…А Харків прекрасний – навіть у шрамах
Трохи погортала світові ЗМІ по Харкову – і тільки зубами скреготнула... Нагадую, що станом на 24.02.2022 р. харківська площа Свободи з силуетом Держпрому (саме в такому формулюванні) стояла на черзі на включення до Світової спадщини ЮНЕСКО (у т.зв. Попередньому списку). І за понад 2,5 року практично щоденних бомбардувань Харкова ця черга не посунулась – ані на крок.
Правда (прошу не сміятись!), пам'ятку внесли (торік) у Список об'єктів посиленого захисту. Не знаю, в чому цей посилений захист мав полягати, – може, збільшили на мапах синій охоронний щиток (я не жартую, саме таку рекомендацію в останніх числах лютого 2022 р. в ЮНЕСКО дали львів'янам, коли ті в паніці дзвонили до Парижа з питанням, як оборонити свою Світову спадщину від російських ракет: мовляв, подбайте про сині щитки, щоб їх було добре видно, – коли росіяни їх побачать, то не будуть вас бомбити...).
Це, власне, все, що вам треба знати про ЮНЕСКО.
(І про всі інші міжнародні організації, коли на те пішло, також: Юрій Безменов мав рацію – всього одне покоління, за Ортеґою – 30 років, від 1989 р. рахуючи, знадобилось ГБ, щоб системно, на рівні інституцій, розтлити Захід, який після ДСВ вже, слід віддати йому належне, нестак-то й опирався – і знай верещав, як той Вінстон Сміт у "1984": "Віддайте їм Джулію!" – причім задовго до того, як його брали на тортури: Кремлеві досить було, як казав котрийсь їхній Юліус Штрейхер, "только бровь поднять", і йому залюбки віддавали "Джулію за Джулією" – Угорщину й Чехословаччину, Вірменію й Грузію, Україну... – опа, ашотакоє, а чого ж з Україною все ніяк не виходить?..
А того, що нам цих 30 рр. акурат і треба було – на те, щоб дорости до здатности чинити опір.
І хрін вам уже, песиголовці, а не Харків. Ви й Кавказу надовго не втримаєте – ще вас тільки починає розгойдувати з усіх сторін, ще від вас не почало відвалюватися там, де тонко: як 35 років тому, як 110 років тому, – тільки цим разом Захід вас уже не вдержить: зробивши його інституційно імпотентним, ви й себе позбавили його підтримки, котру досі приймали як належне, бо кого ж захистить зогниле, – не буде цим разом "Парижа", не буде "Ялти", Carthago delenda est.)
А Харків прекрасний – навіть у шрамах.
Оксана Забужко
FB
реклама