США допомогли зірвати плани РФ з «фальшивим прапором» – сенатор
Таке переконання висловив член Комітету Сенату з питань внутрішньої безпеки та урядових справ Сенату США Роб Портман під час панелі «Декодування дезінформації: захист демократії в цифрову епоху», які була організована на полях Мюнхенської конференції з безпеки, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За оцінкою Портмана, останніми тижнями ми спостерігали «спробу бути попереду інформаційної війни». Він вважає дуже позитивним, що США провокували обговорення ситуацій з «фальшивим прапором» на підставі даних своїх спецслужб. Раніше, зауважив сенатор, спецслужби просто збирали інформацію та тримали її в таємниці, але тепер деякі дані надаються в режимі реального часу країнам-союзникам і негайно – громадянам.
«Я думаю, насправді вже були би спроби ситуацій з «фальшивим прапором» в Україні. А це (оприлюднення інформації - ред.) є свого роду наступом, атакою. Ми вперше зробили, швидко та ефективно. І це і це є на часі, адже Росія досить успішна в тому, що стосується дезінформації», - заявив політик.
Президент Global Affairs, глава Legal Officer, Google та Alphabet, член Security Innovation Board Кент Вокер зі свого боку розповів, що його вебсайти, одні з найатакованіших у світі, роблять усе для того, аби не допустити потрапляння в мережі фейків і дезінформації. Google, зокрема, за його словами, практикує концепцію «нульової довіри» у мережі, коли кожний пост перевіряється. Близько 10 тисяч радарів компанії по всьому світу оцінюють достовірність новин у Google та Google search, вони постійно доповідають, які джерела вони вважають правдивими, надійними.
Водночас спостерігається зростаюче, як ніколи, цензурування з боку авторитарних режимів у дигітальному просторі країн, як ніколи раніше. В умовах Інтернету все важче сказати: моя країна – мої правила, люди бачать те, що відбувається в інших країнах, і кажуть: ми хочемо так само. І владі стає дедалі важче тримати контроль.
«Кіберзахист – командний спорт», - підкреслив Вокер, додавши, що жодна країна, жодна компанія не може захистити свій кіберпростір самотужки. Він закликав провідні демократії світу негайно виробити норми та стандарти для роботи інтернет-платформ.
Віцепрезидент Єврокомісії з просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас за свого боку зауважив, що «до кордонів Росії наближається не НАТО, а модель відкритого суспільства, демократії». Вона вже панує в країнах Балтії, Центральної Європи і наближається все ближче та ближче до Росії. І саме це лежить в основі ситуації, в основі агресії Кремля та намагання протистояти. «Якщо ми зробимо це, матимемо рано чи пізно демократичну Росію, Європа буде стабільною та мирною, джерело тертя буде позаду», - висловив своє переконання Схінас, зауваживши, що є оптимістом.
У частині того, що «демократична, вільна, процвітаюча Україна, де панує ринкова економіка та закон, є загрозою для Росії, адже демонструє, що це може функціонувати в слов’янському контексті», погодилася і експрезидент Естонії Керсті Кальюлайд. Утім, вона не дуже вірить, що сама Росія скоро стане країною демократичною. «Війна за встановлення вільного демократичного світового порядку вже йде, в тому числі в кіберпросторі, на інформаційному фронті», - констатувала політик.
Мюнхенська безпекова конференція проходить офф-лайн 18-20 лютого.
