Пізнавальний туризм у Туреччині. Пірнув у море – занурився в історію

Туреччина і в умовах пандемії - серед топнапрямів для подорожей з України. У минулі роки відвідання античних міст було частиною загальних турів і носило досить поверхневий характер, нині ж це один із видів пізнавального туризму, що дає змогу дотримуватися соціальної дистанції та почуватися безпечно.

Античних міст на території Туреччини — більш як сотня, відкритих для відвідання туристами - близько 50. Сьогодні мова піде про ті, які найближче до Анталії - Перге, Аспендос, Термесос, Фазеліс.

Загалом на Середземному узбережжі більшість міст можуть похвалитися античними руїнами, стародавніми фортецями та іншими спорудами, в пішій доступності або в самому місті, як от в Сіде, Аланії чи Анталії. Сучасність тут тісно переплелася з античністю, ніби демонструючи той незримий зв'язок кожного з нас з предками та давніми історичними подіями.

Загальні правила для всіх відвідувачів античних міст: їхати зранку, аби не пектися на палючому сонці. Капелюх, крем від сонця і закриті плечі - безпекові вимоги на рівні з маскою та дезінфікуючими засобами.

Якщо вагаєтеся щодо поїздки, врахуйте нинішні переваги: туристів небагато, гіди розповідають більше, мають час відповісти на всі питання. І, звичайно, фото… Всі вони виглядають так, ніби всі ці старовинні міста, їхні агори та амфітеатри, чекали лише на вас.

ПЕРГЕ: АНТИЧНИЙ СВІТ ЗА 18 КМ ВІД АНТАЛІЇ

Перге (іноді Перга) - античне місто, яке було одним із найважливіших центрів стародавньої Памфілії - прибережної частини на півдні Малої Азії між Кілікією і Лікією. Його точна дата заснування невідома. Думки істориків розділилися: більшість схиляється, що це було після Троянської війни, приблизно у 8-му ст. до н.е., інші посилаються на знайдені хетські таблички й додають місту ще щонайменше дві тисячі років.

Відомо, що це було місце, де поклонялися богині Артеміді. Храм на її честь стояв на найвищому пагорбі неподалік міста. Але археологи досі його не знайшли.

Місто вражає своєю територією і станом, у якому збереглося до наших днів. Тут можна побачити амфітеатр на 15 тисяч та стадіон на 12 тисяч місць, агору, акрополь, терми (в місті діяло кілька банних комплексів), ворота грецького та римського періодів. Є в місті й руїни давніх церков - їх слід шукати в центральній та південній частинах.

В епоху завоювань Олександра Македонського жителі Перге не чинили опору й самі відкрили ворота міста перед його військом, таким чином руйнуванням вдалося запобігти.

У місті була розвинена торгівля, тогочасні магазинчики розміщувалися у районі, який примикав до центральної вулиці, їхні обриси можна побачити й нині.

Місто припинило своє існування у 8-му столітті нашої ери, в період арабських завоювань.

Перге - музей під відкритим небом, археологи працюють тут із 1946 року. З 2009 року місто була внесене до переліку об’єктів, що знаходяться під захистом ЮНЕСКО. Перге розташоване всього 18 км від Анталії, сюди дістатися можна й громадським транспортом.

АСПЕНДОС: АНТИЧНИЙ ТЕАТР ДЛЯ СУЧАСНОГО ГЛЯДАЧА

Ще одне стародавнє місто зі списку ЮНЕСКО знаходиться за 35 км від Анталії. Як і Перге, його звели подалі від берегової лінії, аби захистити від нападів із моря. Заснований приблизно в 5-му ст. до н.е. Аспендос входив до складу Лікії, Древньої Персії, Афінського морського союзу, був завойований Олександром Македонським, а пізніше - римлянами.

Місто також було одним із торгових центрів на цій території. Тут виготовляли власні металеві гроші, вирощували виноград та оливки. Свого часу в Аспендосі можна було купити найкращих на узбережжі скакунів. Найбільші дві споруди міста - амфітеатр та акведук збереглися до нашого часу. Існує красива легенда про їх створення. У правителя міста була донька, до якої сваталися два архітектори, і батько пообіцяв віддати її за того, хто збудує для міста найвеличнішу й найбільшу споруду. Обидва взялися до роботи й закінчили одночасно. Вибір був непростим і батько, вагаючись, запропонував женихам розділити дівчину навпіл. Архітектор, що збудував акведук, погодився на це. Натомість його суперник, що збудував театр, відмовився на користь суперника, аби дівчина лишися живою. Тоді своє рішення виніс батько - віддав свою доньку тому, хто заради її життя був готовий поступитися своїми амбіціями.

Нині амфітеатр в Аспендосі не лише нагадує про ту гарну легенду, а й відомий грандіозними концертами та оперними виступами під відкритим небом. Тут 39 рядів сходів довжиною 96 метрів, розрахованих на близько 17 тисяч глядачів. Це один із театрів на території Туреччини, який зберігся найкраще. І в наш час глядачі сидять на тих самих кам’яних виступах, де тисячі років тому збиралися жителі Аспендоса.

Акустика тут відмінна - артисти виступають без мікрофонів. Варто відвідати Аспендос саме в дні, коли тут є концертна програма. Протягом серпня і вересня на арені в Аспендосі танцює відомий в Туреччині та за її межами колектив «Вогні Анатолії».

