Як на Херсонщині козаки туристичний сезон відкривали
Так тут відзначили 309-річчя заснування унікальної історичної пам’ятки козацької доби й водночас відкрили туристичний сезон в області. На відвідувачів чекала насичена дводенна програма зі змаганнями військових, показовими виступами козаків зі зброєю та на конях, інтерактивними екскурсіями унікальною пам’яткою, презентаціями туристичних об'єктів Херсонщини, виставкою картин і встановленням рекорду.
Побувати на всіх локаціях одночасно – справа не з простих, але досяжна.
ВІЙСЬКОВІ VS КОЗАКИ: ГАРТ НА ОДНІЙ ЛОКАЦІЇ
Невеличке село Республіканець, на околиці якого 30 квітня й 1 травня вирушили близько 8 тисяч туристів, розташоване за 95 км від Херсона, в Бериславському районі. Дорога неблизька, тож, щоб жителі обласного центру й районів мали змогу дістатися сюди, організували безкоштовне перевезення автобусами. Десятки їх припаркувалися на стрімкому березі Дніпра, з якого можна було спостерігати, як води річки перетікають в небесну блакить. Чимало людей їхали сюди на власних автомобілях цілими сім'ями, не забувши прихопити друзів.
"Цьогоріч автобусів було задіяно стільки ж, як і торік, але сьогодні сюди їхали колони автомобілів. Люди прямували сюди, щоб відчути дух козацтва, дух патріотизму. Це поєднання історії та сучасних викликів. Кам’янська Січ – то наша "Вільха" (новий український ракетний комплекс – ред.) проти "русского мира", проти нав’язаних шаблонів. Для нас є актуальним сьогодні показати всьому світу, всій Україні, що козаки були на цій землі задовго до тодішньої російської окупації", – зауважив голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.
Таку кількість туристів ці землі побачили вперше. Кілька десятиліть тому в Республіканці почали збиратися козаки, які проводили 1 травня тризну на честь похованого тут кошового отамана Костя Гордієнка. Глобально популяризувати Кам'янську Січ Херсонщина почала два роки тому, поєднуючи відзначення річниці заснування Січі, що теж припадає на 1 травня, з відкриттям туристичного сезону в області.
Цьогоріч заходи до 309-ї річниці Кам'янської Січі відбувалися впродовж двох днів. Старт їм 30 квітня дали військові з різних куточків країни, які з'їхалися на ІІ Всеукраїнський чемпіонат Сухопутних військ України з функціонального багатоборства "Кросфіт".
Танкісти, ракетники, артилеристи, президентський полк, курсанти військових академій – загалом 14 команд – під спекотним сонцем змагалися в різних вправах на окремому майданчику. Перемогу виборола збірна оперативного командування "Схід" із Дніпра.
Поки одні пересвідчувалися в силі й міці українських військових, інші відвідувачі фестивалю випробовували вітчизняну військову техніку, представлену на виставці, – машину прикордонників, БТР, КрАЗи, автомобіль зв'язку. А зі зброї минулого – гармати – всі охочі могли навіть постріляти.
Тим часом, на іншому майданчику козаки Херсонщини й Миколаївщини показували, як вправно володіють зброєю, вміють вправлятися з булавою. До вправ й ігор залучали і глядачів, навчаючи їх козацьким звитягам.
Чи не найбільше зацікавлення туристів викликав виступ кінного театру "Запорозькі козаки" та січових козаків історико-культурного заповідника "Хортиця", що відбувся 1 травня. Місця для яскравого театралізованого шоу було вдосталь – степовий простір на березі Дніпра вміщував і наїзників, і сотні глядачів. Програма дійства містила елементи вольтижування, джигітування – трюки на конях, роботу гарапником, – приправлені козацькими дотепами.
СЛІДАМИ КОЗАКІВ
Відзначення 309-ї річниці заснування Кам'янської Січі на другий день заходів розпочали з традиційної козацької тризни на знак вшанування пам'яті кошового отамана Костя Гордієнка й молебню за мир в Україні та створення єдиної помісної церкви. Його відслужили представники низки релігійних конфесій і деномінацій на чолі з очільником Херсонської і Таврійської єпархії УПЦ КП архієпископом Кримським і Сімферопольським Климентом. Молилися на стародавньому Євангеліє, якому понад 200 років.
Цього дня на зміну військовим на змагальний майданчик вийшли 400 дівчат і хлопців – учасники ІІІ обласного етапу Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України "Козацький гарт-2018". У різних вправах й інтелектуальній вікторині виборювали право називатися нащадками козаків.
А тим часом, на іншій локації херсонський богатир, триразовий чемпіон України з гирьового спорту Михайло Олійник, упродовж 30 хвилин встановлював новий рекорд України - однією рукою безперервно піднімав гирю вагою 24 кг. Зробив це довгим циклом 309 разів – на честь річниці Кам'янської Січі. Досягнення зафіксував представник Книги рекордів України.
