановлення когенераційних установок 654 млн грн. Програму планують реалізувати в 2024-2025 роках.
ГЕНЕРАТОРИ
Підтримати роботу критичної інфраструктури та екстрених служб можуть генератори: бензинові, дизельні чи також газові. Пік попиту на них припав на грудень 2022 року – через два місяці після перших атак росіян на енергетичну інфраструктуру.
У 2024 році мода на генератори повертається. Сума законтрактованого обладнання за 8 місяців становить 2,6 млрд грн. Ще на 944 млн грн закупівлі тривають. Здебільшого генератори купували міські ради та різні комунальні підприємства. Найпопулярнішими, традиційно, залишаються генератори потужністю до 10 КВт. Однак зустрічаються випадки придбання генераторів потужністю понад 1 МВт – як когенераційні установки.
Також цього року зріс попит на газопоршневі установки, які по суті є величезними генераторами, які працюють на газі.
Найбільше таких установок придбало КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради», сума контрактів якого склала 1 млрд грн. КП уклало 7 договорів на постачання 30 установок загальною потужністю 234 МВт:
- 12 установок потужністю по 12 МВТ
- 10 установок потужністю по 10 МВт
- 6 установок по 2 МВт
- 2 установки потужністю 1 МВт
Підряд за результатами відкритих торгів отримало ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз», яке також постачатиме когенераційні установки для «Харківводоканалу».
На другому місці за сумою витрат на газотурбінні електростанції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» – воно має договорів на 536 млн грн.
ТОВ «ОГС України» придбало три газотурбінні електростанції загальною потужністю 18 МВт. Договір уклали з ПАТ «Мотор-Січ», що перебуває в управлінні Міноборони. Фірма має поставити три блочно-модульні газотурбінні електростанції власного виробництва ГТЕ-6/6,3 М1 УХЛ1 номінальною потужністю 6 МВт по 176 млн грн за установку. Ще майже 9 млн грн витратять на монтаж установок. Їх розмістять у Харківській області.
ДЖЕРЕЛА БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЖИВЛЕННЯ
Загалом їх придбали на 1,3 млрд грн.
Найпопулярнішим портативним джерелом безперебійного живлення стали зарядні станції. Найчастіше такі пристрої купували або самі військові частини або територіальні громади для них. Популярністю користуються як вітчизняні станції, такі як Bandera Power, так і іноземного виробництва – EcoFlow, Anker, Bluetti. Зарядні станції стали досить популярними не лише через свою мобільність, а й через можливість заряджати їх від сонячних панелей.
Менш поширеним джерелом живлення є комплекти акумуляторних батарей та інверторів. Зокрема АТ «Ощадбанк» придбав 450 комплектів такого обладнання за 188 млн грн. До складу 1 комплекту входить акумуляторна батарея українського виробництва Revention Powercube Enterprise 14,4 кВт та інвертор DEYE SUN-6 K китайського виробництва.
Замовляють й інше портативне обладнання для резервного живлення. Зокрема столичне КП «Центр організації дорожнього руху» закуповує шафи резервного (безперебійного) живлення, які встановлюють для світлофорів, щоб ті могли працювати під час відключення світла.
У кінці березня КП «Київський метрополітен» придбав стійку гарантованого електроживлення пристроїв зв’язку за 279 млн грн. Прямий договір уклали з болгарською фірмою «S END S Engineering» EOOD. Як позначив замовник на Prozorro, закупівлю проводили без тендеру, бо вона була терміновою. Держаудитслужба під час моніторингу порушення не виявила.
СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
Для встановлення сонячних станцій на Prozorro уклали контрактів на 404 млн грн. На 72 млн грн закупівлі ще тривають.
Найчастіше СЕС закуповують різні комунальні підприємства, зокрема водоканали та лікарні.
Наразі лідером за сумою контрактів на такі станції є КП «Житомирводоканал». Підприємство відписало угод на 55 млн грн. На другому місці – КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (25,5 млн грн), на третьому – КП «Луцькводоканал» (25,2 млн грн).
Також значна частина витрат на СЕС припадає на заклади охорони здоров’я. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, за 2023-2024 роки сонячні електростанції потужністю від 7 до 100 кВт планують встановити у 270 медичних закладах. Частина лікарень встановлює сонячні станції за власною ініціативою, а частина за програмою МОЗ та Світового банку.
Загалом підготовка до осінньо-зимового сезону досить активна, але, як бачимо із динаміки закупівель, цього поки мало – на Prozorro з’являється все більше і більше замовлень. Великі міста концентруються насамперед на когенераційних установках, щоб забезпечити і електро-, і теплопостачання. Водоканали та медичні заклади – основні замовники сонячних електростанцій. Громади намагаються впоратися як власними силами, так і залучити міжнародну допомогу. Однак щоб встигнути до перших холодів, часу залишається зовсім мало – навіть у тих закупівлях, які проводять вже зараз, фактичні поставки обладнання та його монтаж почнуться в кращому випадку на початку жовтня.
Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.
Автор:
Ярослав Пилипенко, фахівець із публічних закупівель у програмі інноваційних проєктів
Джерело: glavcom.ua
реклама