Трилер латвійців, реванш шведів, непередбачуваність фінів й інші сюжети
Пізно ввечері 23 травня, лише після останнього матчу попереднього раунду стали відомі всі чвертьфіналісти хокейної першості. В четвер, 25 травня, паралельно в Ризі та Тампере, зустрінуться спочатку Швейцарія – Німеччина, США – Чехія. А вже за кілька годин: Швеція – Латвія та Канада – Фінляндія.
Досвідчені вболівальники вже по тому, які команди названі першими, розуміють, хто з них краще грав і зайняв вищі місця в груповому турнірі. Проте в плей-оф це все значення вже не матиме.
Але про ігрові моменти – трохи пізніше. Почнемо ж із репортажних, вболівальницьких історій
Що робити, коли вам вдалося піймати шайбу на хокейному матчі
Як всі нормальні хокейні вболівальники (а з роками вже й журналісти) я завжди мріяв піймати шайбу, що вискочила за бортик на трибуни. Бо це ж не футбол-баскетбол-волейбол, де м’ячі треба повертати на поле. Така шайба – наче подарунок Долі. Та й азарт сам по собі чогось вартий. Але жодного разу шайби і близько до мене не підлітали. Та нарешті…
Йде матч Швейцарія-Словенія. Сиджу не на журналістському місці, а на центральній трибуні поміж вболівальників обох команд. Під час гри відволікатися на щось інше не зовсім пристойно. Проте цього разу було якесь повідомлення в укрінформівському чаті. Скоренько читаю його, і от чую гудіння арени, направлене в бік нашої трибуни. Та ще якийсь поштовх поруч. Підіймаю очі – і що ж?! На сусідньому незайнятому сидінні зліва –колихається шайба, щойно зі гри. Коли вхопив її, то здалося, що вона була не так холодна (адже ж з льоду), як гаряча, наче чорний підгорілий сирник із пательні.
І тут же на мене – благаючі дитячі очі з ряду, що нижче. А там сиділи словенські вболівальники, двоє батьків і двоє синів. Віддав шайбу по справедливості – тому хлопчику, що сидів поближче та був поменше. Після того зробили фотографію на пам’ять з цією компанією…
Коли ж груповий турнір закінчився, то стало відомо, що Словенія не набрала на ньому жодного очка (хоча в кількох матчах була дуже близька до цього). І тому вилітає з вищого дивізіону. Вболівальники звісно засмучені. Але знаю, що бодай один словенський хлопчик уже точно їде додому щасливим.
Та й у мене, як то кажуть, «гештальт закритий».
Як норвежець і латвієць «заводили» казахстанських вболівальників
В минулому матеріалі я писав, що українська символіка, жовто-синій прапор на цьому турнірі по своєму статусу прирівняні до латвійським символів. І на вирішальному останньому матчі Латвія-Швейцарія у фанатському секторі українських прапорів було аж три! На інших іграх вони також періодично з’являлися. Приємно було познайомитися з володарями одного з них. Їх можна побачити на фото – після іншого переможного для латвійців матча (з чехами): чудова родина з Вінниці, жінка та троє синів.
Нагадаю також, що російська ті білорусько-лукашенківська символіка заборонені. Залишалося питання, а як щодо революційного БЧБ, традиційного національного біло-червоно-білого прапору. Офіційних даних про це не бачив. Але на одному з матчів побачив білоруського політемігранта з БЧБ із «Погонєм» в центрі. Підійшов спитав, як його пропустили. Він сказав, що на вході попросили зачекати, щось уточнювали, після чого дозволили пройти на арену. Отже вболівати з БЧБ тут також можна!
І ще одна фанатська замальовка. Казахстанців серед глядачів тут було не так багато. Та й вболівали казахські фанати, так би мовити, без фанатизму. І от сенсаційний матч Казахстан-Словаччина. Після другого періоду казахи повели 3:1. Словаки почали потужно тиснути (а фанатів у них багато – і галасливих), скоротили рахунок до 3:2. Тиснуть далі…
І тут до казахстанців підійшов норвежець у фанатському одязі. Почав їх заводити. Потім ще – чорношкірий латвієць. Звідкись барабан з’явився. Гучне вболівання пішло з обох сторін. Щоправда словаки встигли зрівняти рахунок в основний час. Але по булітах все одно перемогли казахстанці – в тому числі й завдяки такій підтримці. І хіба ж тому норвежцю, який підійшов першим, щось було потрібно (між іншим, в першому матчі турніру казахи знову ж таки по булітах виграли якраз у норвежців). Ні – просто йому хотілося допомогти іншим створити святкову атмосферу. І в такому міжнаціональному загальнолюдському єднанні було щось дуже символічне чи навіть – величне.