ФАЗЕЛІС: АНТИЧНІ РУЇНИ НА ПЛЯЖІ Й ПІД ВОДОЮ

Ще одне особливе місце неподалік Анталії (60 км) - античне місто Фазеліс. Його особливість в тому, що екскурсія може бути не лише по суші. Тут варто здійснити екскурсійний заплив. Акваланг без потреби - достатньо маски і трубки, всі краса на глибині 5-10 метрів під прозорою блакитною водою.

Фазеліс був заснований у 7-му ст. до н.е. на однойменному півострові колоністами, які прибули з острова Родос. Він мав ідеальне географічне розташування, аби стати морським портом і торговим центром: три гавані розміщені по периметру півострова. Центральна вулиця міста, яка добре збереглася, з’єднує північну та південну гавані. Тут є стародавній театр, три агори, міські лазні, інші споруди. На східному схилі видніються руїни двох храмів - Афіни Паллади, богині війни та мудрості, та Гермеса, бога торгівлі.

Місто знаходилося на кордоні двох історичних районів - Лікії та Памфілії. Воно було під владою персів, входило до Афінського морського союзу, а в 333 р. до н.е. місто вручило золотий вінець Олександру Македонському і перейшло під його владу. Існує версія, що саме тут зберігається золотий саркофаг із його прахом, привезений з Олександрії.

Після смерті Олександра Македонського місто переходило з рук в руки, переживало свій розквіт за часів Римської імперії, у 129 році його відвідав імператор Адріан. Центральна вулиця з боку південної гавані починається аркою, зведеною на його честь.

Історично відомо, що місто страждало від нашестя диких ос та епідемій лихоманки, переживало нашестя арабів в 7-му ст., тримало облогу сельджуками у 1158 році. Його руйнували й відновлювали, але з плином часу і появою більших портів, Фазеліс втратив своє стратегічне значення і остаточно його долю вирішили землетруси, найбільші з яких зруйнували місто та зробили непридатним для проживання.

Місто колись страждало від нападів піратів, нині ж кораблі, оздоблені під піратські, привозять у Фазеліс туристів. Плаваючи та пірнаючи у бухтах Фазеліса, можна побачити не лише залишки міських воріт та будівель, а й фрагменти стародавніх амфор, саркофагів, уламки з античними візерунками, тощо. Як сувенір брати заборонено на рівні законодавства із суворим покаранням.

ТЕРМЕСОС: МІСТО, ЩО НЕ ПІДКОРИВ ОЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ

Термесос унікальний тим, що він розмістився в горах, на висоті 1050 м над рівнем моря. Від Анталії недалеко - всього 30 км. Історично Термесос відомий тим, що не здався Олександру Македонському, який назвав його орлиним гніздом та намагався взяти осадою. А коли нічого не вийшло, спалив всі оливкові гаї навколо міста.

Період заснування Термесоса достеменно невідомий. Залишилися свідчення, що у 6-му столітті до н.е. він був під владою Перської імперії, у 2-му ст. до н.е. воював із сусідніми містами Лікійського союзу. Жителі Термесоса мали велику перевагу перед своїми ворогами - місто було абсолютно автономним завдяки величезним підземним резервуарам, в які збирали дощову воду та зберігали її, використовуючи в засушливі періоди. Також Термесос був неприступним для завоювання через розміщення в горах та високі захисні стіни, зведені мешканцями. До міста і нині веде лише вузька стежка на гору, яку туристам доводиться долати самотужки. Але ці зусилля того варті.

Найбільш видовищне місце - театр, побудований на гірському схилі, глядацькі місця в якому вирубані у скелі. Вид звідси відкривається неймовірний - на два гірські хребти, між якими розміщене місто.

Окрім своєї автономності, термесосівці винайшли особливий будівельний прийом, схожий на конструктор лего. При будівництві вони не розраховували на міцність будівель завдяки цементуючим розчинам, а видовбували в одних каменях отвори, а в інших виступи та складали їх один на другий. Така конструкція у сейсмонебезпечному гірському районі була рухомою та дозволяла без особливих руйнувань переживати землетруси. Навіть сьогодні залишки цих споруд рівні, з ідеально підігнаними один під один каменями-цеглинами. Але і цей винахід не врятував - у 243 році місто зруйнував землетрус, що пошкодив систему водозабезпечення. Мешканці були вимушені покинути свій неприступний бастіон.

Окрім театру тут можна побачити залишки храмів Артеміди, Гери і Зевса, лазні, гімназії, центральну вулицю з колонадою, підземні цистерни, ворота Адріана, комплекс скельних гробниць.

Серед останніх особливе місце займає гробниця Алкета, воєначальника з війська Олександра Македонського, який зрадив його та переховувався в стінах міста. Інший полководець Олександра Македонського вимагав від місцян його видачі, брав місто в облогу, що ледь не закінчилося війною всередині міста. Молодь готова була терпіти облогу, старше населення навпаки наполягало на видачі македонця Алкета. У результаті змови старших з організаторами облоги, розуміючи безвихідь свого положення, Алкет покінчив життя самогубством. Пізніше молоді люди, що підтримували його, поховали його в скелі та вирізали барельєф над місцем поховання.

Ольга Будник, Анталія - Перге — Аспендос — Термесос — Фазеліс -Анкара.

Фото: автора і з відкритих джерел