На Прикарпатті 33 громади налагоджують співпрацю у сфері туризму
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Мета договору - розвиток та збереження Дністровського каньйону. Його підписали представники громад Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей.
«Самотужки подолати ті виклики, які сьогодні об’єднують всі громади Дністровського каньйону, неможливо. Підписання договору дасть їм змогу спільно залучати кошти державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, брати участь у проєктах транскордонного співробітництва Європейського Союзу, що дозволить розвивати економіку, відновлювати інфраструктуру та покращувати рівень життя у Придністерських громадах. Тобто, цей договір є основою ідеї об’єднання громад, що має завдання стратегічного характеру. Далі, сподіваюсь, буде розроблена Стратегія, в якій врахують два важливих компоненти - це туризм та екологія, що точно об’єднує всіх учасників Дністровського каньйону», - зазначив керівник Івано-Франківського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Руслан Панасюк.
Він зауважив, що ініціатором створення такого партнерства виступила Городенківська тергромада.
«У всіх нас є величезне бажання змінювати на краще життя в державі. Реформа місцевого самоврядування дала нам можливість впливати на такі процеси. Таке об’єднання дає доступ до міжрегіональних і міжнародних проєктів для вирішення спільних завдань. Нині ми говоримо про Дністровський каньйон, який проходить через 4-и області. Втім, ми розуміємо, що річка Дністер протікає через більше регіонів. Тому перспектива – долучити до нашого об’єднання представників інших областей, в тому числі і Львівської», - сказав міський голова Городенки Богдан Кобилянський.
Нині представники Придністерських громад відзначають, що їхніми викликами на шляху розвитку туризму є нерозвинена інфраструктура, слабка упізнаваність Дністровського каньйону, низький рівень розвитку готельних та відпочинкових закладів, потреба підготовлених гідів та екскурсоводів. Адже лише влітку Дністровський каньйон, орієнтовно, відвідує до 40 тисяч туристів, та й зацікавленість до нього щороку зростає.
«Ми хочемо, щоб нас сьогодні об’єднували не лише проблеми, але й можливості, координація зусиль. В європейській практиці проєкти синергії вітаються, бо вирішення проблеми в одному місці дає їх розв’язання у інших. Так, одна громада сьогодні може прийняти туристів, але не надовго. Тому мають бути спільні туристичні маршрути, які не мають замикатись на окремій території. До прикладу, той самий сплав по Дністру може тривати кілька тижнів… Такі тури є, але поки вони замикаються в межах однієї області, а їх треба розширювати. Наступне - екологічні проблеми, серед яких замулення Дністра. Чия ця проблема? Хмельницької області чи Чернівецької, чи іншої? Ні, проблема – спільна. Так само, як і зарибнення Дністра, каналізування території. Місцеві музеї можуть бути привабливими, але краще навчити вести справи не одного музейного закладу, а відразу кількох. Думаю, якщо є державна програма щодо розвитку Українських Карпат, так само має бути державна програма, що стосується розвитку Дністровського каньйону», - наголосив керівник Агенції регіонального розвитку Чернівецької області Олексій Грушко.
На його переконання, в такій державній програмі пріоритетними напрямками можуть бути не лише екологічна та туристична складові, але й управління водними ресурсами та розвиток сільського господарства.
Натомість науковці стверджують, що така програма вже опрацьована, але свого часу вона загубилась у високих кабінетах влади, коли там планували створити на Дністрі міні-ГЕС. Цього вдалось уникнути завдяки спротиву місцевих громад, але й інструментів для розвитку ці території не отримали.
«Державна цільова програма передбачає комплексний розвиток цього регіону, а не лише туризму. Регіон біля Дністра треба розвивати з промисловістю, тваринництвом, ремеслами, сільським господарством, садівництвом та виноградарством», - переконаний декан факультету туризму Прикарпатського національного університету, професор Володимир Великочий.
У свою чергу фермери, які вже працюють на території біля Дністровського каньйону, стверджують, що завдяки унікальному мікроклімату успішним тут може стати вирощування ягід, цілющих трав, фруктів. І такі приклади вже є. Місцеві фахівці підрахували, що оренда 1-2 га землі на території біля Дністровського каньйону може перетворитись на добрий заробіток для однієї родини, що стане доброю альтернативою закордонним заробіткам. До того ж, для туристів з’являться нові пропозиції відпочинку біля Дністра, поєднані зі збором ягід і трав, пізнання нових можливостей та участь у гастротурах. Тому розвиток сільського господарства, переконують фахівці, не лише створить нові робочі місця, але й покращить привабливість цієї території. Тим паче, що головним ресурсом свого нового партнерства в громадах називають людей, які хочуть змінити ситуацію біля Дністровського каньйону і зробити його відомим місцем відпочинку не лише в Україні, але й у світі. А для цього тут прагнуть зробити наголос на раціональному використанні та збереженні Дністровського каньйону.
Дністровський каньйон утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи. Утворився внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії. Відповідно до рішення всеукраїнського інтернет-опитування, Дністровський каньйон 26 серпня 2008 року визнаний одним із 7 природних чудес України.
Як повідомлялося, Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
