Три команди з України – у фіналі конкурсу NASA. Претендували - 15000

Українські розробники вкотре серед кращих: три команди пройшли локальний відбір серед 15 000 команд зі всього світу, що брали участь у конкурсі NASA для програмістів, науковців, дизайнерів, оповідачів, виробників, технологів та інноваторів. Потрапили спочатку на глобальний конкурс, і там їх відібрали серед 940 номінантів до переліку 40 фіналістів. «Такого ще ніколи не було. Дві команди з Києва й одна з Дніпра. Чекаю січня, щоб оголосили 10 переможців», – повідомив нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуці Роман Малькевич, місцевий організатор NASA International Space Apps Challenge у Києві. 16 січня 2025 року оголосять переможців у 10 номінаціях. А поки розберемося, що це за конкурс і кому в наші дні в Україні потрібен космос та глобальні проблеми людства.  

В допомогу фермерам та любителям астрономії

NASA Space Apps Challenge – це міжнародний хакатон (формат змагань, де учасники за певний час розв’язують якісь сформульовані наперед задачі – ред.) під егідою NASA (Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору США). У визначені 48 годин команди з різних країн світу працюють над розв’язанням реальних завдань від NASA, використовуючи різні дані агентства. Його мета – залучити побільше молоді до вирішення актуальних проблем і космосу, і Землі. Зазвичай це  програмні рішення, але можна також розробляти механізми, електричні пристрої, проводити експерименти в галузі прикладної хімії та біології.  

І українські розробники вже двічі перемагали в цьому змаганні любителів задач космічного масштабу. В 2020 році це вдалося команді FireWay, вона перемогла в номінації «Найкраще застосування технології». Роман Малькевич, один з її учасників, вже розповідав Укрінформу про переможний проєкт універсального космічного з'єднувача для дозаправки супутників на орбіті рідиною, газом та електроенергією.  

А минулого року проєкт української команди Storm Prophet переміг у категорії «Найкраще використання даних» на NASA Space Apps Challenge. Учасники знайшли спосіб передбачати сонячні бурі, які викликають геомагнітні шторми і проблеми з системами зв'язку та навігації на Землі. Стали у пригоді дані космічного корабля Deep Space Climate Observatory, що займається вивченням сонячного вітру – він зазвичай реагує збоями на наближення сонячної бурі.

Тепер за місце в десятці переможців змагатимуться три українські проєкти – один іншого цікавіший.

Команда LazyVarenyky вирішила створити унікальну можливість спостереження за зірками –  зоряне небо візуалізується з точки зору різних екзопланет (планети за межами Сонячної системи). «Як би виглядало нічне небо, якби ви стояли на одній із багатьох екзопланет, відкритих астрономами та космічними місіями?», – таким питанням зацікавилися «ліниві вареники». І створили додаток, у якому можна обрати екзопланету, а потім відобразити інтерактивну карту зоряного неба так, ніби споглядаєте його не з Землі, а з неї. В стародавні часи без такого додатка страшенно мучилися, від руки малюючи сузір’я за сузір’ям.

Учасники іншої команди Craft Lab розробили «просте, надійне, недороге рішення» DIY для демонстрації транзитного методу виявлення екзопланет. Методів пошуку екзопланет вчені-екзопланетологи вигадали кілька, їх принципи досить цікаві, але для розуміння як вони працюють пересічній людині бракує візуалізації. Будь-який шкільний викладач або й учень завдяки новому програмному забезпеченню зможе спостерігати, як же екзопланети були відкриті. «Вирушайте в захоплюючу подорож, щоб зробити революцію в світі екзопланет!», – закликають у своїй презентації розробники. Craft Lab намагалися створити доступні й цікаві навчальні матеріали для тих, хто цікавиться темою, але, можливо, живе у громаді «з обмеженим доступом до ресурсів».

NVS-knot – команда, сформована з трьох (Nave Analytics, VITech та Sparrow). Гуртом їм вдалося на запит фермерів створити програму для оцінки вологості ґрунту перед посівом, який ураховуватиме ряд ризиків, пов’язаних із водою. Це дозволить фермерам вдосконалити методи господарювання. Щоб розуміти наперед, що чекає поле – повінь чи посуха (і потім приймати обґрунтовані рішення), довелося об’єднати супутникові дані з гідрологічними даними ґрунту, знайти спосіб ефективно їх обробляти і представити це зручною для фермерів програмою. «Ми віримо, що цей інструмент розширить можливості дуже широкої глобальної спільноти фермерів», – йдеться у резюме проєкту NVS-knot. 

