У миколаївському музеї вперше демонструють уламки унікальних метеоритів

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила старший науковий співробітник експозиційного відділу музею Ганна Вєдєнєєва.

За її словами, експозиція демонструється вперше і приурочена до 75-ї річниці з часу падіння метеоритного дощу «Кримка» – одного з чотирьох, які будь-коли падали на території України.

«21 січня 1946 року біля села Кримка Первомайського району Миколаївської області впав великий метеорит. Його падіння спостерігали не лише на території Миколаївщини, а й в Одеській, Кіровоградській і навіть у деяких районах Київської і Полтавської областей. У с. Кримка організували збирання уламків під керівництвом учених астрономічної обсерваторії Одеського державного університету. З 1946 до 1954 роки там було зібрано 78 екземплярів загальною вагою 39,646 кг», – розповіла Вєдєнєєва.

За її словами, метеорит рідкісний, бо містить унікальну інформацію про фізико-хімічні процеси, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Відповідно до норм законодавства, такі метеорити мають зберігатися лише в науково-природничих музеях республіканського значення при Академії наук. Тому всі уламки забрали на зберігання до національного науково-природничого музею НАН України, а до Миколаєва надіслали муляж.

Наукові співробітники академії наук України професорка Віра Семененко та кандидат геологічних наук Кирило Шкуренко, які займалися дослідження метеорита, у своїй праці під назвою «Історія падіння метеорита «Кримка» зазначили, що він відноситься до одного з чотирьох відомих в Україні метеоритних дощів (Кримка, Княгиня, Жовтневий Хутір та Червоний Кут). Причому тільки два з них — Княгиня і Кримка — широко відомі в світі як серед дослідників, так і серед колекціонерів.

За твердженням вчених, «Кримка» має наукову цінність через речовину, з якої складається. Адже відноситься до малозмінених у космосі хондритів і є свідком ранніх процесів у протопланетній газопиловій туманності. Міжхондрова частина метеорита ніколи не нагрівалася до температури плавлення—випаровування і є індикатором умов зародження та еволюції первісної речовини, з якої згодом утворилися планети Сонячної системи, зокрема і Земля.

Також на «метеоритній» виставці в музеї представлені й інші експонати. Зокрема, це уламки метеоритів з колекції Емануїла Францова, яка стала основою під час таоврення природно-історичного музею в м. Миколаєві в 1913 році. Вони містять залізо (шліфи) і мають вагу 130 грамів і 31,5 грамів відповідно. Є тут і ще одна цікава знахідка – уламок Сіхоте-Алінського метеориту, який входить до десятки найбільших у світі (загальна маса до 100 тонн). Його надіслав до Миколаєва ще в 1959 році Комітет з метеоритів Академії наук СРСР. Він теж залізний, його маса 515 грамів.

Досі всі ці експонати перебували в фондах музею і жодного разу не виставлялися для широкого загалу.

Фото надано музеєм та з вільного доступу