Активісти закликають встановити контроль за кількістю туристів на острові Джарилгач
Як передає коренспондент Укрінформу, про це йшлося під час "круглого столу" на тему: "Як врятувати заповідний острів Джарилгач від знищення?", у якому взяли участь громадські та екологічні активісти, представники Міндовкілля, посадовці Держекоінспекції, співробітники Державної прикордонної служби, посадовці Херсонської ОДА.
"Головне, що рятує Джарилгач від того, на що перетворилася Кирилівка, це те, що до нього немає сухопутного сполучення. Тільки тому він на сьогоднішній день є найбільшим в Європі незаселеним островом. Але зараз там можна побачити десятки тисяч людей, купи сміття, ніякого контролю за тим, куди можна ходити, куди не можна", – наголосив голова правління ГО "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк.
Він підкреслив, що в акваторії навколо острова ловлять рибу, креветок та червонокнижних крабів.
"Нещодавно прикордонники вилучили 100 знарядь лову та звільнили з сіток 700 крабів, занесених до Червоної книги. Це абсолютне домінування підтримки традиційних промислів над усіма іншими завданнями національного парку, зокрема завданням обмежувати й контролювати антропогенний вплив", – наголосив активіст.
Як зазначила народний депутат Альона Шкрум, лише за останні кілька років, які вона досліджує проблематику Джарилгача, ситуація суттєво погіршилася.
"На сьогодні на Джарилгач ходять великі пороми, переміщається маса людей, і потрапити туди дуже легко. За останні два роки дуже сильно погіршилася ситуація на острові. Стала критичною ситуація з біотуалетами, з пластиком, забрудненням, з великою кількістю людей, для яких просто не пристосовані ніякі умови, щоб вони там перебували, ночували, харчувалися, готували їжу, розводили багаття, викидали сміття тощо", – наголосила вона.
Учасники "круглого столу" закликали представників органів влади встановити реальний контроль за кількістю відпочивальників та їхнім пересуванням островом.
"Я би хотів, щоб в найближчому майбутньому парк дійсно почав працювати саме як національний парк, виконувати якусь обмежувальну функцію, менеджмент територій", – сказав Василюк.
На думку активіста, необхідно чітко визначити, який вилов морських біоресурсів законний, і як його відрізнити від незаконного.
Під час заходу також йшлося про зонування території нацпарку та перспективи розширення його території.
"Згідно з тими запитами, які я робила разом з колегами по парламенту, на Джарилгачі мають бути виділені чотири зони: заповідна, регульована рекреація (так званий короткостроковий відпочинок), стаціонарна рекреація (так звані кемпінги, мотелі) й господарська зона. Але, на жаль, я так розумію, що на сьогодні якраз не вдалося нормально реалізувати ці чотири зони", – підкреслила Шкрум.
Як відомо, Указом Президента України від 11 грудня 2009 року було створено Національний природний парк "Джарилгацький".
