Музею Чигирина передали унікальний камінь з відбитком в’яза
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила завідувач відділу Суботівського історичного музею заповідника «Чигирин» Надія Кукса.
«Доісторичний камінь передали нащадки місцевого священника, етнографа та історика, уродженця села Худоліївки Марка Грушевського. В 1898-1910 роках Марко Грушевський був настоятелем місцевої дерев’яної церкви Архістратига Михаїла. У цей час у селі працювали дві археологічні експедиції під керуванням Олексія Бобринського та Вікентія Хвойки. Камінь-пісковик добували в старовину на Камінній горі в межах Суботова. Так само й Замкова гора в Чигирині теж складається з цього каменя. Знаменита Іллінська церква в Суботові – на 15% збудована з нього», – розповіла Кукса.
Вона стверджує, що 40-50 мільйонів років тому в цих місцях був тропічний клімат. Листок в’яза потрапив у вологе середовище – суміш піску, глини й молу – й кристалізувався згодом. Лише 0,01% листя тих часів залишило відбитки в камені. Решта – згнило й пропало.
«Камінь подарував Грушевському хтось із членів цих двох експозицій. Він зберігався в Марка Федоровича на конторці – щось середнє між столом і шафою. Тут він стоячи записував свої дослідження. Загалом реліквія зберігалася в чотирьох поколіннях роду Грушевських. Зараз його внучка – Елеонора Коваль, доктор біологічних наук має 92 роки. Але досі їй телефонують за порадами колеги. Свої спогади про діда вона написала настільки красивим каліграфічним почерком, що я не стримувала захоплення. Спогадами самої пані Елеонори опікується її донька – Владислава Каневська», – додала завідувач відділу Суботівського історичного музею заповідника «Чигирин».
За словами Надії Кукси, камінь-пісковик з колекції Марка Грушевського – одн із найстаріших експонатів заповідника «Чигирин». Вік реліквії підтвердили в Національному науково-природничому музеї Академії наук України.
Фото: Суспільне