Натомість сучасні козаки демонстрували свою силу й витримку не лише під час показових виступів, а й проводячи екскурсії по Січі під палючим південним сонцем для всіх охочих. Так, про уклад життя козаків щогодини нон-стоп розповідав завідувач сектору "Кам’янська Січ" Національного заповідника "Хортиця" Андрій Лопушинський.
Разом із краєзнавцем гості пройшли від надбрамної каплиці біля валу для захисту козацького кладовища до хреста з гербом на могилі кошового отамана Костя Гордієнка, копії хреста на місці, де спочиває інший отаман – Василь Єрофєєв, реконструкції козацької похідної церкви з намальованим на тканині іконостасом, про яку свого часу писав Тарас Шевченко в поемі "Іржавець".
Крім того, доторкнулися до пам'ятного знака, що містить капсули з землею з усіх семи січей, побачили виставку кам’яних сільськогосподарських знарядь праці. А ще мали змогу зазирнути в пересувну козацьку скриню – з першим і останнім аркушами конституції Пилипа Орлика, що писалася на цій Січі, копією козацької чорнильниці, мішечками з кавою, тютюном, сіллю, з різними видами люльок, перснем, що використовувався як печатка, кулелійкою, шкіряним стаканчиком і гральними кубиками.
Археологічні залишки Кам'янської Січі "живуть" на одній території з артефактами ХІХ століття – колишніми фонтанами й погребом під палацом, що не зберігся, землевласника Михайла Агаркова.
Саме залишки підвалів на час проведення фестивалю стали своєрідною картинною галерею. Тут представили виставку "На перехресті поколінь" із роботами художників з різних областей України, створені під час І пленеру на Кам’янській Січі.
"Упродовж 10 днів художники з Києва, Одеси, Харкова, Херсона писали наші пейзажі, Січ, степи, церкви, портрети козаків. Хтось тут побачить свій будиночок в абрикосовому цвіті, хтось – "Кружева весни" (назва однієї з картин – ред.), хтось – церкву Качкарівську, що збереглася з давніх часів", – розповіла керівник пленеру Анна Йосипенко. За її словами, для картин позували місцеві жителі, науковці-історики, сучасні козаки.
Екскурсія "Спадок нащадкам" від Андрія Лопушинського була мандрівкою Січчю за скороченою програмою. Водночас, як повідомив науковець, сьогодні розроблена програма й довгої екскурсії. "Навколо Кам'янської Січі зараз зарезервована земля під створення однойменного природного заповідника. Й ми якраз по балках – там дуже цікава рослинність, особливо на початку літа буяють квіти, – ведемо групу впродовж близько 30 хвилин. Заходимо на старе сільське кладовище й доходимо до мису Стрілка. А там уже на екскурсантів чекає пересувна експозиція, встановлений намет, можна зварити куліш за бажанням. Також там є пляж, можна скупатися", - познайомив із туристичними принадами території Лопушинський.
Кам'янська Січ – пам'ятка археології, на яку кожен громадянин має вільний доступ. Однак туристам, які вирішать самі відвідати це унікальне місце життя козаків, варто врахувати, що тут у Національного заповідника "Хортиця", частиною якого є Кам'янська Січ, немає бази. Тож про екскурсію варто подбати завчасно. Сюди, наприклад, привозять групи туроператори з Херсона. Також можна звернутися безпосередньо до представників сектору "Кам’янська Січ" заповідника "Хортиця". Й стати учасником інтерактивної подорожі минулим від людей, які по-справжньому вболівають за свою справу.
НОВИЙ БРЕНД ХЕРСОНЩИНИ
Для багатьох мандрівників, які в дні відкриття туристичного сезону на Херсонщині відвідали Кам'янську Січ, знайомство з нею стало першим. Натомість це єдина з семи січей, яка збереглася до сьогодні. Вона була осередком політичного життя свого часу.
За своєю структурою Кам'янська Січ – унікальна історико-археологічна пам'ятка запорозького козацтва, бо тут збереглися всі три її основні складові частини. Йдеться про кіш, до складу якого входили курені, скарбниці, січова площа; передмістя з виробничими майстернями; козацький цвинтар зі збереженою могилою видатного кошового отамана Костя Гордієнка, з насипаним на ній курганом.
Цю Січ козаки заснували після Полтавської битви – катастрофічних подій, коли всю територію України захопила Російська імперія. Нове місце життя характерників стало адміністративним і військовим центром Війська Запорозького Низового за часів його перебування під протекцією Кримського ханства в першій третині ХVIII ст. Тут козаки несли своєрідну прикордонну службу, стримуючи російську агресію на кордоні з Кримським ханством. Назву Січ отримала від свого розташування в гирлі правого притоку Дніпра – річки Кам’янки.