Які наші шанси втретє «влучити» в десятку

Відверто все це звучить фантастично. Як обрати переможців серед усіх геніїв, що міркують поза межами потреб не те що Землі, а й Сонячної системи, хтозна.

Цьогоріч у Києві 5-6 жовтня брали участь у хакатоні 26 команд, розповідає Роман Малькевич, організатор столичної локації.

З них для глобального етапу відібрали дві (+ третю в Дніпрі). «А в якомусь місті Індії могло бути і 1000 команд, і так само лише 3-5 йдуть далі», – пояснює він. 12 років поспіль NASA організовує ці змагання і кількість учасників постійно зростає. У 2020 році свої розробки представили 4000 команд, а цього року – 15 000. «І це дуже хороший результат – з усієї кількості три наші команди серед фіналістів, – говорить Роман. – Бували роки, коли проєкти з України не проходили взагалі». І наша трійка, на думку Малькевича, виглядає досить перспективно. Щоправда, і решта фіналістів не дарма попрацювали. «Проглянув інші проєкти – сторінки, презентації виглядають чітко й гарно, розумію, чому вони пройшли, – говорить він. – Коли ми свого часу брали участь і переглядали проєкти конкурентів у ТОП-40, то відразу розуміли, що виграємо, там не було на що просто глянути, наш проєкт дуже виділявся». Але за роки ситуація стрімко змінювалася, конкуренція зросла.

А ще велику роль тепер відіграє, за словами Романа, штучний інтелект. Perplexity, Gemini, ChatGPT – всі ці АІ інструменти дуже покращують якість прототипів (а це саме те, чим займаються команди на хакатоні – моделюванням, створенням прототипів). «Раніше команді треба було зо два тижні сидіти, щоб таке написати, а зараз встигають за два дні. Тож ШІ користуються всі, а ті, хто ні – створюють дуже погані проєкти», – говорить він. Тож питання тепер стоїть так: треба вміти користуватися інструментами ШІ якнайдосконаліше.  

А взагалі для участі в таких змаганнях потрібно мати небагато – «тільки комп’ютер і голову на плечах», каже Малькевич. Вже вчетверте він організовує хакатони в Києві. Раніше локацій було більше, люди гуртувалися в Одесі, Кропивницькому, Львові. Але пандемія, а потім Велика війна припинили їх роботу, лишилися осередки в Києві та Дніпрі. Точніше, столичний відродився після перемоги команди Малькевича у 2020-му – вирішив узяти справу на себе. Це суто волонтерське навантаження, говорить він, але хороша можливість збагачуватися контактами, просто обертатися в колі однодумців.

«Весь процес триває два місяці. За 6 тижнів до хакатону треба починати шукати партнерів, які профінансують захід, менторів, суддів, учасників, – розповідає Роман. – Для цього треба писати в університети, давати оголошення на різних майданчиках, що популяризують тему космосу (як от Youtube-канал Alpha Centauri)».

І так люди збираються. Загалом Роману вдалося вибудувати ціле ком’юніті з постійних учасників змагань і нових людей, що постійно підтягуються. Коли він починав справу, таких фанатів космосу в спільноті було близько сотні, сьогодні – 350.  

Звісно, перемога у NASA Space Apps Challenge – це не автоматична гарантія якогось практичного успіху, кар’єрного чи освітнього, комерційного. Агенція намагається популяризувати науку, але не береться реалізувати навіть відібрані своїм журі проєкти. Нагорода переможцям – запрошення до Вашингтона, можливість відвідати NASA і поспілкуватися з фахівцями агентства (витрати не компенсуються). Щоб втілити ідею свого стартапу в життя, учасники мають шукати зацікавлених в тому інвесторів. «Люди беруть участь у таких заходах, щоб просто добре провести час у компанії однодумців, познайомитися, – пояснює він. – А якщо хочеш вийти на серйозніший рівень, треба шукати інвестиції, подаватися на інкубаційні програми тощо».