Хокейний реванш шведів за те, що фіни першими вступили в НАТО
У «фінській групі» першості з самого початку краще всіх виглядали американці. Гармонійно збалансований склад (ветерани-досвідчені-молодь), сильна командна гра. А ще – з часів легендарних студентів, які перемогли радянську «Червону машину» на Олімпіаді-1980 (подія, відома в історії як «Диво на льоду»), всі особливо увагу звертають на талановитих гравців з університетів і коледжів. В цій збірній США є й така групка.
В стартовому матчі першості американці розгромили хазяїв, діючих чемпіонів світу фінів 4:1. Перемагали всіх і надалі. Справжні проблеми мали тільки в останньому матчі, в якому взяли верх над шведами тільки в овертаймі 4:3.
Відповідно Швеція перемогла всі інші збірні (окрім США). Своєю чергою найважчим стало для них традиційне «дербі» з Фінляндією, в якому вони змогли взяти верх по булітах 2:1. Місцеві жартівники назвали це сусідським «реваншем» за те, що ті першими вступили в НАТО.
Взагалі чемпіонів, хазяїв першості протягом групового турніру лихоманило. Навіть у матчі із завзятими, але не дуже сильними угорцями два періоди закінчилися зі слизьким рахунком 2:1. І тільки в п’ятому фінів «прорвало» – накидали супернику п’ять шайб. Тільки в останньому матчі з Данією фіни домінували від початку й перемогли 7:1. Але, можливо, цей й нормальна турнірна стратегія – налагоджувати гру поступово, виходячи на пік форми якраз до плей-оф. Побачимо.
Неприємний турнірний розклад випав збірній Німеччині – перші три матчі з фаворитами. І в кожному з них вони мали хороші шанси, але поступалися однією шайбою: 0:1 шведам, 3:4 фінам, 2:3 американцям. Можна було й зламатися. Та ні – далі німці впевнено взяли всі «свої» очки і зайняли четверте місце в групі. Справжню турнірну конкуренцію їм могли скласти лише данці, але вони програли в особистій зустрічі.
Три інші команди – Франція, Австрія, Угорщина – намагалися боротися в кожному матчі. Але в цілому їхній рівень був дещо нижчим, ніж в названої вище п’ятірки. В підсумку Угорщина набрала стільки ж очків, скільки Австрія, але поступилася по результатах особистої зустрічі – і з вищого дивізіону вилетіла.
Непереможна Швейцарія? До зустрічі з Латвією
Турнірна боротьба в «латвійській групі» виглядала більш запеклою та непередбачуваною. Хіба що був у вісімці один фаворит і один аутсайдер. Фаворит – ні Канада, ні Чехія, ні Словаччина, а Швейцарія! Вона продовжувала свою довгу переможну серію в групових турнірах, яка тривала вже третій чемпіонат. Більше того, в перших шести матчах швейцарці перемагала тільки в основний час… Щодо аутсайдера, то його ми вже називали – Словенія.
А от Латвія, Казахстан, Норвегія зуміли створити сильну конкуренцію «фаворитам за іменами» Канаді, Чехії, Словаччині. Наприклад, Норвегія обіграла по булітах саму Канаду. А про дві інші нефаворитські збірні розповім окремо.
Останніми роками Казахстан виглядав сильно, в тому числі за рахунок натуралізованих канадців. Але стався великий скандал, коли з’ясувалося, що взявши паспорт центральноазіатської країни, від свого «вродженого» паспорту ті не відмовилися. Збірна залишилася без своїх канадців, які були неабияким посиленням. Багато хто вважав, що тепер головне завдання казахів не вилетіти з вищого дивізіону. Але вони в першому ж матчі обіграли Норвегію, згодом Словаччину (обох – по булітах). І в упертій боротьбі перемогли словенців 4:3. Тому команда Казахстану, складена тепер тільки зі своїх вихованців, заслуговує на те, щоб її відзначити.
Шлях Латвії до чвертьфіналу розпочинався приблизно, як у Німеччини. Поразки від Канади та Словаччини: 0:6, 1:2. Але вже в третьому матчі латвійці перемогли в овертаймі чехів (вперше в історії). Потім набирали «свої» очки в матчах з іншими. Коли ж розпочиналася остання гра групового турніру, в латвійців і словаків було по 11 очків. Тобто господарям турніру треба було чіплятися за очки в зустрічі зі швейцарцями. Які, своєю чергою, дуже хотіли пройти турнірний шлях з максимальним результатом – 7 перемог в основний час.
