Археологи знайшли на руїнах Барського замку артефакти XVII століття

Про це повідомляє Охоронна археологічна служба України в Facebook.

«Архітектурно-археологічні дослідження Барського замку проведені у червні експедицією Охоронної археологічної служби України та державного історико-культурного заповідника «Меджибіж». Було закладено чотири шурфи. Рухомий матеріал з шурфів представлений знахідками двох періодів. Перший стосується другої половини ХІХ-ХХ століття, коли фортечний рів було перетворено на міський смітник. Другий – періоду побудови та активного використання фортеці середини-другої половини XVII століття. Серед знахідок цього часу трапився фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцева куля, скляне ядро, фрагмент скляної пляшечки зі свинцевим горлом, фрагменти кахель та керамічного посуду», – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що серед цікавих знахідок археологів – траншея під фундамент та стовпова яма, яка використовувалася для фіксації опорного стовпа будівельних риштувань. Знахідка стовпової ями – важливий елемент для розуміння технології будівництва таких фортець.

Перші фортифікаційні споруди з подвійними дерев'яними стінами з вежами на місці Барського замку звели князі Коріатовичі близько 1380 р. Згодом тут за наказом польської королеви Бони Сфорци, якій того часу належали ці території, 1538 року була збудована фортеця. Замок мав 5 дерев'яних двоповерхових башт, у головній башті була брама, над нею каплиця, а з самого верху – дзвін. У XVII сторіччі замок був уже повністю мурований. У 1636 році до Бара переніс свою резиденцію гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський. Кам'яна фортеця будувалася у 1630-1647 роках за проєктом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана.

До початку ХХ століття замок був зруйнований. Наразі влада міста намагається дослідити і законсервувати рештки історичної споруди, щоб згодом її відродити та перетворити на туристичний об’єкт.

Фото: Охоронна археологічна служба України