Школа зеленого туризму: Сільська садиба – це реальний бізнес

Школа зеленого туризму діє як інтернет-платформа, де експерт Олександр Коваль викладатиме корисну інформацію для власників агросадиб, фермерів, а також для тих, хто тільки планує відкрити зелену садибу. Проект стартував у листопаді 2018 року, навчання у школі — безкоштовне. Тут можна навчитися азів маркетингу, брендингу і знайти партнерів для розвитку. Надалі автор ідеї планує наповнювати платформу тренінгами, лекціями та відеосемінарами. Олександр вважає, що розвиваючи зелений туризм у країні, можна дати значний поштовх сільським громадам.

БЕЗКОШТОВНА ШКОЛА ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

Ідея Школи зеленого туризму виникла в Олександра Коваля, ужгородця, експерта з туризму, викладача Ужгородського нацуніверситету цього року. Проект щойно розпочався, і зараз платформа формує аудиторію — щодня збільшується кількість підписників.

- Щорічно в Україні проводяться сотні тренінгів, десятки семінарів та конференцій, форуми на теми розвитку туризму, де мова йде про розвиток потенціалу та створення продуктів, послуг на території сільських громад. Учасники навчань отримують інформацію, але не розуміють, що з цим робити далі, – каже Олександр. – За останні 2 роки провів сам десяток схожих тренінгів, загалом у 10 областях України — говорили, здебільшого, на тему формування привабливості та маркетингу сільських територій, про розробку турпродуктів, започаткування власної справи на селі, сільський туризм. Це дало мені змогу зрозуміти, що власникам садиб, працівникам сільських рад, громад потрібен доступ до інформації, постійне спілкування та підтримка у їхній діяльності з розвитку потенціалу сільських територій. Тобто, не тренінги за нагоди, а постійний доступ до потрібної інформації. Саме через це я вирішив створити таку можливість і побудувати онлайн платформу, де буду публікувати корисні рішення і чіткий план дій для тих, хто хоче розвивати зелений туризм в Україні. Головна перевага — це те, що платформа відкрита й інформацію можна буде легко застосувати на практиці.

Олександр Коваль переконаний, що його цільова група — це не лише ті, хто вже мають сільську садибу чи ті, хто хочуть її відкрити. Перш за все, це громада, село, де розташована садиба. Це, звісно, й фермери, пасічники, які теж можуть працювати в туризмі й з часом відкрити власну агросадибу. В цьому випадку кожен господар повинен розуміти, що він має діяти як підприємець, що в цій сфері також працюють правила маркетингу — і без їхнього розуміння та знання успіху не буде!

ЛЮДИ ЧАСТО ДУМАЮТЬ, ЩО ГОЛОВНЕ — ВІДКРИТИСЯ, А ГОСТІ ТОЧНО ПРИЇДУТЬ

Олександр Коваль акцентує, що власна справа у сільській місцевості має свою специфіку та проблеми, але рішення та інструменти є.

- Мені часто доводиться спостерігати, коли після різних тренінгів, навчань всі одразу горять бажанням, хочуть працювати, але часом люди не можуть зробити перший крок. Опісля мені приходять листи з проханням допомогти з просуванням сільської садиби, — бо самотужки не виходить. Запитую елементарні речі, мовляв, розкажіть мені про вашу садибу — і це питання відразу ставить у ступор господаря. Чому так? Чому ви не можете розповісти про свій продукт, про свою послугу, про те, чому туристу до вас варто приїхати, і чому варто ще раз повернутись тим, хто вже був? Часом, уміючи надавати ексклюзивні туристичні послуги, господарі не можуть це розрекламувати, вони соромляться публічних виступів, камери, не уміють користуватися інтернетом. Люди вкладають кошти у бізнес, найчастіше думають, що ціль – відкритись, а гості просто повинні приїхати. Але це ніколи не призведе до успіху!

Власне, саме тому Олександр заохочує власників садиб реєструватися на освітній платформі й учитися. Навчання кожен може сформувати за тим графіком, який йому зручний.

- До школи зеленого туризму зможе “потрапити” кожен. Уся інформація буде у відкритому доступі на сайті «Школа сільського туризму». Тут ітиметься про шляхи просування своєї садиби, створення продуктів і послуг, побудову партнерств, маркетинг та менеджмент сільського туризму — і власне, чіткі покрокові плани дій у цих напрямках, – каже Коваль. – Головний наш ресурс — це час, тому кожен власник садиби може собі обрати той формат навчання, який підходить. У перспективі плануємо виставляти на сайті відеолекції та покрокові інструкції.

Щодо вартості навчання – матеріал на сайті доступний безкоштовно.

Наразі, зі слів Коваля, на платформі триває робота з формування контенту за напрямками: власна справа, маркетинг і менеджмент садиби, просування сільської садиби, робота з цільовими групами. Разом із наповненням, каже експерт, формується також аудиторія.

САДИБА НА 8 ЛІЖКОМІСЦЬ МОЖЕ ДАВАТИ ДО 30 ТИС. ПРИБУТКУ

- Сьогодні тут уже можна навчитися, як побудувати партнерство (між власниками садиб, громадами та органами влади, бізнесом), також –  прогнозування та планування роботи. Крім того, є приклади успішних садиб та історії їхнього успіху, взяті із Закарпаття як регіону, де зелений туризм дав розвиток цілим територіальним кластерам (таким прикладом може слугувати село Жденієво на Воловеччині). Але ціль, наголошує експерт, – передати цей досвід на всю Україну. Адже саме завдяки таким унікальним туристичним продуктам як агросадиби, зараз реально підвищити привабливість території — цим, до речі вдало користуються в ОТГ й на Закарпатті в тому числі (більшість об'єднаних громад вказують туризм у своїх стратегіях розвитку).

Разом із тим, сільські садиби можуть стати центрами активності та економічного розвитку у громаді.

- Наприклад, садиба на 8 ліжкомісць може приносити господарю до 30 тис. грн на місяць — за умови максимального завантаження. І це ми не враховуємо додаткові послуги (такі як харчування чи туристичний супровід — на це потрібні окремі дозволи, але якщо вони є, то це — ще плюс кілька десятків тисяч гривень на місяць). Крім того, при садибах можливий продаж місцевих продуктів від фермерів — це ще один спосіб заробітку. Словом, акцентує експерт, при правильному підході сільська садиба — це реальний бізнес для людей у селі, які можуть, займаючись ним, розвивати територію, а не виїжджати за кордон у пошуках роботи.

Тетяна Когутич, Ужгород