У Любечі презентують туристичний потенціал і влаштують "Київську Русь"
Про це кореспондентові Укрінформу повідомила завідувачка сектору економічного розвитку Любецької селищної ради Зоя Чугай.
"Для знайомства з нашим туристичним потенціалом приїхали гості з Чернігова, Славутича, дорослі та діти – всього близько 100 осіб. Є як організовані групи, так і люди, котрі прочитали анонс і зацікавилися заходом", – розповіла Чугай.
У програмі п’ятниці, розміщеній на сайті Любецької громади, – відвідування Спасо-Преображенського храму, анімаційна екскурсія, знайомство з печерами преподобного Антонія, об’єктами Історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч", переїзд до села Малинівка та проходження еколого-туристичного маршруту "Озеро Нижній Болгач". Приємним для гостей завершенням презентації стане майстер-клас із приготування рибної юшки за старовинним рецептом місцевих мешканців.
Презентація турпотенціалу громади в суботу, 17 серпня, буде частиною XI Відкритого фестивалю традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств "Київська Русь". У переліку його заходів – театралізоване дійство на Замковій горі, концертна програма, показові виступи богатирів, містечко майстрів.
Крім того, на фестивалі буде підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Любецькою селищною радою та Лоєвським райвиконкомом Гомельської області Республіки Білорусь.
Історико-археологічний музейний комплекс "Древній Любеч" було створено 2008 року. Він включає сім об’єктів археології, архітектури, історії та культури Київської Русі, доби українського національного відродження. Найцікавішими з них є печери св. Антонія, Замкова Гора та кам’яниця наказного гетьмана України Павла Полуботка.
Відомо, що з Любечем пов’язані доленосні події давньоруської історії. У 1016 році тут відбулася битва, в якій князь Ярослав Мудрий розгромив військо Святополка Окаянного. У 1097 році в Любецькому замку пройшов І з’їзд давньоруських князів. Крім того, Любеч відомий як місто, в якому народилися основоположник чернецтва на Русі святий Антоній, мати князя Володимира Великого Малуша та її брат, оспіваний у билинах Добриня Микитич.
