Пам'яті Артема Сачука: Трагічний ендшпіль яскравого життя
Артем був успішним управлінцем, який від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровольцем пішов на фронт. Костюм довелося змінити на мультикам, а шахову дошку - на окоп. За майже 2 роки служби він встиг змінити чимало армійських посад, отримати нагороду, але на досягнутому зупинятися не планував. Ендшпіль(фінальна частина шахової партії - ред) застав його раптово, як зазвичай і буває на війні. Про українського воїна, спортсмена і громадського діяча, якого вбила Росія, читайте в матеріалі від Укрінформу.
“Совість нації” з Житомира
“Ми в Житомирі один одного добре знаємо, і Артема, очевидно, знали всі. Його називали інтелектом, совістю нації”, - розповідає власний кореспондент Укрінформу на Житомирщині Ірина Чириця. Сачук був помітною персоною на Житомирщині. У 2020 році він відкрив у місті дитячий садок, бо, як зауважив сам, хотів, щоб діти ходили у найкращий заклад з можливих. Це бажання особливо загострилося з народженням доньки.
Паралельно з бізнесом Артем активно займався розвитком рідної Житомирщини. З 2017-го він очолював Житомирську Агенцію регіонального розвитку Житомирської області. На посаді Сачук організовував проєкти для підсилення реформи децентралізації й розвитку Полісся. Артем займався комунікацією з інвесторами, яких міг би зацікавити регіон. Виразною рисою Сачука-керівника була його феноменальна математична пам’ять.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Артем пішов на війну добровольцем. Як виявилося, колеги Сачука, зокрема Артем Трохимишин з Агенції розвитку Житомирської області, умовляв його повернутися до роботи у сфері економіки, але Артем обрав шлях воїна.
Шахіст на війні
Перший допис у Фейсбуці Артема після 24 лютого 2022 року був зверненням до шахової спільноти. На правах віцепрезидента Федерації шахів України він звернувся до Європейського шахового союзу з вимогою засудити позицію Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) на рахунок вторгнення Росії. Про російський вплив на ФІДЕ Укрінформу розповідав український гросмейстер Андрій Баришполець. З того часу ситуація не змінилася, а росіянин Аркадій Дворкович залишився на посаді очільника Міжнародної федерації.
Артем марив шахами, грав у шахи, учив шахам охочих протягом всієї війни. Доля військового зводила його з товаришами, з якими у дитинстві разом до однієї секції ходили. Навіть під час свого звільнення Сачук організовував шахові турніри для дітей, щоб на прикладі гри пояснити тонкощі планування й стратегії у війні. “Він вірив у здатність розумних людей побудувати розумну країну”, - зауважив у своєму прощальному дописі про Артема Максим Гардус.
За шахами Артем встиг також поговорити з тоді ще заступником міністра молоді та спорту України Матвієм Бідним під час перебування у Києві. Очікувано обговорили санкції проти росіянина Дворковича і розвиток шахів в Україні.
Мультизадачний боєць, який працював на перемогу
Протягом служби, за словами самого віцепрезидента Федерації шахів України, він встиг попрацювати як командир взводу-викладач, зампотех ЗМР, ТВО командир роти, зампотех БТГр, ТВО начальника служби ракетно-артилерійського озброєння. Кількість посад яскраво характеризує характер Артема.
“Життя вирувало навколо нього та він був активним у житті. Артем був у пошуку нового, багато вчився, досліджував, створював, розвивав. Розумний, освічений, життєрадісний, спортивний. У нього завжди були усміхнені очі, наповнені позитивом”, - написав ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов.
Службу шахіста оцінило й військове керівництво. У квітні 2022 року лейтенанта Артема Сачука нагородили медаллю «За військову службу Україні» - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку. Судячи з дописів у Фейсбуці й коментарів його знайомих, він не збирався залишати військову справу до перемоги, але його “шахова партія” раптово добігла кінця.
Дружина Катерина написала: “Ти - неймовірно щедрий, розумний, кмітливий, цілеспрямований. Ти - людина з чистим серцем та чесними намірами. І це підтвердять тисячі твоїх знайомих, друзів та колег! Я пишаюсь тобою і твоїм життям!”.
Це підтверджують, без перебільшення, сотні знайомих Артема. Виконавчий директор Федерації шахів України Юрій Гнип у коментарі Укрінформу відверто зауважив: “Немає слів! Немає зовсім. Я досі пишу йому повідомлення і не можу усвідомити, що він загинув. Артем - це виняткова людина. Зараз більше сказати не можу”.
Бізнесмену, реформатору, шахісту, воїну, батьку двох доньок сьогодні виповнилося б 39 років. Вічна пам'ять і слава герою!
Віталій Ткачук, Київ
Фото: facebook.com