Чому російські спортсмени не мають брати участь в Олімпійських іграх
Ідея повернути російських спортсменів на Олімпіаду в Парижі під нейтральним прапором спричинила хвилю критики як в Україні, так і у світі.
Чому замовчування свого ставлення або нейтральна позиція щодо російської агресії в Україні з боку спортсменів РФ і РБ не може бути виправданням для їх участі у міжнародних змаганнях – пояснює Центр стратегічних комунікацій.
Насамперед тому, що нейтральний олімпійський прапор не заважає Росії використовувати міжнародний спорт у своїх політичних цілях. Адже так звані false flag operations (операції під чужим прапором) – вже звична стратегія експансії для Кремля.
Переважна більшість російських олімпійців є водночас офіцерами збройних сил та інших силових структур держави-агресора. Вони є членами Центрального спортивного клубу Армії (ЦСКА) або спортивного товариства «Динамо», серед засновників якого – Федеральна Служба Безпеки, Росгвардія, Міністерство внутрішніх справ та інші силові відомства РФ. Нагадаємо, останні беруть безпосередню участь в агресії проти України на рівні з військовими.
Для прикладу, на зимовій Олімпіаді в Пекіні в рік повномасштабного вторгнення російські спортсмени здобули 32 медалі. З них – військовослужбовці з ЦСКА – 14 медалей, і стільки ж їх поплічники з «Динамо». Загалом 88% від усіх нагород пекінської Олімпіади 2022 року виграли спортсмени, які представляють силові структури, що воюють в Україні.
На літній Олімпіаді в Токіо у 2021 році спортсмени-армійці виграли 45 медалей з 71 здобутих Росією, тобто 63%. Товариство «Динамо» повідомило про 29 медалей своїх членів. У сумі ЦСКА та «Динамо» забрали всі медалі російської збірної.
Найголовніше, що мають зрозуміти в Міжнародному олімпійському комітеті: в Росії практично не існує спортсменів-олімпійців, які б не були міцно вмонтовані у воєнну машину російського режиму. Навіть тренери та інструктори спортсменів перебувають на військових посадах.
Дворазова олімпійська чемпіонка Ісинбаєва отримує чергове військове звання від Міністра оборони Шойгу. Того ж 2015 року вона уклала п’ятирічний контракт із ЦСКА. До сьогодні – член МОК від Росії, адже на думку чиновників МОК, ця майор ЗС РФ «не порушувала хартію комітету».
29 серпня 2016 року олімпійська чемпіонка Ісинбаєва брала участь у пропагандистській акції – спортивній зарядці для російських військових у Сирії. «Тут все просякнуто таким патріотизмом, такою гордістю, сміливістю, звитягою…», – розповідала сьогоднішній член МОК від Росії.
Пропагандистська акція проходила саме в той час, коли російська армія рівняла з землею Алеппо разом з його мешканцями. Вже у вересні генеральний секретар ООН Пан Гі Мун звинуватив сирійський режим Асада та Росію у воєнних злочинах – використанні запальних та бункерних бомб проти житлових районів Алеппо.
Олімпійська хартія декларує, що її діяльність ґрунтується «на загальних основних етичних принципах». Цитуємо: «Мета олімпізму полягає в тому, щоб поставити спорт на службу гармонійного розвитку людства, сприяючи створенню мирного суспільства, яке дбає про збереження людської гідності». Очевидно, що російська політика не відповідає жодному з цих олімпійських принципів.
Те, що російські спортсмени формально є офіцерами армії чи мають посади в інших силових відомствах ще раз нагадує, що путінський режим – це продовження тоталітарного СРСР, з його мілітаризацією та контролем за всіма сферами життя. Сучасна Росія реабілітує сталінізм, розв’язує війни, системно та нахабно бреше і маніпулює протягом десятиліть. До прикладу – ганебні підміни допінг-проб на Олімпіаді в Сочі.
Диктаторські режими часто використовують спорт для демонстрації своєї переваги та привабливості, а отже для легітимації себе в очах як власних громадян, так і ворожих демократичних країн. Міжнародна спільнота не може собі дозволити легковажність не відреагувати на те, що спорт стає інструментом виправдання війн Кремля.
Повернення російських та білоруських спортсменів до участі в змаганнях під час агресії подасть неправильний сигнал і для російського мілітаризму, і для інших авторитарних режимів – робіть, що завгодно, вам це пробачать.
Російські політики та медіа залякують світ ядерною війною та стверджують, що вони ведуть боротьбу з «сатанинським режимом». З усім тим, з охотою готові взяти участь в Олімпіаді. Їх участь у змаганнях легалізує війну в Україні та російську пропагандистську риторику – «з нами мають справу та поважають».
Нагадаємо, що резолюція Європарламенту визнала РФ державою-спонсором тероризму. І перемоги Росії на Олімпіаді слугують підтримці терористичної активності Кремля.
