Колективна шкода кримським татарам має увійти до міжнародних механізмів репарацій - правозахисниця
Про це заявила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва на Конференції ООН зі змін клімату COP-31 в Українському павільйоні під час панельної дискусії «Відшкодування шкоди довкіллю після війни: міжнародні прецеденти та перспективи компенсаційних вимог України», передає Укрінформ.
«Як представниця організації корінного народу, яка єдина в Україні має статус спостерігача при COP, підкреслила, що колективна шкода, завдана кримськотатарському народу, має бути визнана, врахована та включена до міжнародних механізмів відшкодування. Адже справедливе відновлення Криму неможливе без відновлення колективних прав його корінного народу», - написала вона у Фейсбуці.
Під час виступу Барієва також зауважила, що відсутність фізичного доступу до окупованого Криму не має заважати фіксації екологічної шкоди. КРЦ системно документує ці порушення через супутниковий моніторинг, відкриті дані та свідчення.
Правозахисниця представила дані аналітичного звіту КРЦ (надісланого до ООН у лютому 2025 року) про втрати біорізноманіття півострова через російське будівництво, військові навчання та виснаження ресурсів. Окремо підкреслила проблему відсутності в Реєстрі збитків (RD4U) механізму фіксації шкоди, завданої колективним правам кримськотатарського народу внаслідок окупації з 2014 року.
Барієва пояснила, що чинний мандат Реєстру охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Це означає, що значна частина шкоди, заподіяної Криму з початку російської окупації у 2014 році до повномасштабного вторгнення, залишається поза його часовими межами. Крім того, вказала вона, у чинній структурі Реєстру немає окремого механізму комплексного врахування колективних втрат корінних народів.
За словами правозахисниці, йдеться не лише про знищення екосистем, забруднення води чи втрату природних ресурсів. Для кримських татар земля, вода та ландшафти є основою ідентичності, історії та традиційного господарювання. Окупація позбавляє корінний народ доступу до ресурсів, управління територією та збереження культурних практик. Ця колективна шкода потребує окремого визнання й оцінювання.
Також Барієва наголосила на необхідності доповнити архітектуру RD4U спеціальним механізмом врахування колективних втрат корінних народів, розробити науково обґрунтовану методологію їх оцінювання та забезпечити безпосередню участь корінних народів у процесах відновлення.
«Ми маємо документувати не лише те, що Росія знищила в Криму, а й те, чого внаслідок окупації був позбавлений кримськотатарський народ», - додала представниця КРЦ.
Як повідомляв Укрінформ, Конференція ООН зі зміни клімату COP-31 проходить 9–20 листопада в Анталії (Туреччина) за участю близько 200 країн та різних спільнот. Її головна мета - перехід від зобов'язань до практичних дій: скорочення викидів, адаптації до змін клімату та залучення фінансування. Україна на конференції прагне міжнародного визнання екологічних збитків від російської агресії, залучення ресурсів для «зеленого» відновлення та захисту своїх кліматичних інтересів.
Україна вже вп’яте представила власний павільйон на кліматичній конференції.
Фото: Зарема Барієва, Фейсбук