Роман з друзями 4 роки назад у Вашингтон так і не злітав – пандемія завадила, потім війна не пустила (це право можна реалізувати протягом кількох років). Хотіли реалізувати свій проєкт, вели перемовини з космічними компаніями, зверталися в Державне космічне агентство України, та зрозуміли, що все досить складно. Деякий час ще намагалися робити прототипи, придбали 3D-принтери для цього. Та зрештою домовилися припинити зусилля, кожному треба було про заробіток дбати. «А через півроку почалася війна і ті принтери почали працювати на ЗСУ, з їх допомогою деталі для дронів друкуються», – розповідає Роман.

Але досягнення, як і знання, нікуди безслідно не щезають.

Звідки беруться генії IT

Зараз в ініціативах NASA беруть участь студенти українських вишів і не тільки. У цьогорічному хакатоні проєкти створювали школярі й навіть військовослужбовці (в лавах Сил оборони брали спеціальні відпустки для цього). Захід організували в гібридному форматі, і онлайн до майданчику в Києві приєдналися команди зі Львова, Вінниці. «Школярі – це зіркова команда Київського Політехнічного ліцею КПІ», – розповідає Роман Малькевич.

«Зірок» готує викладач ліцею Іван Комаров. Відбирає, виховує їх із 5 класу. «Я їм постійно кажу: це ваше майбутнє, вам його будувати. І будуємо за рахунок таких конкурсів», – розповідає він. У конкурсі NASA брали участь 5 учнів 10-11 класів і викладач-керівник. Вирішили створити веб-застосунок, який допомагав би аграріям визначатися, які культури в певному регіоні дадуть кращий урожай. «Наш застосунок керувався супутниковими знімками Землі, ми створили базу даних ґрунтів за регіонами, брали дані про глобальну погоду з онлайн-сервісу OpenWeatherMap, – розповідає Комаров. – Розробили нейромережу (обчислювальну систему – ред.), яка аналізує всі складові і виводить результат – яку культуру краще висівати, яка прогнозована урожайність».

Днями команда повернулася зі львівського конкурсу Hardware for Recovery LVIV HACKATHON, де учасники працювали над рішеннями для економічного відновлення України після війни. Захід для дорослих, власників бізнесів, наймолодші учасники – 5 курс Львівської політехніки.

«Нас не хотіли брати – маленькі. Важко, але пробилися і зайняли 4 місце з окремою відзнакою серед 30 команд! – пишається учнями керівник. – Отримали спеціальний приз на реалізацію ідеї». На цьому конкурсі ліцеїсти запропонували спосіб випасання худоби за допомогою дронів.

«Діти розумні, самі бігають за мною – давайте вже якийсь конкурс. Цього року перемогли на чемпіонаті світу з програмування The Teens in AI IWD Global Techathon, зараз дівчата летять змагатися в Японію і Тайвань, повернулися з Хорватії і Румунії з медалями», – розповідає Іван Комаров. Лише трохи допомогти з ідеями – і працюють над ними, іноді – роками. Так, переможною на чемпіонаті світу стала ідея розробити мобільний додаток, який перетворює рухи жестової мови у звук. А недавно вихованка Комарова створила застосунок для туристів, який демонструє, як виглядали будівлі Києва в різні часи – 100,  200 років тому. Трудилася над ним 3 роки.

Нічого надзвичайного, за словами Комарова, в ліцеї не роблять. Щоправда, там власна програма з інформатики, допрацьований державний стандарт. «І я завжди їм кажу: вчитель – це не єдине джерело інформації, – говорить Іван Комаров. – Вони вчаться й поза школою, мають власні інтереси: хто розробками займається, хто дизайном. Моя задача – сформувати з них команду».  

Дещо ображає, зізнається: чимало таких дітей (а в ліцеї викладач працює років 12) потім залишаються за кордоном. Конкурси і проводяться, щоб виявити кращих, і потім дітям забезпечують гранти на навчання, житло. Але не все так безнадійно, запевняє Іван Комаров, багато талановитих вихованців політехнічного ліцею пов’язують майбутнє саме з Україною.

«Ось зі Львова повернулися з натхненням – заявили, що хочуть працювати там, так сподобався львівський ІТ-кластер», – розповідає викладач.

І це радує. Бо світлі голови з геніальними ідеями – саме те, з чим пов’язує своє майбутнє й Україна.  

Тетяна Негода, Київ

Перше фото - www.nasa.gov