Туристам стали доступні «Віртуальні мандрівки Полтавщиною»
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Kolo.News.
«Віртуальні мандрівки Полтавщиною» – таку назву має унікальний проєкт, який презентували в Полтаві. Створили його у Центрі охорони та досліджень пам’яток археології на основі матеріалів закладу. Онлайн-платформа має тривимірні функції та містить інформацію про найбільш визначні пам’ятки історико-археологічної спадщини, а також унікальні авторські туристичні маршрути регіоном», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що на онлайн-платформі поєднані пам’яткоохорона інформація (археологічний кадастр, облікова інформація) та туристична (фото, 3D, сферичні панорами), а також археологічна – книги, знахідки, статті.
За словами ініціаторів та розробників проєкту, він стане першим рушієм до того, щоб об’єкти та пам’ятки охоронялися: їх ставили на облік місцеві громади, а не лише Центр археології.
Ідея проєкту належить директору Центру охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеславу Шерстюку.
«Років 20 я займаюся археологією, а років 15 – картографуванням в археології, тож зрозумів, що треба переходити на вищий рівень, зокрема, залучаючи сюди туристичний інтерес», – розповів Шерстюк.
Тому, за його словами, виникла ідея зробити для туристів своєрідну рекламу-прев’ю того, що вони можуть побачити, і поєднати це з археологічним кадастром.
«Як показує практика, лише набуття будь-якою пам’яткою повноцінних прав та форм суб’єкту охорони є запорукою можливості її збереження в майбутньому. Можна зберегти лише те що охороняється, охоронятися може лише те, що цінне людям, цінне може бути лише те, що громаді відоме», – наголосив директор центру.
За його словами, наповнювати карту згодом зможуть і користувачі. І це будуть об’єкти, які стосуються не лише археології, а й усього іншого, чим багата область.
За її словами, ресурс – єдиний в Україні, який репрезентує пам’ятки культурної спадщини на одному консолідованому сайті, має оцифровані пам’ятки з широким функціоналом для користувачів.
Серед «родзинок» платформи, зазначає видання, – дві тривимірні моделі реконструкції прототипів культових поховань доби ранньої бронзи.
За словами Юлії Деркач, яка розробляла візуальне наповнення, команда співпрацювала з київською компанією, яка й створила моделі 3D-поховань у тому вигляді, у якому людину поховали.
«Ми брали наші розкопки, що були дуже цікавими. Одне – це родинне поховання, інше – воїнське – зовсім інакше, незвичне: у чоловіка лежала голова під рукою. Ми його так і назвали «Вершник без голови». Відтворили поховання з усіма артефактами поховального обряду. Хочемо зробити більше таких реконструкцій, віртуальний музей артефактів», – зауважила Деркач.
Ілюстрації: map.codpa.org.ua