Конкретно про інформаційну гігієну: як саме її дотримуватись

Про необхідність дотримання інформаційної гігієни, здається, знають у нас усі. Чого не скажеш про те, як це робити конкретно. А в ці дні – саме це висувається на перший план оборони України, так само як і зброя, і люди на фронті. 

Це важливо, як ніколи. Світова політична арена знову нагадує штормове море: з одного боку, українці живуть у стані постійного інформаційного напруження ще з початку повномасштабного вторгнення, з іншого – глобальні події додають ще більше хаосу та напруги. 

Останні неприємні для нас тези в інтерв’ю спецпосланника США Віткоффа, очікування «човникових» перемовин в Арабських Еміратах, складна, але й подекуди обнадійлива ситуація на фронті, економічний чинник з інфляційним зростанням – усе це валиться на голови від коментарів, «фахівців», соцмережевих експертів, різних медіа і ще буде нестись величезним потоком. І до цього треба вміти пристосовуватись. «Ми знаходимось у черговій фазі загострення інформаційної війни», – так пояснює у розмові з Укрінформом топова експертка з інформаційної гігієни, засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.

Крім того, інформаційний простір, який сам по собі є не лише констатацією якихось подій чи фактів, а й полем боротьби великих оповідей (наративів) та маніпуляцій. Це поле використовується для розхитування емоційного стану суспільства: заявами, що шокують, суперечливими коментарями та маніпулятивними інтерпретаціями. 

«Інформаційне поле зараз перенасичене великою кількістю думок і коментарів, але нам не вистачає фактажу. Деколи цей фактаж треба зачекати й дуже важливо підвищувати загальний рівень ерудиції, аби самим розуміти, що означає та чи інша заява», – пояснює Альона Романюк, співавторка курсів з дезінформації та медіаграмотності та ініціаторка низки проєктів із критичного мислення, зокрема «По той бік новин» та «НотаЄнота».

Окремий пласт турбулентності принесло загострення політичної ситуації у США: прихід нової команди Дональда Трампа змінив динаміку інформаційних потоків, додавши ще більше невизначеності. Тож не лише в українців, а й американське суспільство також переживає інформаційні гойдалки через різкі та суперечливі заяви політиків та різні рішення – від скорочень штатів до нових тарифів. Це також безпосередньо впливає на український інформаційний простір, адже будь-яка новина, що стосується міжнародної підтримки України, миттєво викликає шквал емоцій та прогнозів. Адже ми розуміємо, наскільки важлива підтримка для нас кожного із партнерів, навіть якщо він починає дивитись у бік нашого ворога прихильно.

Як вижити в цьому потоці, кого варто слухати, а що ігнорувати? Про це розповідають експертки з інформаційної гігієни Альона Романюк та Оксана Мороз.

ПЕРЕНАСИЧЕННЯ ДУМКАМИ, А НЕ ФАКТАМИ

За словами Альони Романюк, головна проблема сучасного інформаційного простору – це надлишок думок і коментарів при браку перевірених фактів.

«У нас недостатньо інформації, тобто ми маємо лише клаптикові факти, які публікують пресслужби. І водночас – величезну кількість експертів, які намагаються пояснити, що означає той чи інший жест, слова чи подія. Часто це перетворюється на гадання на кавовій гущі, адже багато «експертів» не мають ні профільної освіти, ні досвіду. Вони просто спекулюють на гарячих темах».

Як же бути? На думку співрозмовниці, варто вчитися чекати на фактаж і розвивати загальну ерудицію:

«Факти часто треба зачекати. Дуже важливо підвищувати рівень власної обізнаності, щоб самостійно аналізувати заяви та події, а не покладатися на коментарі випадкових осіб».

Оксана Мороз, експертка з інформаційної гігієни, додає, що нині ми живемо в умовах загострення інформаційної війни.

«Ми знаходимося в черговій фазі загострення інформаційної війни. Відповідно, зараз просто є те, що до чого ми вже плюс-мінус звикли, це російська навала, вона, власне, збільшилася з допомогою інформаційного тиску Сполучених Штатів, тому ми живемо під такою збільшеною дозою інформаційних атак».

Часто здається, що коментарів щодо будь-якої події стає забагато – від соцмереж до традиційних медіа. Але, за словами Оксани Мороз, це природний процес у демократичному суспільстві: «Тут не можна говорити про комфортність – некомфортність, тобто ми живемо в демократичному суспільстві, і, власне, люди природно висловлюють свою думку. Тобто до цього треба звикати. Ні, навіть не звикати – це вже давно наша реальність».

ЯК ФІЛЬТРУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ: ТРИ КРОКИ ДО ВИВАЖЕНОСТІ

Перше правило: ніяких анонімних каналів і видихнути при будь-якій чутливій інформації. Оксана Мороз наголошує, що під час війни комфортного інформаційного середовища не існує, бо це теж частина війни. Проте можна мінімізувати ризики інформаційного впливу. «По-перше, варто мінімізувати принаймні анонімні джерела, тобто не брати з них інформацію, тому що там буде максимальний інформаційний тиск, маніпуляції тощо». 