Тому матч на гучно переповненій Arena Riga вийшов просто феєричним, що називається – «хокейний трилер». Надзвичайно самовідданою грою Латвії, яка довгий час взагалі вела, вдалося звести основний час внічию. Є чвертьфінал! Та латвійці не піддалися ейфорії – продовжували грати так же, змусили суперника порушити правила. Та реалізували чисельну перевагу. Так Латвія здобула п’яту перемогу в турнірі, до того ж випередивши в турнірній таблиці не тільки Словаччину, а й Чехію.
Колись московську пихатість можна було висміювати й у Москві
Перед тим, як перейти до розгляду чвертьфінальних пар, принагідно розкажу ще таку історію. Якось між іграми зайшов у ліфт з казахстанцями – представниками федерації/збірної та журналістами. Перекинулися кількома словами. Згадали про ЧС-2016, на якому ми були. І тут мене спитали: «А це ж ви тоді на пресконференції потролили тренерський штаб збірної Росії – сказавши про “Червону машину”». Скромно зізнався, що я.
Кілька слів пояснень. В часи радянського «аматорського спорту» радянську, професіональну, як насправді, збірну якось назвали в світовій пресі Red machine. Відштовхуючись від цього, вже після початку війни з Україною, функціонери придумали такий пропагандистський апгрейд для неї: «Червона машина нової зборки». На московському ЧС-2016 такий претензійно самовпевнений проєкт стартував… Цікаво, що саме з того часу удача здебільшого відвернулася від російської збірної. Ще більш цікаво, що й цього пропагування величі, хокейно-політичним функціонерам було замало. І в 2017 році гравець НХЛ Овєчкін, зрозуміло з чиєї підказки, оголосив про ще більш нахабний хокейний бренд – PutinTeam.
Так от у 2016-му після домашньої поразки росіян у півфіналі від фінів, на пресконференції я так сформулював запитання тренерському штабу РФ: чи отримає проєкт Red machine продовження, чи це була «машина одноразового користування: від нової зборки до першої розборки»?
Приємно, що та зла іронія запам’яталася, принаймні в казахських хокейних колах. Шкода, що не запам’яталася інша двозначна фраза з тієї ж пресухи, звернена до фінського тренера. Вона в наші часи більш актуальна: «Фінляндія здавна знає, як перемагати Росію…».
Один росіянин виклав ту пресуху в Ютуб, отже й сьогодні можна пригадати, як колись можна було висміювати московську пихатість в самій Москві (6:40 - 7:40)…
Тепер фіналу Фінляндія – Канада вже точно не буде
І повертаємося до власне хокею (дякувати богові, без пропагандистські налаштованого російського спорту на побігеньках у диктатора). Отже в четвер зустрічаються Швейцарія – Німеччина, США – Чехія, Швеція – Латвія, Канада – Фінляндія.
Що це означає? Перш за все, те що цього року не буде вчетверте поспіль фіналу Фінляндія – Канада. Хтось із цих двох команда має залишитися взагалі без медалей.
З іншого боку – до півфіналу пройде якась із команд не з «великої п’ятірки». І важко сказати хто: хоча швейцарці зайняли перше місце в групі, а німці – четверте, сила їх співставна. Склад хороший, рівний – є по кілька НХЛ-івських зірок (у Швейцарії – більше). До речі на турнірі 2021 року в чвертьфіналі також грали ці команди, і тоді по булітах виграла Німеччина. Тут же варто нагадати, що Швейцарія грала у фіналах ЧС 2013 і 2018 років (в обох поступилася Швеції). А Німеччина тільки якимось дивом не втримала перемогу у фіналі Олімпіади-2018.
Друга пара: США – Чехія. Тут відразу пригадується матч-феєрверк (типу All stars) за третє місце на минулорічному ЧС. Тоді виграли чехи 8:4. Якщо копнути трохи глибше, то на чемпіонаті 2018 року сильнішими були американці – 3:2.
Ну й Швеція – Латвія. Звісно, коли дивитися на склади команд, то скандинави сильніші. Але ж грають люди, а не зіркові імена та показники. Шалена глядацька підтримка латвійцям гарантована. Якщо ж вони зуміють налаштуватися так же, як на матч із швейцарцями, та матимуть трохи щастя, то можуть пройти і шведів. До речі ці ж команди грали й у чвертьфіналі ЧС-2018. Перемога шведів тоді була дуже непростою – 3:2.
В цьому матеріалі було багато про команди, про вболівальників, про загальну атмосферу. До персоналій черга не дійшла. Але в останньому матеріалі обов’язково розповімо про героїв першості, її вирішальної стадії – плей-оф і власне фіналу.
Олег Кудрін, Рига
Фото – автора
