На Полтавщині презентували туристичний маршрут у поселення з кісток мамонтів
Про це повідомляє сайт Полтавської облдержадміністрації.
“Унікальність цієї пам'ятки в тому, що можемо побачити картину повсякденного життя тогочасних людей: де вони працювали, харчувалися, відпочивали. Крім того, ми простежили, що всі ці споруди одночасні. Ми зрозуміли, як влаштована стоянка. Тепер можемо зробити глобальну реконструкцію способу життя мисливців і збирачів палеоліту, яких називають "мисливцями на мамонтів", - розповіла кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, археолог, палеолітознавець, керівник міжнародної палеолітичної експедиції в Гінціях з 1993 року Людмила Яковлева.
Коментуючи знайдене та розкопане поселення, свого часу повністю збудоване з кісток мамонтів, археолог наголошує, що кожне житло індивідуальне, оригінально зроблене. Але серед тих мисливців дехто був особливо спритним. Його житло збудовано лише з черепів мамонтів. Що свідчить ще й про те, що зниклі тварини водилися на території нинішньої Полтавщини великими табунами.
За словами представника Франції, професора Сорбонського університету, археолога, палеолітознавеця, заступника президента Міжнародної спілки преісториків і протоісториків при ЮНЕСКО Франсуа Джіджана, таких місць, як Гінцівська стоянка, у світі всього п’ять.
“Наша спілка об’єднує науковців, які вивчають життя людей у часи, коли ще не існувало письменності. Зараз спілка звертає особливу увагу на 5 місць, де досліджують преісторичні часи. Вони знаходяться в Італії, Іспанії, Франції, Індонезії та ось тут, в Україні, – уточнив Джіджан, додавши, що преісторики зі всього світу мріють працювати у такому місці, як Гінці.
До розкопок в Гінцях він долучився у 1992 році. Починаючи з 1993 року, українсько-французька експедиція провела у полі біля села Гінці 28 археологічних кампаній і заснувала тут за цей час школу спеціалістів, які проводять археологічні розкопки.
На думку археолога, за цей час розкопано стільки, що постає питання створення в Гінцях археологічного музею. ”Грошей для цього потрібно значно менше, ніж мають українські олігархи, десь – 200 тисяч євро”, - пожартіував він.
Проте, створення музею потребує не лише грошей, є й інші проблемні питання.
За словами директора департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентини Вождаєнко, поки що на цей об’єкт немає навіть облікової документації.
“Землі Гінцівської стоянки знаходяться поза межами сільради. Тому спочатку треба подавати документи на розгляд Верховної Ради, щоб змінити цільове призначення земель. Внести стоянку до генплану Гінців, укласти охоронний договір і нарешті підійти до створення музею й законсервувати археологічні знахідки. Адже це європейський бренд”, - підкреслює Валентина Вождаєнко.
Це все - справа майбутнього. А поки що після опрацювання нового маршруту його затвердять на засіданні профільної наукової ради й презентують для екскурсоводів.
