Наш футбол в режимі дива
Дивовижна перемога української молодіжки на чемпіонаті світу в Польщі, звичайно, не вирішить усіх проблем нашого футболу. Але сам факт цього успіху на тлі війни, кризи і занепаду УПЛ є ознакою того наскільки глибоким і неоціненим є потенціал футболу і спорту, взагалі, в Україні. Насправді ми й досі не знаємо реальних можливостей наших футбольних талантів, наших тренерів, людей, які щоденно тягнуть на собі увесь тягар рутинної роботи в спортивних школах. Україна – країна див і незбагненних можливостей, яка загрузла у повсякденних внутрішніх і зовнішніх проблемах.
Перемога команди Олександра Петракова має стати не черговим рапортом чиновників і дати старт різноманітним формальним вшануванням. Цей титул необхідно вже негайно трансформувати у чарівний пендель для всіх, хто звик лише брати від футболу і нічого не давати йому взамін. Також цей успіх має стати поштовхом для усіх, хто здатен і має бажання працювати на український спорт – батькам, які витрачають сімейні бюджети на мрії своїх дітей, тренерам усім рівнів, функціонерам, меценатам і спонсорам. Шановне панство, Україна здатна перемагати на чемпіонаті світу – необхідно лише вірити і чесно робити свою справу.
Щодо суто футбольних висновків українського дива на стадіонах Польщі, то давайте зачекаємо на більш глибокий аналіз від фахівців. З того, що на поверхні, варто відзначити кілька моментів. Перше, це реальний командний дух і ментальна готовність до великих перемог. Друге, фантастичні можливості наших лідерів – Луніна, Бондаря, Попова, Булеци, Цитаїшвілі, Супряги, Сікана. Усі вони потенційні зірки європейського футболу, але усім їм необхідно трохи вдачі в їх подальших кар’єрах. Третє, неймовірна робота тренерського штабу Петракова, який чотири роки вів цю команду до успіху і вперту гнув свою лінію попри критику і фейсбучне критиканство.
Я думаю, що найближчими роками усі ми дуже прискіпливо слідкуватимемо за подальшою долею героїв чемпіонату світу. Дуже хочеться аби у Андрія Луніна все склалося в мадридському «Реалі». Побажаємо аби «Шахтар» і «Динамо» з розумом використали той прихований кадровий скарб, який у них нині є. Нагадаємо, що «Шахтар» може вже розраховувати на Валерія Бондаря, Юхима Коноплю, Максима Чеха, Олексія Кащука, Данила Сікана. У «Динамо» вибір не гірший – Владислав Кучерук, Денис Попов, Сергій Булеца, Григорій Цитаїшвілі, Владислав Супряга. Нарешті, Андрій Шевченко отримав у свої руки такий потужний резерв, що може сміливо продовжувати оновлення національної збірної. Диво має тривати.
Святослав Василик, Київ
