Перемога України у війні неможлива без трансформації національних рухів Росії - депутати
Таку думку висловили народні депутати України під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Національні рухи в Росії: вплив на внутрішню ситуацію та війну з Україною".
Так, на переконання народного депутата України Олега Дунди, без спротиву національних рухів усередині Росії перемога України є неможлива.
«Маємо усвідомити одну важливу істину: досягти перемоги Україні без паралельного спротиву всередині імперії (російської - ред.) практично неможливо. Чому цей фронт є таким же важливим, як фронт під Покровськом? Бо чим більше збройного спротиву в Казані, Єкатеринбурзі, Новосибірську – тим менше гине наших хлопців на фронті, і тим швидшою буде наша перемога. Досягти перемоги без повалення в самій Росії практично неможливо», - наголосив Дунда.
На думку народного депутата України Володимира В’ятровича, у Плані перемоги України неодмінно має бути пункт про переформатування Росії.
«Якщо ми справді говоримо про якусь стратегію перемоги над Росією в цій війні, то без переформатування Росії жодна стратегія не буде повною. Можемо тішитися, що в нас уже є План перемоги, першим пунктом якого є вступ до НАТО. Але я впевнений, якщо в цьому Плані не йтиметься про переформатування Росії, говорити про остаточну перемогу у війні України проти Росії не доводиться», - вважає В’ятрович.
Тим часом народний депутат України, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин переконаний, що Україна має виробити політику підтримки поневолених народів Росії.
«Насправді ми запізнилися з формуванням нашої політики щодо поневолених народів досить тривалий час. Дуже важко говорити узагальнено про поневолені народи, бо кожен з них є унікальний у своєму історичному розрізі, можливостях і спроможностях. Але нам точно треба підходити систематизовано у формуванні такої політики», - зазначив Юрчишин.
А народна депутатка України Марія Мезенцева вважає, що Україна має посприяти наданню трибуни представникам корінних народів Росії у Раді Європи.
«Вважаю за доцільне, і це підтримує українська делегація в ПАРЄ, надати корінним народам Росії більшого, гучнішого голосу на теренах ПАРЄ. Це треба робити терміново. 12 членів української делагації займають позиції віце-президентства, головування в комітетах і підкомітетах, є віце-президентами політичних груп організації. Тобто у нас є вплив на формування керівного органу Бюро. І ми дуже сподіваємося на нове очільництво Міністерства закордонних справ і зміну тренду й позиції щодо державної політики щодо корінних народів», - наголосила Мезенцева.
Зазначимо, у складі Російської Федерації - 21 національна республіка та понад 100 корінних народів.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2023 року Верховна Рада підтримала створення ТСК з розробки державної політики щодо взаємодії з національними рухами РФ.
У жовтні 2022 року Верховна Рада звернулась до міжнародної спільноти щодо підтримки права на самовизначення корінних народів Російської Федерації.
Фото: Олександр Клименко, Укрінформ
