У Дрогобичі закрили для екскурсій старовинну солеварню
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник дрогобицького Туристично-інформаційного центру Ігор Чава.
“Солеварня з січня 2020 року розриває з Туристично-інформаційним центром можливість проведення екскурсій. На нашу думку, це робиться для того, щоб “приспати” увагу до найпопулярнішого в місті туристичного об`єкта, а згодом приватизувати його й продати територію, що знаходиться в центрі міста, під котеджну забудову”, - зазначив Чава.
За його словами, коли з`явилася інформація про те, що солеварню хочуть знищити і на її місці побудувати котеджне містечко, дрогобичани об`єдналися в групи спротиву. До них увійшли як депутати й місцеві чиновники, так і підприємці, журналісти, блогери. Обговорювався збір коштів на викуп підприємства. У липні 2018 року було подано заявку на реєстрацію торгової марки "Дрогобицька сіль".
Нещодавно частину території солеварні було визнано нововиявленою пам’яткою археології, підприємство внесли до туристичної стратегії області. Це дещо загальмувало процес нищення солеварні.
У публікації проєкту “Точка на карті” Укрінформ розповідав про унікальну історію й сьогодення солеварні. Її метод видобутку солі пропонують внести до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Безцінні поклади ропи, з якої виварюють найчистішу і найкориснішу сіль, сформувалися ще 15 мільйонів років тому, коли на цій території було море. З початком формування Карпат воно відступало й утворювалися лагуни, в яких кристалізувалася сіль. Грецькою вона називається "галіт". Є думка, що назва Галичини, яка постачала сіль в усі кінці Європи, походить від цього слова.
Процес видобутку тут не змінювався з ХІІ століття. Хіба що ропу піднімають на поверхню не відрами, як у давнину, а викачують насосами. Все інше — й відстійники, й методи виварювання залишилися такими ж, як у середньовіччі. Люди працюють у складних умовах і за низьку оплату. Проте згодні працювати й далі, щоб зберегти унікальне виробництво.
