Карантин. Як світ рятує туристичну галузь

Пандемія коронавірусу продовжує крокувати планетою, погрожуючи не лише другою хвилею драм і трагедій людського життя, а й серйозними наслідками для світової економіки. Особливо відчутними вони залишаються для відновлення народного господарства тих країн, у яких туризм складає суттєву частку ВВП та має вплив та ринок зайнятості. Укрінформ спробував дослідити, як іноземні уряди намагаються протистояти викликам в туристичній галузі та до яких креативних ідей вдаються, щоби мінімізувати втрати.

ЧОМУ ПАНДЕМІЯ РУЙНУЄ ВОСЬМЕ ЧУДО СВІТУ, ЗНАЮТЬ В ООН

Днями експерти ООН оприлюднили невтішну статистику щодо перспектив відновлення туристичної галузі в умовах коронавірусної кризи. У вівторок ООН опублікувала аналітичний звіт «Туризм і COVID-19», у якому розтлумачила можливі сценарії розвитку ситуації на цьому ринку. Згідно з прогнозами експертів, кількість міжнародних туристів цього року може скоротитися від 58% до 78%, що призведе до скорочення витрат відвідувачів з 1,5 трлн доларів (в 2019 році) до 310-570 млрд. Подальша боротьба з пандемією може призвести до того, що без роботи в цьому секторі залишаться близько 120 млн осіб.

З емоційним виступом про ризики до націй особисто звернувся Генсек ООН Антоніу Гутерреш. За його словами, кожен 10-й чоловік на Землі працює у туристичній індустрії й забезпечує засобами для існування ще сотні мільйонів людей, тобто галузь є невід’ємною (і однією з найважливіших) частиною світової економіки, а також – одним із ключових елементів збереження природної й культурної спадщини. «Насправді, можна сказати, що туризм сам по собі є одним із чудес світу. Ось чому так боляче бачити, як пандемія COVID-19 розоряє сектор туризму», – наголосив керманич ООН.

На його думку, вкрай важливо відновити сектор туризму, при цьому з забезпеченням безпеки, справедливості й відсутності негативного впливу на клімат. З допомогою експертів Гутерреш визначив п'ять пріоритетних напрямків дій. Зокрема, пом'якшення соціально-економічних наслідків кризи; підвищення стійкості ланцюжка створення вартості в сфері туризму; максимальне використання технологій; сприяння забезпеченню стійкості й «зеленого» зростання, і насамкінець – зміцнення партнерських зв’язків для сталого розвитку.

ГЕОПОЛІТИЧНІ ПОСТУПКИ ТА ЕЛЕКТОРАЛЬНІ БАТАЛІЇ ЗАРАДИ ТУРИЗМУ

Заради відновлення туристичної галузі уряди країни навіть готові йти на політичні поступки. Навіть з принципових питань у регіоні, де десятиліттями не вщухає арабо-ізраїльський конфлікт. У середині серпня в результаті тривалих перемовин між Тель-Авівом, Абу-Дабі та Вашингтоном – Ізраїль та ОАЕ уклали історичну мирну угоду. Згідно з її положеннями, Ізраїль не оголошуватиме суверенітет над усім західним берегом річки Йордан, а мусульмани зможуть вільно відвідувати храми Єрусалиму.

У спільній заяві лідери країн «погодилися на повну нормалізацію взаємин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами». Після обміну послами Ізраїль та ОАЕ мають намір укласти угоди з інвестицій, туризму, прямих рейсів, безпеки, телекомунікацій та розв’язання інших питань на Близькому Сході.

Туристична тема загострила політичну боротьбу і в Європі, на Балканському півострові. З початком пандемії коронавірусу, гігантські круїзні кораблі, які останніми роками полюбляли заходити до чорногорського порту Котор, та їх допитливі пасажири раптово зникли з мальовничих вулиць прибережних міст. Цього літа приїзд іноземних туристів на 90% нижчий, ніж торік, пише видання L’Obs. 

