З якого сміття було підготовлене визнання «Л/ДНР»: фейки за 21 лютого

Найголовнішим фейком учорашнього дня стала нескінченна лекція з бачення світу Путіним, створена з фантазій, страхів та погроз. Але це окрема історія.

До того було екстрене засідання Радбезу РФ, на якому обговорювалося питання визнання «Л/ДНР». Формально йому передувало синхронне звернення ватажків окупаційних адміністрацій із проханням про визнання та військову допомогу.

Але:

● Звернення ватажків окупаційних адміністрацій були оприлюднені близько 16:40 за московським часом.

● Офіційно засідання Радбезу РФ почалося близько 17 години за московським часом.

● Однак під час виступів міністра оборони Сєргєя Шойгу на його годиннику, що видно на стоп-кадрах, був зовсім інший час: спочатку там було 12:47, а згодом – 13:38.

● Про те, що засідання насправді пройшло значно раніше й демонструвалося в записі, свідчать ряд факторів, зокрема, вирізані виступи, очевидні склейки при монтажі, розбіжність у часі міжнародної розмови глави МЗС РФ Лаврова з міністром закордонних справ Франції.

Крім того:

● На ньому звучали цілком абсурдні твердження на кшталт «історичних кордонів» самопроголошених утворень або «ми не маємо спільних кордонів з Україною, це територія США».

● Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкін не вивчив урок, усе переплутав і заявив, що він підтримує приєднання «Л/ДНР» до РФ. І лише з другої спроби відповів Путіну «правильно».

Ба більше:

● Під час підписання договорів із так званими «главами ЛДНР» (вже після визнання самопроголошених утворень) годинник Путіна показував 12.15. Виходить, що церемонія підписання документів була записана навіть перед початком зустрічі з членами Ради безпеки.

Цікаво, що під час демонстрації засідання, як повідомляли пабліки «новоросів», на Донбасі панувала тиша. Що саме по собі свідчить про те, хто там до цього обстрілював житлові масиви.

Щоби виправдати сенс цього засідання, російські пропагандисти із самого ранку понеділка намагалися створити потрібну картинку:

● Розповіли про самопідрив «українського диверсанта» на вокзалі в Донецьку. У якості доказу його існування продемонстрували одну ногу: без штанів і без взуття.

● А також про «мирного шахтаря», убитого українським снарядом. Показали тільки ноги.

● Продемонстрували якусь розвалену халупу в кущах посеред поля, заявивши, що це знищений українським снарядом прикордонний російський пункт. Поряд із «прикордонним пунктом» немає жодної інфраструктури. У зруйнованому будинку немає предметів побуту, а сама  будівля заросла чагарниками. Потрапляння українського снаряда на територію Росії поблизу населеного пункту Станиця Мітякінська неможливе. Практично єдиним місцем вздовж усієї лінії розмежування, що підходить для ведення вогню по території РФ, є місцевість поблизу непідконтрольної Паньківки.

● Відео з нібито українськими БМП, які прорвалися на територію Ростовської області та були знищені російськими військовими, знято або з кількох десятків метрів, за кущами, або в режимі макрозйомки. Не зовсім зрозуміло, дві машини в кадрі чи тільки одна. Вочевидь, оператори цього відео щось приховували. А тіл українських військових, яких на дві БМП, як стверджують росіяни, було п’ять – не показали жодного. У штабі ООС заперечили втрати та будь-які дії на території РФ.

● Черговий «жахливий теракт», який спочатку намагалися видати за стрілянину з «Точки-У» по Луганську, а виявилося, що це знову підрив старого автомобіля на порожній парковці, як було й у Донецьку. Усе в них там синхронне та однакове, як у братів-близнюків.

Як виявилось, цей потік методичних та цинічних інформаційних атак, який відбувався протягом останніх днів, лише створював «картинку» під вчорашнє засідання Ради Безпеки РФ та  визнання «ЛДНР». Врешті, саме засідання Ради безпеки було лише черговою постановкою, яка ще раз показала, що усі події останніх 8 років на сході України, починаючи від «ешелонів з бандерівцями» (яких знов згадала голова Ради Федерації Матвієнко) до генпрокурора Краснова, якого показали виходячим з трибуни, але чию промову не включили в «прямий ефір», – звичайний фейк.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки