Смерть на бігу
Останні трагічні випадки під час аматорських марафонів, коли протягом двох днів померли двоє учасників у Києві та у туніському Набулі, вкотре загострили питання – а чи такі безпечні бігові навантаження. Та й взагалі, для чого пересічні люди йдуть на ризик у такому, здавалось б, простому виді фітнесу, як біг. Укрінформ спробував знайти відповіді на ці питання.
А чи дійсно багато помирають?
Почнемо з того, що першого, кого вбив марафон, став античний грецький воїн Фідіппід. Саме він першим подолав відстань у 42 км і 195 метрів, аби повідомити Афіни про перемогу над персами під містом Марафон. Сказавши це, Фідіппід одразу ж і помер. Ну, це якщо вірити Плутарху. А в наші часи, згідно зі статистикою, від марафону помирають щороку майже 10 бігунів. Причому серед них, як професійні спортсмени, так і аматори.
Скажімо, на таких популярних марафонах, як Нью-Йоркський та Лондонський, за останні 19 років померло 8 чоловік. І це, не зважаючи на суворі вимоги до здоров’я учасників та висококласних медиків, які працюють уздовж траси. Трапляються і сумні «рекорди». В 2009 році четверо марафонців померло в Детройті. А в 1981 році під час Лондонського марафону загинуло одразу 11 учасників.
Частоту, з якою гинуть учасники марафонів та забігів на менші стаєрські дистанції, визначають по-різному. За різними даними, в середньому смерть може наздогнати кожного з 80-150 тисяч бігунів. За статистикою, найчастіше це відбувається на фініші або відразу після нього. Що виявилось доволі несподіваним, найчастіше помирають саме молоді бігуни. В діапазоні від 16 до 45 років. Причому, кожен другий з них активно займається спортом чи просто веде активний спосіб життя.
Від чого помирають?
Смерті на марафонах ретельно вивчаються протягом останніх десятиліть. Згідно зі спостереженнями, найчастіше вона настає в результаті серцевого нападу, в основі якого лежить вроджена вада серця (у бігунів до 35 років), або через закупорку артерій у бігунів старшого віку. У більш молодих бігунів (до 40 років) шанс померти від серцевого нападу на марафоні в 7 разів вище, ніж у більш дорослих.
Чому часто помирають саме юні бігуни? Виявилось, що вони навіть не підозрювали про свої проблеми з серцем і не проводили ретельної діагностики. Також молоді марафонці, зазвичай, гинуть в результаті гіпертрофічної кардіоміопатії, при якій шанси на порятунок нижче. У таких випадках потрібно застосовувати серцевий дефібрилятор у перші 1-2 хвилини нападу. Звісно, медики просто не встигають надати допомогу. Натомість, літні відчувають приступ ішемічної хвороби серця, при якій ймовірність реанімації досить велика.
Одне з масштабних досліджень даного феномену провела кілька років тому група RACER (Race Associated Cardiac Arrest Event Registry - Реєстр серцевих нападів, пов'язаних з бігом). Згідно з цим дослідженням, незважаючи ні на що, ризик серцевого нападу і смерті на тривалих забігах все одно нижче, ніж при заняттях багатьма іншими активними видами спорту. Біг на великі дистанції більш небезпечний для чоловічого серця, ніж для жіночого. У представників сильної статі напади на марафонах трапляються приблизно в 4-5 разів частіше. Серед основних передумов таких нападів відзначають зневоднення і тепловий удар.
Як захистити себе від нападів під час бігу?
На думку дослідників, перед участю в марафоні необхідно провести ретельну підготовку. Особливо це важливо для тих, у кого вже були проблеми з роботою серцевого м'яза. Звісно, не кожна людина, насамперед молода, може знати про наявність у себе проблем з серцем. То ж наша головна порада: хочете знизити ризик серцевого нападу під час бігу – проходьте медобстеження.
«Перед тим, як почати серйозно займатися бігом та брати участь в марафоні, необхідно обов'язково проконсультуватися з фахівцем. Медичне обстеження допоможе виявити приховані проблем. В першу чергу, проблеми з серцевим м'язом. Саме вони в результаті і можуть стати причиною смерті на марафоні», - розповіла Укрінформу медичний консультант однієї з провідних фітнес-мереж країни Ірина Калініна. За її словами, найкраще пройти ехокардіограму. Це зовнішнє дослідження серцевого ритму за допомогою ультразвуку.
Серед інших порад від Ірини Калініної – тренуватися під наглядом тренера. Якщо не маєте часу постійно відвідувати тренування в клубах і секціях, але дружите з гаджетами, тоді скачуйте програми і додатки з інтернету. Їх безліч, є платні і безкоштовні. Щоправда, два-три реальних заняття все одно пройдіть. Професійний інструктор дасть вам ази – навчить правильній техніці бігу, правильному диханню, допоможе визначити початкові навантаження.
Також важливий момент – навчіться самі контролювати свій серцевий ритм під час бігу. Для цього придбайте собі наручний кардіомонітор. Цей пристрій сам попереджатиме вас, коли потрібно знизити темп чи взагалі зупинитись. Навчіться розраховувати на дистанцію свої сили, воду і харчі. Підберіть зручне і якісне бігове взуття. Враховуйте погодні фактори. Насамперед, спеку. Пам’ятайте, ніщо так не вбиває ваше серце, ніж високе навантаження на пекучому сонці. Перед змаганнями, переконайтесь, що бригада медиків з сучасним обладнанням вже приїхала.
І головне, спорт сам по собі не є загрозою для здоров'я. Фатальними можуть стати лише високі навантаження, до яких організм не був готовий. Тому ще раз повторюємо – перед тим, як починати займатися будь-яким видом спорту, пройдіть медичне обстеження. Тільки так можна дізнатися про можливі приховані проблеми. І тільки так ви зведете усі ризики до мінімуму.
Святослав Василик, Київ