Для порятунку туристичної галузі уряд влітку відкрив кордони для громадян Сербії та Росії, які становлять більшість відвідувачів. Але це не рятує галузь. За словами директора місцевої турфірми Даніци Греговіча, торік його агентство через туристичну компанію TUI привезло до Чорногорії 72 тис. туристів, переважно із Західної Європи, скандинавських країн та Росії, цього року – лише 300.

Туризм зазвичай становив 25% національного ВВП і залучав майже 20% чорногорців. Чорногорські економісти стверджують, що пандемія викрила «небезпеку складання всіх яєць в один кошик» національної економіки, другим стовпом якої залишається сільське господарство з 50% ВВП. За даними МВФ, Чорногорія перебуває у зоні найгіршого за 14 років незалежності економічного спаду, майже 9% ВВП.

Провладна партія DPS, лідером якої є президент Міло Джуканович (що майже 30 років при владі), сподівається, що економічна невизначеність спонукає виборців зіграти карту безперервності на виборах у неділю та утримати його при владі. На їхню думку статус-кво допоможе відновленню економіки, у т.ч. туристичної галузі.

Але опозиція йде в наступ, засуджуючи владу в неспроможності подолати коронавірусну кризу.

Та схоже, без зовнішньої допомоги ціну за кошики з яйцями доведеться платити усім: політикам і виборцям. Ще кілька місяців тому Чорногорія гордо називала себе країною, вільною від «корони», а зараз кількість заражених становить 4558 осіб на майже 623 тис. жителів.

КРУЇЗНИЙ ТУРИЗМ: ВИБІР МІЖ БАНКРУТСТВОМ АБО «ТУРАМИ В НІКУДИ»

З початку пандемії круїзні лайнери стали одними з головних осередків поширення коронавірусу. Тому, як повідомляє The Independent, невеликі чартерні круїзні компанії почали скасовувати рейси на 2021 рік ще у липні, проте згодом до них приєдналися більш великі гравці. Зокрема, американська круїзна компанія сегменту люкс Seabourn Cruise Line, що належить Carnival Corporation, скасувала майбутні рейси на трьох своїх суднах. Бронювання квитків може відновитися з травня наступного року. В офіційній заяві компанії наголошується, що «рішення про скасування рейсів є упереджувальною дією у відповідь на розвиток ситуації з COVID-19».

Британська компанія P&O Cruises також відклала відновлення круїзів. Усі її поїздки скасовані до листопада 2020 року. Інші карибські, американські кругосвітні круїзні компанії скасували рейси до березня 2021 року.

Загалом щорічний ринок світової індустрії морських круїзів до кризи становив 120 млрд доларів. Він забезпечував роботою понад 1,2 млн осіб. Індустрія досі потерпає не лише через закриття кордонів і зупинку туризму – а й через фінансові та репутаційні втрати через численні судові позови.

Ця галузь не є у списку пріоритетних на державну підтримку, адже круїзна бізнес-модель десятиліттями розвивалася поза державною регуляцією. Власники компаній активно використовували податкові гавані та послуги офшорних компаній, часто-густо ходили в океан під чужим прапором. Команда переважно складалася з іноземців із країн з низькою оплатою праці: Філіппін, Індонезії, Росії або України. Та пандемія COVID-19 зіграла невеселий жарт із круїзними компаніями. Значна більшість відтепер позбавлена урядових дотацій. Та й які вони можуть бути з боку урядів Монголії або Ліберії?

Відтак власники компаній вимушені розширювати можливості лайнерів і вдаватися до екзотичних рішень. Так через коронавірус італійська компанія вирішила використати один із пасажирських лайнерів у якості плавучого музею.

А ось німецька компанія TUI Cruises продовжує використовувати «пасажирські крейсери» за призначенням. Круїзний лайнер відчалює від німецького узбережжя, курсує кілька днів морем і повертається назад. Туристи вже назвали такі морські круїзи «мандрівкою в нікуди». До кінця серпня TUI Cruises планує подовжити морські екскурсії до семи днів, демонструючи туристам види на узбережжя Норвегії, Швеції та Фінляндії. При цьому кількість пасажирів є обмеженою, камери з тепловізорами щоденно стежать за температурою їхнього тіла, судна забезпечені тестами на COVID-19, а маски обов’язкові навіть у ліфтах і коридорах. Харчування за формулою «усе включено» залишилося, хоча страви й напої роздають офіціанти у масках. Відчайдушні туристи вимушені утримуватися від екскурсій, обмежившись нудними сонячними ваннами та басейном. Розважають їх на нічних шоу танцюристи в масках з дотриманням соціальної дистанції. З тих же міркувань на вечірках грають спокійну музику, аби люди менше рухалися. Наживо за шоу в залі може спостерігати одночасно обмежена кількість глядачів, решта спостерігає за дійством на сцені у каютах по телевізору.

Видається, що це не останні ноу-хау дотепних гравців туріндустрії. З упевненістю можна сказати, що найближчим часом ми станемо свідками нових креативних рішень, народжених необмеженою уявою, натхненням, глобалізацією та вільним ринком.

СТРИМАНИЙ ОПТИМІЗМ ЕКОНОМІСТІВ

Водночас економісти вважають, що пандемія COVID-19 прискорює активність міжнародного співробітництва. Наразі існують доволі різні оцінки щодо подальшого відновлення глобальної економіки — від V-подібного сценарію, що передбачає відновлення економіки рівня 2019 року вже у 2021 році, до більш тривалого відновлення та навіть довгострокової рецесії.

Коронавірус та наслідки його дії принесли безліч змін в процес глобалізації, для появи яких потрібні були роки, а можливо й десятиліття, пише Financial Times.

Згідно зі спостереженнями фахівців, людство майже повністю «транспортувало власне життя в Інтернет», багато компаній, у т.ч. туристичних, також почали співпрацювати на міжнародній арені «в режимі онлайн». У результаті чого національні кордони держав поступово «втрачають свою значимість». Віртуальні зустрічі, екскурсії замінюють поїздки та мандрівки, до того ж, багато хто вважає їх досить ефективними.

«Наукова гонка» з пошуку вакцини проти COVID-19 спонукала науковців та бізнесменів до «безпрецедентної співпраці». Світ почав «активний обмін ідеями».

Криза «прискорює і трансформує» фінансові потоки. Оскільки понад сотня країн вимагає негайної фінансової допомоги, «ера пандемії» значно перевершить будь-яку попередню «еру транскордонних потоків капіталу». Пандемія також може викликати хвилю «злиття» деяких компаній на міжнародній арені. Звичайно, туризм дещо обмежений поширенням коронавірусу, але науковці з упевненістю прогнозують, що мандри відновляться знову після того, як вакцина проти COVID-19 надійде до загального користування.

ПРОТЕКЦІЙНІ ЗАХОДИ ЄВРОПЕЙЦІВ

Поки науковці шукають адекватну «препаратну відповідь» на новітній виклик ХХІ століття, уряди багатьох країн намагаються стимулювати національну туристичну галузь, яка у різних європейських країнах становить від 9 до 23% ВВП.

Уряди країн миттєво відреагували на необхідність мінімізувати економічні наслідки пандемії COVID-19, узявши за основу два загальних підходи з опанування ситуації: перший – направлений на забезпечення доступних кредитних ліній для бізнесу, а другий — на відтермінування сплати боргових і податкових зобов’язань. Більшість країн орієнтуються на обидва підходи. Держави з більш розвиненою економікою та вищим кредитним рейтингом покладаються здебільшого на доступні лінії кредитування, усвідомлюючи, що саме це дозволить відновити конкурентоспроможність національної економіки у максимально стислий термін.

