Україна – Франція: повний стадіон, гідний футбол
Національна збірна України з футболу розписала нічию з французами (1:1) в 5-му матчі відбору до чемпіонату світу в Катарі. Вперше після коронавірусних обмежень в чаші НСК «Олімпійського» зібралося близько 50-и тисяч людей. За шаленої підтримки вболівальників українці продемонстрували гідну гру і хороший результат. Про повернення фанатів на стадіон і відродження футбольного свята - в матеріалі Укрінформу.
Про тисняву, фанатів і металошукачі
Вся футбольна спільнота, зокрема й українська неодноразово наголошувала на важливості вболівальників під час матчу. Футболісти, серед яких нещодавно відзначився наш П‘ятов, в один голос заявляли, що несамовито скучили за фанатами, за унікальною атмосферою під час матчу. Відповідний настрій можуть зробити лише вболівальники, і вони прийшли.
За півгодини до матчу вхід до арени був оточений вболівальниками: хтось прагнув швидше потрапити на територію стадіону, хтось намагався відібрати журналістське посвідчення у вашого покірного слуги. На щастя, мені вдалося проігнорувати викрики, на кшталт «Гей, ти, а що це за вибірковість, а ну поділись цією перепусткою» і прийти на територію стадіону.
Двоє чоловіків з’ясовували стосунки в напруженому матчі з настільного футболу, дівчина з тризубом на щоці позувала біля спеціальної фотозони - картонної копії українських футболістів. Як завжди, знайшлися ті, хто в пошуках свого сектору наштовхнулися на пивну лавку і більше нічого не шукали. Страшенна тиснява на підступах до секторів приправлена цигарковим димом унеможливлювала потрапляння на свій сектор. На щастя, вдалося встигнути до гімну команд.
«Нічия - це закономірний результат. В нашій групі майже всі ділять залікові пункти. Україна здатна сьогодні не програти, а ми, вболівальники, посприяємо цьому, як зможемо», - поділився очікуваннями від матчу Паша з Житомира.
Дудки, хвиля і закладені вуха
Щойно потрапляєш в чашу стадіону, розумієш, що футбол буквально ожив. Вдосталь забиті трибуни, по-хорошому голодні до видовища вболівальники і надважливий матч попереду. Не знаю, чому ми не дослухаємося до заклику стояти під час гімну команди-суперниці. Добре, хоч на свій підводимося. Під час виконання гімну України вболівальники розгорнули паперові прапори і буквально зафарбували все навколо в синьо-жовті кольори. Прямо по центру центральної трибуни розгорнули величезну футболку збірної України – 12-й гравець на місці.
З початком матчу стадіон загудів. Вболівальники не зволікали і з перших секунд дали зрозуміти, хто господар сьогодні. Самовідданий підкат Яремчука сприйняли овацією, фінти Погба - свистом. Вустами фанатів ходили «Червона рута», «Україна вперед», особливо гучно й чітко лунала пісня харківських фанатів. На 15-й хвилині матчу запустили першу «хвилю». Здавалося, що матч проходить на «Вемблі», але настирливі дудки повертали нас до Києва.
Перший небезпечний момент біля воріт французів стався на 35-й хвилині в наслідок розіграшу кутового. Після змарнованого моменту чолов’яга з бокалом міцного ледь не вистрибнув на поле. Вдалося лише вилити те, що в посудині, на голови оточуючих. На 44-й хвилині все бажане здійснилося. Шапаренко поклав м‘яч в «дев’ятку», а журналісти хизувалися ставками «Україна заб‘є». Весь стадіон гудів протягом хвилин 3-х настільки, що не можна було навіть поговорити по телефону. Не вдалося не лише в мене. Перерва.
Позитивний результат вочевидь стимулював вболівальників не розходитися. Мінімальна кількість фанатів відійшли по справах, але більшість не зрушила з місця. Перерва між таймами промайнула непомітно. Заведена публіка не спинилася й в другому таймі. Після пропущеного голу на 50-й хвилині кожен отримав дозу шоку. Натомість, це дрібниці порівняно з тим, що отримав Грізманн. Після забитого голу у воротазбірної України Тимчику надавали допомогу. Антуан тим часом ставив м’яч на центр і дізнався про себе багато цікавого від українців різного віку і статі.
Після цього в матчі були лише стійка від Діабі, хлопчисько, що вибіг на поле, щоб перевірити стюарда на міцність, і фінальний свисток. На щастя, всі три події принесли нам радість. Після закінчення матчу українські футболісти підходили до трибун віддячити фанам за підтримку. Матвієнко взагалі перестрибнув паркан і пішов віддати футболку, роздавши пару автографів. Стадіон опладував команді за гідну гру. Потім була прес-конференція Олександра Петракова, але це вже формальність. З головного - вболівальники повернулися, футбол ожив. Якби ж ще дудок не було.
Шанси є, але не все залежить від нас
В Києві ми зіграли 5-у нічию в 5-и матчах відбору на чемпіонат світу. Результат з французами позитивний з точки зору статусу - 1:1 з чемпіонами світу в конкурентному матчі. Поряд з тим, він вартує так само, як і пункти в матчах проти Казахстану і Фінляндії. Щоб пройти далі необхідно перемагати Фінляндію і двічі Боснію.
Потенціалу у збірної має вистачити, але навіть за такого сценарію не все залежатиме від нас. Нам залишається сподіватися на успіх в наступних матчах і рахувати очки суперників в паралельних поєдинках. Головне завдання вболівальників на часі - гідно зустріти Боснію, не гірше ніж французів.
Віталій Ткачук, Київ