Натомість «Європарламент закликає до подальшого скорочення дипломатичних відносин з Росією та зведення контактів з її офіційними представниками на всіх рівнях до абсолютного необхідного мінімуму; закликає держави-члени ЄС закрити та заборонити російські державні установи, такі як Російські центри науки та культури…», – йдеться в резолюції.
Путінський режим забороняє росіянам протестувати проти війни. За новим законодавством, навіть заклик «ні – війні!» може трактуватися як кримінальний злочин – дискредитація армії Росії. Таким чином, кожен олімпійський переможець після повернення в Росію автоматично ставатиме як мінімум, мовчазним співучасником злочинів режиму через неможливість виступити проти війни.
Російські олімпійці, як офіцери, підкоряються наказам свого злочинного командування, які для них важливіші за олімпійські принципи. Крім субординації спортсмени перебувають у залежному від держави стані через зарплату, кредити на іпотеку тощо.
У підтримці агресивної війни вже взяли участь олімпійці: лижник Большунов, художні гімнастки сестри Аверіни, плавець Рилов, гімнастка Листунова та інші призери змагань. Вони вийшли на сцену під час мітингу 18 березня 2022 року в Лужниках, де виступав Путін, фактично, з нагоди нападу на Україну, який стався за кілька тижнів до цього.
Показово, що ведучим цього шабашу російського фашизму був ніхто інший як спортивний телеведучий Губернієв, який кілька десятиліть працював коментатором Олімпійських ігор. І це було в один з тих днів, коли російська армія знищувала місто Маріуполь, в якому загинули десятки тисяч мирних мешканців.
Ось ще один приклад того, як Росія використовує олімпійський рух в ролі ідеологічного палива для своїх воєн. Гімнаст та армієць Микита Нагорний, олімпійський чемпіон 2021 року, очолює масову дитячо-юнацьку військово-патріотичну організацію «Юнармія», яка є структурою Міністерства оборони Росії.
Сьогодні в «Юнармії» понад 1 млн дітей та молоді з РФ та окупованих Росією територій, яких виховують в мілітаристському дусі, прищеплюючи ненависть до «ворогів Росії» та демократичного світу. Коли путінський режим так масово мілітаризує молодь, це викликає стійку аналогію з Гітлерюгендом.
Після загарбання Криму Росія санкціонувала діяльність «Юнармії» на півострові, а з початку 2023 року – і на інших окупованих територіях України, фактично, рекрутуючи українську молодь в армію окупанта, що є порушенням Женевської конвенції. Чи буде нормальним, з точки зору МОК, якщо Росія відправлятиме на змагання новітніх яничарів?
За останні 15 років путінська Росія три рази (!) починала війни проти сусідніх країн саме під прикриттям Олімпійських ігор. Ось це і є головний «олімпійський рекорд» путінської Росії. Нагадаємо, напад на Грузію відбувся в день відкриття Олімпіади-2008. Окупація Криму готувалася під прикриттям зимової Олімпіади в Сочі. При цьому війська, які охороняли спортивні змагання, взяли участь у вторгненні. А повномасштабна війна з Україною – почалася після Олімпіади-2022.
У 2014 році ФСБ була ганебно викрита під час спроби підміни допінгових проб російських спортсменів. Попри це РФ дали шанс продовжувати виступати під прапором Олімпійського комітету Росії.
Крім заборонених стимуляторів, Росія вдається й до більш ганебних методів нечесної конкуренції. Російські загарбники вже вбили 184 українських спортсменів, які більше не зможуть поборотися за медалі на Олімпіадах.
Трансляцію Олімпіади з Токіо, яка проходила влітку 2021 року, за півроку до вторгнення в Україну, російське телебачення використало для розпалювання ворожнечі. Так, державний канал вимкнув трансляцію церемонії в момент, коли збірна України проходила на відкритті зі своїм прапором. А окремі спортивні функціонери продовжували це підтримали: «Перший канал» вчинив абсолютно правильно, радикально. Настав час їх лікувати та пояснювати хто, де і як. Нема чого нам дивитися на збірну України. Треба розуміти, що період сидіння на голові та бовтання ногами вже закінчився. Настав час ляпасів».
Російський олімпійський рух не лише політизований і мілітаризований, а й несе терористичну загрозу. Російські спортсмени стали інструментом, який допомагає путінізму розпалювати війни по всьому світу. Спортсмени з погонами несуть свою частку відповідальності за війни Кремля.
Міжнародна спільнота, МОК не може вдавати, що цього не відбувається і що можна обмежитися простою заміною прапора. Агресивний маніпулятор та вбивця, яким є путінський режим, не має совісті, а тому не зупиниться, допоки йому не буде дана рішуча відсіч.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