Решта країн, не маючи іншого виходу, покладаються більшою мірою на відтермінування сплати податкових і боргових зобов’язань, що може призвести в довгостроковій перспективі до негативної ланцюгової реакції в економіці (тривалий дефіцит бюджету, проблеми із загальною платоспроможністю).

Так, згідно з доповіддю, уряд Німеччини запровадив бюджетне стимулювання туристичної галузі, доходи якої в країні складають 23% ВВП. Зокрема, на пряму рекапіталізацію з метою забезпечення платоспроможності компаній виділено 100 млрд євро, на підтримку ліквідності турфірм – 400 млрд євро, на рефінансування галузі – 100 млрд євро. Крім того запроваджено відтермінування податкових платежів та скорочення авансових податкових платежів, корпоративних податків і податків на торгівлю, скасовано правозастосовні заходи/штрафи у випадках прострочки по оплаті, а також авансові платежі податку на прибуток, корпоративний податок на прибуток і податок на торгівлю.

Для підтримки ринку зайнятості німецький уряд розширив доступ до короткострокової допомоги в разі втрати роботи, збільшив дотації для програми виплат на утримання дитини для батьків із низьким рівнем доходів, спростив формальності для підтримки найманих працівників та розширив програми компенсації соціальної допомоги.

Польський уряд у свою чергу виділив 5,65 млрд євро на підтримку мікропідприємств туристичної галузі у формі безвідсоткових позик і передбачив таку ж суму на дотації для великих підприємств у формі позик або облігацій, придбання акцій або цінних паперів. Бюджетом країни також передбачено 11,3 млрд євро для підтримки малого та середнього бізнесу, дотичного до туризму, який становить 12% ВВП Польщі. Крім того, податкові канікули продовжено на термін від 6 до 12 місяців, а термін дії нульової ставки за позиками – до 12 місяців. Власники турфірм отримали можливість обговорення умов надання позики незалежно від розміру бізнесу. Сплата більшості податків відтерміновано, спрощено форми та процедури подачі податкової звітності та прискорено процедуру податкових відрахувань

Схожі заходи вжили й у Словаччині. Держава надала гарантії на суму до 500 млн євро на місяць, щоб допомогти підприємствам отримати кредит, а також виділила фінансову допомогу для збереження робочих місць у галузі. Нововведенням стало тимчасове скасування виплат працівників на користь компаній, що залишаються закритими на час карантину, відстрочка виплати з/п та корпоративних податків для підприємств, чиї прибутки знизилися більше, ніж на 40 %. Туристичні компанії отримали дозвіл на списання збитків поточного року. Уряд дотує 80% з/п працівникам компаній, які залучаються на екстренні реагування. Передбачено компенсації для працівників компаній тургалузі, що найбільше постраждали від пандемії, мінімальна виплата становить 1100 євро на місяць.

Угорщина, де туризм складає 9% ВВП, увела надання позик на пільгових умовах і гарантованих позик. Державний Eximbank виділив грант у сумі 800 тис. євро для інвестицій в експортні компанії. Уряд країни призупинив виплати за кредитами до кінця ц.р. для всіх, хто отримав кредит до 18 березня, знизив щорічну відсоткову ставку (APR) для нових позик. Крім того, програми лояльності передбачають компенсацію 70% з/п упродовж трьох місяців для компаній, що переживають занепад, уведено суттєве скорочення різних відрахувань із з/п, а також надбавку в розмірі 40% для осіб, що працюють у галузі досліджень і розробок інновацій у туристичній галузі.

СПЕЦИФІКА АЗІЇ: ВНУТРІШНІЙ ТУРИЗМ, ГІГІЄНА, «ТУРИСТИЧНА БУЛЬБАШКА»

Природа поширення коронавірусу нагадувала віяльне відключення електроенергії в Україні зразка 1990-х. Пандемія починалася в Азії, а звідти перекинулася в Європу, Африку та на Північноамериканський континент. Подібним чином зараз спостерігається відновлення економічної активності, у т.ч. й у туристичній галузі.

