Мотивація, майстерність та успішна стратегія, або Як Україна виграла чемпіонат Європи з шахів
Наші гросмейстери давно не балували нас видатними досягненнями. І от прийшов успіх. Причому там, де його майже ніхто не чекав. Збірна України виграла командний чемпіонат Європи.
У прес-конференції взяли участь Президент Федерації шахів України Віктор Капустін, заступник міністра молоді та спорту України Матвій Бідний, головний тренер збірної України Олександр Сулипа та гравці команди Антон Коробов та Кирило Шевченко. Модератор – Анатолій Яворський.
Лише сьомі за рейтингом
Наші шахісти стартували із сьомого номеру в рейтингу команд. Очевидно, розраховувати на успіх у такий ситуації було важко. Слід сказати, що за національну команду грали 2-й, 7-й,8-й,9-й та 11-й гравці України. Тобто, Антон Коробов, Андрій Волокитін, Кирило Шевченко, Юрій Кузубов та Володимир Онищук. Капітан – Олександр Сулипа.
Словом, можна було виставити й іншу збірну. Наприклад, Павло Ельянов, Юрій Криворучко, Василь Іванчук, Ілля Нижник, Олександр Арещенко, чи екс-чемпіон світу Руслан Пономарьов.
Потім головний тренер Олександр Сулипа зауважить, що проходить омолодження команди. З цим можна погодитися лише певною мірою. Серед юних у команді лише 19-річний Кирило Шевченко. Коробову – 36 років, Волокитіну – 35, Кузубову – 31, Онищуку - 30. Звичайно, вони молодші за багаторічного лідера команди 52-річного Василя Іванчука, але чи послабив би її Василь – це ще велике запитання.
Блискуча форма українців
А от не можна не погодитися з тим, що усі збірники перебували у чудовій формі. Особливо вирізнявся Андрій Волокитін. Загалом він набрав 6 очок з 8, додав до свого рейтингу 17 пунктів, що на такому високому рівні є дуже багато.
Андрій здобув золоту медаль на другій шахівниці. А також підтвердив репутацію командного бійця. Нагадаємо, що на шаховій Олімпіаді в Баку 2016 року він набрав 8,5 очка з 9 (як запасний гравець) і зробив найбільший внесок в срібні медалі українців.
Слабкий старт
Стартували наші хлопці не відмінно. Зокрема, в другому турі зіграли унічию із збірної Румунії – 2:2. Ледь обіграли команду Норвегії, яка без Карлсена не була дуже потужною. Потім – знову нічия з іспанцями. Словом, українці після четвертого раунду розподіляли місця з шостого по десяте.
Здавалося, які шанси в такій конкуренції на успіх? Та чим далі проходили змагання, тим більше фахівці зважили на те, що українці взагалі не програють індивідуальних партій.
Сулипа зауважив, що головним в команді була націленість на результатта певний прагматизм.
Кирило Шевченко: «Ще досі не можу повірити, що ми вперше в історії це зробили. Завдяки згуртованості команди. Дуже радий грати з такими відомими шахістами під одним прапором».
Як завжди відвертим та іронічним був Коробов: «Перше за все я згоден, що це є феноменальний результат. І ще більш цікаво, за яких обставин цей результат ми змогли досягти. Збірна України, яка роздиралася скандалами та протиріччям, була просто багатостраждальна. У таким умовах грали ті, кого вдалося вмовити або змусити. Це додає ще більшу ціну успіху.
Для мене вирішальною стала партія проти багаторічного лідера грузинської команди Баадура Джобави. Гра скінчилася внічию, але була на високому напруженні. Я вважаю, що це була одна з найкращих партій в моєму житті. Після гри я отримав багато компліментів від своїх колег. А от головний тренер зауважив: «Та ти – слабкий шахіст. Тобі – просто пощастило». Це мене просто розлютило. Я зрозумів, що тренер до гравців ставиться як особист до штрафників. І в такому розлюченому стані я вже допрацював турнір. І от в тому, мабуть, секрет тренера, що кожному гравцеві він знаходить потрібні слова».
Вирішальна перемога над росіянами
Перед сьомим туром українці відставали на пів-очка від одноосібних лідерів – росіян. І мали грати з ними. Три партії закінчилися внічию. А от про вирішальну зустріч розповідає Кирило Шевченко: «Тренери давали пораду, в якому стилі треба грати з Кирилом Алексеєнком. І в яку позицію його бажано завести, щоб він почивав себе невпевнено. Мені вдалося затягнути його в складну позицію, де, образно кажучи, був бардак на шахівниці. Думаю, що на результат матчу з Росією також вплинуло те, що ми зробили дуже ризикований хід. Ми зняли з гри нашого лідера Антона Коробова. І це трохи збило з пантелику наших суперників. Вони не змогли прицільно приготуватися. В тому числі й мій суперник».
Отож перемога українців, і вони стали поділяти перше місце. Потім прагматичний хід – швидка нічия з азербайджанцями. А потім матч із збірної Вірменії, де чудово зарекомендував себе саме Антон Коробов, який здобув перемогу в блискучому стилі. Ну а переможну крапку поставив Волокитін. 3:1, і перше місце за додатковими показниками.
Четверте місце наших шахісток
До речі, допомогли нам в цьому швейцарці, які в середині турніру обіграли словаків – 3:1. Те, що від таких нюансів залежить доля золотих медалей, свідчить про те, що треба обов’язково робити перебій між претендентами.
Згадували і жіночу команду, яка за додатковими показниками здобула четверте місце (поступившись «бронзою» збірній Азербайджану). Проте Інна Гапоненко здобула «срібло» на четвертій шахівниці, а Наталія Букса та Наталія Жукова стали третіми відповідно – на третій шахівниці й як запасна.
Зауважимо, що Віктор Капустін розповів про плани провести в Україні дитячу шахову Олімпіаду і цікавий дорослий турнір.
Петро МАРУСЕНКО, міжнародний майстер
Фото: euroteamchess2021.eu