Так само радить робити й Альона Романюк: «Варто відписатися і не читати анонімні телеграм-канали, які часто працюють по інший бік інфополя. Зараз такий час невизначеності, що дуже важко давати якісні прогнози. Деколи треба просто зачекати годину, дві-три, перш ніж умовно копати помиральну яму, або навпаки кричати, що все в нас тут перемога».

Другий крок – це орієнтація на перевірені медіа. Саме вони можуть справитись із навалою цього потоку, хоча б умовно. Оксана Мороз зазначає: «У першу чергу, йти в «білі медіа» і брати там інформацію, або хоча б у медіа, де є бодай якась професійна фільтрація новин і експертів. Чому я кажу бодай якась? Тому що з тією навалою заяв навіть медіа часто не справляються і роблять помилки. Це теж треба мати в голові. Проте це значно краще, ніж соцмережі».

Як приклад Оксана Мороз каже про зростання навантажень не тільки на українські медіа, а й закордонні. Зокрема, The Guardian збільшили штати й підняли зарплати, оскільки технологія нового американського істеблішменту – це заполонити, забруднити собою весь інформаційний простір, і вона потребує достатньо великої уваги, великого ресурсу для того, щоб все це фільтрувати. 

Альона Романюк нагадує про важливість самостійного пошуку відповідей, не варто сподіватись на єдиний коментар, який потрапив на очі: «Якщо є якась дуже актуальна тема, спробувати трохи почекати й дати собі відповідь на питання: «А що я знаю з цієї теми загалом, чого я не знаю, де я можу це дізнатися». Саме про фактаж, тобто копнути трішки глибше, аніж та інформація, яка у нас лежить на поверхні».

Третя порада – уникати емоційного реагування на новини. І почекати з власними дописами. Оксана Мороз пояснює: «Коли щось у вас викликало емоційну реакцію і ви відчуваєте, що вже треба все кидати, перепощувати інформацію, то варто… зупинитися й задуматися, чи перед вами дійсно новина. Пам’ятаємо, що емоція, яку ми відчуваємо при читанні чи перегляді – це зазвичай маніпуляція».

Альона Романюк пояснює важливість дистанціювання, коли після бажання коментувати в соцмережах до коментаря має минути час. «Коли ми говоримо про текстові формати, це коли людина намагається претендувати на певну експертність, або привернути увагу до своєї думки, набрати підписників, вкинувши якусь тезу для обговорення. За допомогою таких коментарів, контраверсійних тез, які направду шкодять інформаційному простору загалом, конкретні люди набирають собі підписників. 

Тому, коли ми говоримо про соціальні мережі, треба розуміти, що перед тим, як щось писати й ділитися своєю дуже важливою думкою, треба трішки зачекати годину-дві-три, щоб трохи цей хайп на темі застиг. А якщо й писати якісь дописи або знімати відео, то давати якісну інформацію не на емоційному рівні, а трішечки її опрацювати, проаналізувати, продумати раціональний підхід до теми».

ЧИ НОРМАЛЬНО ПОВНІСТЮ ВІДМОВИТИСЯ ВІД НОВИН?

Деякі люди відчувають настільки сильну втому від інформаційного потоку, що вирішують узагалі не читати новини. Чи це допустимо? Альона Романюк вважає, що в певних випадках – так. «Перенасичення інформацією впливає на психічний стан. Якщо ви відчуваєте, що кожна нова новина викликає роздратування чи песимізм, варто зробити паузу. Всі важливі події все одно доходять до нас через розмови з іншими людьми. Відпочинок від новин може допомогти стабілізувати емоційний стан і повернути критичне мислення».

Вона радить не «залипати» в новинах 24/7, а дозувати їхній перегляд. «Розумний варіант – виділити конкретний час для отримання новин: наприклад, вранці, в обід і ввечері по 10–30 хвилин. Це допоможе уникнути інформаційного перевантаження». 

Оксана Мороз також радить подібні практики: «Важливо обмежувати інформацію. Споживати, наприклад, тільки раз на день або хоча б два рази на день. Робити це зранку і ввечері, але не постійно сидіти у стрічці. Якщо мова йде про так званий інформаційний детокс, то це добре робити на вихідних, або в інший день просто мінімізувати дозу інформації».

Втім, повністю відмовитись від новин теж не вихід, бо несе великі ризики потрапити у пастку. За словами Оксани Мороз, «це найкращий подарунок, який можемо зробити маніпуляторам». Чому? «Тому, що та інформація, яку нам таки підсунуть маніпулятори, буде для нас першою і ми в неї, якщо вона буде правильно запакована, повіримо набагато швидше. Тобто нам не буде з чим порівняти, з чим звіритися».

Узагальнимо. В епоху інформаційних війн, маніпуляцій та фейків важливо навчитися правильно споживати новини. Основні поради від обох експерток звучать так:

• Фільтрувати джерела та довіряти перевіреним медіа.
• Дозувати інформацію, а не жити в ній постійно.
• Перед тим як реагувати в соцмережах, дати собі час на аналіз.
• Якщо відчуваєте емоційну перенасиченість, робіть паузи в споживанні новин, але не назавжди.

Така стратегія допоможе зберегти власний психологічний баланс, який тримати нам ще довго, адже реальність – далека від ілюзій рожевих поні. У цій боротьбі наша зброя – витримка та критичне мислення. Тримати себе в українському тонусі – це наша війна, наш вклад у перемогу.

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото artefact.live