Китай був першою країною, яку «окупував» коронавірус. Влада увела жорсткі обмеження на спосіб життя громадян. Нині країна впевнено відновлюється, китайці отримали дозвіл, за невеликим винятком, на вільне пересування в межах своєї країни.

Потужні туроператори, та ж TUI China, розробили й успішно продають туристичні пакети для своїх клієнтів, серед яких – програми відвідування мегаполісів, островів, відомих гірських курортів і регіонів природних заповідників. Усі тури передбачають суворе дотримання безпеки туристів згідно з нормами і стандартами охорони здоров’я. Лише на травневі свята у КНР було зареєстровано рекордну кількість внутрішніх мандрівок – 115 млн, що повернуло галузі 6,79 млрд доларів. Влада заборонила групові тури за кордон, відтепер рушійною силою галузі став індивідуальний туризм. Його адептами стали люди у віці від 20 до 40 років, добре обізнані у цифрових технологіях та зацікавлені в пізнанні культурних цінностей, мають досвід дослідження місцевості.

Китайські бари та ресторани поступово «еволюціонували» і перейшли від надання послуг «їжа на виніс» або «доставка» до повноцінної роботи на відкритому повітрі зі збереженням соціальної дистанції.

Туризм у Таїланді з початку кризи був повністю призупинений, що викликано різке падіння туристичних потоків з-за кордону. Серйозного удару по ринку зайнятості завдало скорочення робочих місць. У країні майже мільйон мешканців залучені у туристичній галузі. Тайці використали досвід Китаю, розвиваючи внутрішній та корпоративний туристичний продукт. Тайська влада тільки нещодавно відкрила для відвідування лише певні регіони, зокрема, спеціальні туристичні курорти та острови. Особливу надію Таїланд плекає на туристів із Китаю, потенціал яких оцінюється в 11 млн осіб.

Влада Сінгапуру зробила ставку на дотримання гігієнічних заходів. Країна запустила програму перевірки готелів, що передбачає видачу сертифікатів чистоти та здоров’я тим готелям, які відповідають сімом критеріям. Зокрема, призначення менеджера SG Clean, який контролює процеси в приміщенні, відповідає за температурний скринінг і контроль за здоров’ям працівників, залучення зовнішніх постачальників послуг, заходи з дотримання норм чистоти та гігієни, забезпечує відповідність рекомендаціям щодо охорони здоров’я та безпеки туристів, а також виконання наказів уряду, пов’язаних із COVID-19. На приміщеннях таких готелів стали розміщувати позначку програми SG Clean, яка гарантує спокій місцевих жителів і відвідувачів.

Нова Зеландія та Австралія домовилися про утворення «туристичної бульбашки», яка дозволяє подорожі між двома країнами, якщо вони є безпечними. Програма наразі відома як «Транстасманська туристична зона, вільна від COVID-19». Її положення дозволяють резидентам країн вільно подорожувати між двома сусідніми державами без необхідності дотримуватися карантинних обмежень. Коридор відкрили у серпні, на початку гірськолижного сезону в Новій Зеландії та напередодні шкільних канікул.

МАЙБУТНЄ ГАЛУЗІ – ЗА ІННОВАЦІЯМИ ТА ТУРИСТИЧНИМИ СОЮЗАМИ

Країни, що пройшли пік пандемії COVID-19, поступово скасовують обмеження на здійснення комерційної діяльності та надання послуг для підприємств, проте відновлення туристичної галузі відбувається локально, у межах національних кордонів із поступовим їх відкриттям між сусідніми країнами.

