Чому «Динамо» знову програло?
Український футбольний чемпіонат повернувся одразу з найгучнішою афішею: «Шахтар» проти «Динамо». Київському клубу необхідно було перемагати. Команда Олексія Михайличенка відставала від «гірників» на 13 очок. Але мова йшла не про повернення у чемпіонську гонку, вона вже давно програна, а про боротьбу із «Зорею» за другу позицію. Друге місце – це перепустка у кваліфікацію Ліги чемпіонів і саме це завдання нині є головним для «Динамо».
Втім, кияни програли 1:3. Те, що команда грала на НСК «Олімпійський», нічого не змінювало. Глядачів все одно ще на футбол не пускають. Тому рішення «Шахтаря» грати свій домашній матч в Києві, а не у Харкові, було логічним. Навіщо витрачатися на дорогу, якщо динамівці і так не матимуть підтримки трибун.
Обидві команди лише нещодавно відновили командні тренування, тому фактор недостатньої форми заважав обом суперникам. Щодо травмованих, то тут «Динамо» мало суттєві втрати – Циганков і Бурда. Їх замінили молодіжні чемпіони світу-2019 Цитаїшвілі і Попов, але першому не вистачило «фізики», а другий багато помилявся у центрі захисту.
Показово, що в стартові 20 хвилин «Динамо» мало велику перевагу і демонструвало дуже якісний футбол. Кияни вигравали усі єдиноборства та класно комбінували біля карного майданчика суперника. Логічно, що така перевага завершилась голом. Вірніше, навіть двома голами. Один з яких (Сидорчука) арбітр матчу Катерина Монзуль відмінила після перегляду відеоповтору. А даремно. Степаненко відверто симулював після дотику Попова, але зробив це настільки переконливо, що Монзуль йому повірила. Другий гол (Буяльський після пасу Цитаїшвілі) вийшов ефектним і легітимним.
Кияни вели в рахунку менше хвилини. Марлос (двічі) та Маркос Антоніо розписалися у воротах Бущана після майстерних атак і принесли «Шахтарю» цілком заслужену перемогу 3:1. З останніх хвилин першого тайму і до кінця усієї гри на поверхню вилізли усі старі гріхи цього «Динамо». Психологія невдах (багато енергії витрачали на розмови і конфлікти), позиційні помилки, втрата концентрації – усе це знову призвело до поразки. Ключові гравці (Сидорчук, Шепелєв, Вербич) вкотре не змогли уникнути провальних моментів.
Увесь сезон безліч експертів, журналістів та вболівальників вимагають від тренерів «Динамо» більше довіряти своїм вихованцям. Мовляв, вони точно не гірші за київських легіонерів сумнівної якості. Проти «Шахтаря» Михайличенко дав шанс одразу трьом – Попову, Цитаїшвілі і Русину. З них лише Цитаїшвілі запам’ятався бажанням і епізодичною майстерністю. Поки у нього вистачало сил. Інші двоє розчарували. Особливо прикро за Русина, який на позиції єдиного чистого нападника запам’ятався біготнею та відсутністю гольового чуття.
Щодо «Шахтаря», то особливо в другому таймі команда Луиша Каштру демонструвала футбол значно вищого рівня за «Динамо». Це і різниця у класі виконавців, і набагато ефективніше використання простору, перевага у фізичних кондиціях та підсилення гри замінами. Перевага «Шахтаря» у 16 очок над другим місцем – це реальна відстань «гірників» від своїх конкурентів в УПЛ.
От і виходить, що одні вже фактично стали чемпіонами і готуються штурмувати Лігу Європи. А іншим тепер слід думати, як втриматися у топ-4. «Зоря», «Десна» і «Олександрія» більше не мають комплексів стосовно «Динамо», тому очки команді Михайличенка тепер ніхто не даруватиме.
Святослав Василик, Київ
Фото: сайт ФК "Шахтар"