Сьогодні археологи знаходять на цій території козацькі печатки, предмети побуту. А місцева влада планує відновити територію Січі, створивши тут новий бренд Херсонщини на зразок запорізької Хортиці.
"На Кам’янській Січі ще багато чого не добудовано. Цьогоріч ми зробили дорогу сюди, створено штатну одиницю працівників від Хортиці, які можуть приймати делегації, туристів, робити екскурсії та займатися розвитком цих територій. На сьогоднішній день наше завдання – розробити проект реконструкції Кам'янської Січі", – повідомив голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв. Гроші на реалізацію задуманого облдержадміністрація шукатиме в закордонних донорів, подаючи проект на гранти ЄС та США, а також розраховує на підтримку Міністерства економіки.
До слова, цьогорічний дводенний фестиваль на Кам'янській Січі також організували без залучення бюджетних коштів – усе проспонсорували меценати.
ШЛЯХ ДО ВРАЖЕНЬ І ОЗДОРОВЛЕННЯ
Окремою локацією заходу стала виставка-презентація туристичного потенціалу Херсонщини. Генічеський, Скадовський, Олешківський, Чаплинський, Бериславський, Голопристанський, Білозерський, Каланчацький райони, міста Нова Каховка, Гола Пристань, Херсон та Присиваська ОТГ демонстрували, чому саме їх варто обрати туристам. Загалом мандрівникам представили понад 50 туристичних маршрутів, екскурсій, ексклюзивних турів на різний смак.
Тут відвідувачі могли ознайомитися з пропозиціями баз відпочинку й приватних готелів щодо розміщення в курортний сезон, дізнатися, які активні види відпочинку на них чекають. На презентації туристичного потенціалу Арабатської Стрілки представляли кайт- та віндсерфінг. А ще – розігрували квитки на безкоштовне одноразове відвідування місцевих дельфінарію й аквапарку.
Серед головних туристичних принад Херсонщини – Чорне та Азовське моря, найбільша в Європі пустеля, виноробство, заповідники й національні парки, величні кургани й місця стоянок скіфських поселень, відпочинок на мальовничих Дніпровських плавнях – складній системі островів й озер, вкритих зарослями очерету, травою та деревами. Саме для розвитку зеленого й екотуризму тут є значні можливості.
Так, наприклад, Голопристанський район презентував потенціал Чорноморського узбережжя, цілющі озера, унікальний Чорноморський заповідник, Тендрівську і Ягорлицьку затоки. А Присиваська ОТГ представила власне природне багатство – Лемурійське озеро затоки Сиваш, лікувально-косметичну продукцію. Також усіх охочих пригощали місцевими стравами. Біля стенду Асканії-Нової можна було скуштувати чабан-чай, мед і бринзу, стати учасником майстер-класу з виготовлення сувеніру з гіпсу.
Крім того, гості фестивалю могли поласувати козацьким кулішем та борщем з пампушками. А ще – спробувати смаколики фестивалю вуличної їжі та крафтове пиво "Кварта".
"До нас приїжджають українці з усіх областей України. Більшості подобається відпочивати на нашому морі, їздити на екскурсії, яких у нас уже дуже багато. В Херсоні вже чимало туристичних фірм. Туризм – це дуже потужний механізм надходжень до бюджетів усіх рівнів, насамперед, до місцевого", – переконана заступник голови Херсонської облради Оксана Рукавішнікова.
Дзвін козацьких шабель і бойових вигуків, що долинав із інших локацій, на території туристичного фестивалю поєднувався з запальними ритмами кримськотатарських барабанщиків з ансамблю "Атеш" з села Щасливцеве, що в Генічеському районі.
Відвідувачі відкриття туристичного сезону Херсонщини таке розмаїття святкових заходів порадувало й змушувало мігрувати з однієї локації на іншу. Щоправда, так активно відпочивати доводилося під шпарким сонцем – навісів майже не було, а дерева з рятівною тінню в степу, як відомо, рідкісні гості. Тож головні убори й сонцезахисні креми тут були не менш бажаними, ніж тарілка козацького кулішу з казана.
Проте сил вистачало й на традиційні фотосесії. Ось родина з двома хлопцями відходить від імпровізованої фотозони, де можна перевірити, чи личить тобі шаблюка. "Дуже цікава програма. Діти задоволені, й ми теж. Найбільше були в захваті від козаків. Тож наступного року приїдемо сюди ще. Адже це історична пам'ятка – ми повинні знати про свою Україну", – ділиться враженнями Олена з Берислава.
Тож, Херсонщина історична чекає на своїх туристів, які, обираючи відпочинок на морі, отримають і змогу перенестися на кілька століть тому й познайомитися з тогочасним життям українців завдяки численним артефактам, збереженим на цих землях.
Світлана Горська, Київ – Херсон
Фото Олександри Бутової
