Ветеран «Азову»: Поранених військових не можна жаліти, бо зайва опіка лише дратує

Таку думку висловив старший сержант, боєць полку «Азов» Анатолій Леоненко з позивним «Буйвол» у програмі «Станція Краматорськ», що вийшла 11 грудня.

За словами ветерана, який нині працює у протезному центрі «U+ System», у них немає бюрократії і не потрібно витрачати багато часу на оформлення стосів документів. «Ти приходиш, отримуєш бланки, анкету, яку маєш заповнити, і все – стаєш у чергу. Звичайно, черга є. Щодня до центру приходять все нові й нові люди, які втратили кінцівки на війні. Для воїнів протезування безкоштовне. За рік ми поставили близько 400 протезів», – зазначив ветеран.

За словами Леоненка, його робота у Центрі дуже важлива, адже часто у бійців, котрі повернулися з фронту з інвалідністю, вкрай важкий психологічний стан. Не кожен може прийняти себе таким, яким він став, багато хто втрачає мотивацію і навіть бажання жити.

«Я показую пораненим самого себе. Кажу, хлопче, у мене ліва нога – 13 см, а в тебе ще коліно є. Станеш на протез – будеш бігати», – поділився «Буйвол». А ще азовець розповідає пораненим про іншого воїна з їхньої бригади, справжню легенду «Азова» – снайпера з позивним «Хват». Він, за словами бійця, продовжує воювати без двох стоп, на протезах, маючи з півдесятка поранень, а проходження ВЛК вперто уникає, щоб не було шансів списати в запас.

На думку «Буйвола», поранених військових не можна жаліти, бо ця зайва опіка лише дратує. Він розповів, як над ним бідкалися медсестри, коли його, двадцятирічного, привезли без ноги у лікарню Дніпра.

«Я дуже прошу, люди, не реагуйте словами "бідна дитина без ноги". Я втратив ногу, щоб ви тут ходили, щоб інші не втрачали, і не треба мені за це дякувати», – зауважив військовий.

«Буйвол» розповів, що у нього зараз багато знайомих хлопців з інвалідністю, бо ж зараз такий час. «В одного руки нема, в другого обидвох ніг, хтось без нирки, хтось без селезінки... а якщо всіх разом узяти, то може двох нормальних по частинах вдасться зібрати, щоб з усіма органами», – жартує ветеран і закликає людей не кидатися на допомогу військовому, який цього не просить.

«Я ніколи не приймаю допомоги, хоч мені й ніколи не відмовляли, коли була потреба. Є різні моменти, і лише коли ви бачите, що у воїна з інвалідністю щось справді не виходить зробити самому, то можна підійти і спитати», – порадив «Буйвол». За його словами, він уже знає психологію фронтовиків, як вони реагують, і як з ними краще спілкуватися.

Свою історію воїн, а нині ветеран «Азову» «Буйвол» розповів у повному інтерв’ю у свіжому випуску програми «Станція Краматорськ», яка вийшла на новому Ютуб-каналі Укрінформу.

Анатолій Леоненко – боєць полку «Азов», старший сержант, командир відділення. Родом з Чернігова. З перших днів війни обороняв Маріуполь. Після поранення та реабілітації навчав молодих бійців «Азову». Працює у реабілітаційному центрі «U+ System», де ветеранам, які втратили кінцівки на війні, безкоштовно ставлять протези.

Як повідомлялося, «Станція Краматорськ» – це спільний продукт Укрінформу та Центру протидії з дезінформацією при РНБО. Головна мета проєкту – через відверту розмову показати особисту життєву історію героя та водночас висвітлити основні російські ІПСО на тему армії та війни.

Ведучі програми Костянтин та Влада Ліберови – документальні фотографи, які фіксують події в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.