Ключові гравці туристичної галузі, зокрема міжнародні готельні мережі, увели ряд заходів для мінімізації наслідків пандемії коронавірусу, серед яких – гарантії забезпечення ринку (перенесення заброньованих номерів на пізній термін або відшкодування їх вартості, оптимізовані програми лояльності, підтримка спільнот), впровадження обов’язкових заходів із захисту здоров’я й безпеки та внутрішня реорганізація (скорочення, відпустки без збереження заробітної плати, скорочення/відмова від капітальних вкладень).

Заходи, запроваджені урядами країн на цей момент, можна умовно поділити на три категорії: забезпечення справедливого балансу між захистом туристів та інтересами працівників туристичної галузі; забезпечення умов для виживання бізнесу по всьому ланцюжку постачання та зосередження уваги на механізмах координації для більш адресного реагування й підтримки відновлення туристичного сектора.

Національні уряди та спільноти розробили відповідні стратегії для усіх суб’єктів туристичної діяльності для всіх етапів кризи. Йдеться не лише про надання підтримки у вигляді компенсації втрачених прибутків, а й про уведення регуляторних норм щодо стандартів і протоколів для бізнесу з метою відкриття, адаптації та доступу на нові ринки, а також підвищення підприємницького потенціалу малого та середнього бізнесу турфірм і сприяння процесам налагодження співпраці.

Окремі країни, на кшталт Угорщини або Хорватії, прискореними темпами розгорнули програми впровадження «туристичних карток» або сертифікатів, завдяки яким наймані працівники зможуть отримати від компанії часткову компенсацію для відпочинку на ринку внутрішнього туризму, що дозволило зберегти туристичні внески в економіку країни на максимально можливому рівні.

Особливу увагу на галузь туризму спрямовують ті країни, що гарантують повернення вартості бронювання туристичних поїздок, скасованих через пандемію COVID-19, і вважають туризм пріоритетною галуззю, що найбільше постраждала від кризи. Авіаперевезення, як галузь з відносно низькою маржою (до 10%) і високим оборотом потребує особливого підходу. Європейський підхід, який наразі демонструють Франція та Німеччина, спрямований на поступову націоналізацію основних авіаліній (Air France і Lufthansa).

Більшість країн розрізняють програми за розміром компаній, пропонуючи малим і середнім підприємствам, які складають кістяк галузі та джерело інновацій, спеціальну підтримку. Водночас, масштаби діяльності зумовлюють вищу економічну пріоритетність більших підприємств відносно втрати прибутків і, особливо, робочих місць.

Готельний та супутній йому бізнес отримав дозвіл на відновлення роботи з обмеженнями в деяких країнах Європи за умови дотримання суворих правил роботи, спрямованих на попередження спалаху повторної хвилі пандемії. Такі нововведення неминуче зменшили прибутки підприємців унаслідок обмеженої кількості відвідувачів і водночас збільшили їх операційні витрати, що продовжить негативний вплив на галузь на невизначений період. Фахівці галузі та місцева влада шукають творчі рішення. Наприклад, у Литві, муніципальна влада надала дозвіл ресторанам і кафе на розташування закладів на території міських площ і в місцях громадського користування. У такий спосіб спрощення дозвільної процедури підприємці заощадили на видатках.

Інновації стосуються не лише готелів, їх потребують і специфічні сектори галузі, зокрема організація зустрічей та подій, музеї, центри перекладу, заповідники та національні парки. Наразі безперервно докладаються зусилля для впровадження ефективних політичних рішень, направлених на збереження сектора та стимулювання міжнародної координації. Ці рішення обговорюються на самітах G7 та G20, зустрічах профільних міністрів ЄС тощо.

Майбутнє виживання галузі – за туристичними союзами. Країнам, які шукають партнерів для цього, доведеться мати справу з тими, кому вдалося утримати ситуацію під контролем та створити надійну репутацію. Туристичні союзи також виправдані серед історичних геополітичних союзників, тих же Нової Зеландії й Австралії, Таїланду і Китаю, країн Балтії.

Роман Сущенко