Місто Ірпінь стримало ворога на шляху до Києва, за що було нагороджено почесним званням “Місто-Герой”. Однак під час бойових дій загинули багато мирних мешканців. Більша частина будівель міста була зруйнована обстрілами чи зазнала пошкоджень, у зв’язку з чим люди опинилося фактично на вулиці. Про наслідки повномасштабного російського вторгнення для міста, процес відбудови та плани щодо удосконалення благоустрою Укрінформ поговорив з Ірпінським міським головою Олександром Маркушиним.
З ІРПЕНЯ ВДАЛОСЯ ЕВАКУЮВАТИ 95% НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ
- Місто Ірпінь перебувало під російською окупацією більше місяця. Після визволення стало відомо про звірства загарбників щодо мирних мешканців, представників Сил оборони. Скільки жителів Ірпеня загинуло внаслідок повномасштабного вторгнення?
- Під час бойових дій в Ірпені ми втратили 39 бійців із підрозділу територіальної оборони, де я був командиром. Крім того, загинуло 50 військовослужбовців Збройних Сил. Також загинули більш як 300 цивільних мешканців міста, приблизно 310-315 людей. Але, якби ми не зробили евакуацію з міста, загиблих було б десятки тисяч. У нас стотисячне місто – на початку повномасштабного вторгнення вдалося евакуювати 95% людей.
- Скільки серед загиблих дітей?
- Серед загиблих – до 20 дітей. Наприклад, ситуація на Романівському мосту. Там на моїх очах загинуло двоє дітей і волонтер – від ворожої міни.
- Чи відновлюється кількість довоєнного населення? Скільки ірпінців уже повернулися додому?
- Так, у нас вже повернулися 85% населення всього міста. Крім того, ми прийняли майже 25 тисяч внутрішньо переміщених осіб, переважно зі сходу.
БІЛЬШЕ 70% ІРПЕНЯ БУЛО ЗРУЙНОВАНО
- Скільки приватних будинків та багатоповерхових будинків постраждало внаслідок бойових дій? Скільки закладів освіти та медицини?
- Більше 70% Ірпеня було зруйновано. Під час бойових дій були пошкоджені школи, садочки, лікарні. Пошкоджені й зруйновані будинок культури, стадіон, спортивна школа, музична школа, бібліотека, музей. Практично всі об'єкти певною мірою зазнали пошкоджень.
У місті пошкоджено 3 250 будинків. З них 1 500 – приватні будинки, які підлягають повному демонтажу, 1 400 – приватні будинки, які підлягають капітальному ремонту. Також пошкоджено 515 багатоповерхівок, з яких 39 уже треба демонтувати, а ще майже 100 будинків потребують капітального ремонту.
- Як російське вторгнення повпливало на культурну спадщину Ірпеня? Які об'єкти культури постраждали?
- По-перше, у нас повністю знищені два будинки культури – Центральний будинок культури та будинок культури мікрорайону Романівка. Ще один дещо пошкоджений.
Їх треба відбудовувати. Ми вже підготували проєкти з відбудови. Будемо з ними подаватися на фінансування в United24 та інші фонди. Ми розуміємо, що культурна спадщина – важлива. Вона ідентифікує нас як українців.
ПРОЦЕС ВІДБУДОВИ ПОЧАЛИ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
- Як просувається процес відбудови? Скільки об’єктів інфраструктури вже відновлено?
- Процес відбудови ми почали одразу після закінчення військових дій на території міста. Спочатку зробили експертні звіти й аналіз щодо всіх домогосподарств, квартир та багатоповерхівок, підприємств. Цей процес фінансувала Ірпінська міська рада. У звітах наявна категорійність. Перша категорія – поточний ремонт, друга – капітальний ремонт, третя, яку потім з'єднали з четвертою, – демонтаж. Після цього ми дізнались точну кількість об'єктів, які були зруйновані або пошкоджені.
Потім одразу почали виконувати ремонтні роботи. За кошти Київської обласної військової адміністрації, резервного фонду державного бюджету, а також за рахунок бюджету міста минулого року робили покрівлі, замінювали вікна, вставляли двері.
У 90% будівель по всьому місту були вибиті вікна. Ми вже замінили близько 85%.
- Як міжнародні партнери допомагають у відбудові? Які для цього є програми/гранти? Які країни допомагають? Що вже відбудовано за їх сприяння?
- Нам допомагають багато фондів. Компанія SOCAR Energy допомогла відремонтувати найбільшу школу міста. Компанія Ecosoft відремонтувала дитячій заклад. UNICEF взяла на відбудову Ліцей №3. Уряд Литви взяв на відбудову дитячий садочок “Радість”.
Червоний хрест дуже потужно допомагає нашому “Ірпіньводоканалу” та “Теплоенергопостачі”. ADRA, Caritas, Добробат – всі вони допомагають нам робити капітальні ремонти житла. Міжнародна організація міграції взяла два багатоповерхових будинки на капітальний ремонт і ще один буде відбудовувати з нуля. Фонд енергоефективності взяв більше 30 багатоповерхових будинків на капітальний ремонт.
Португальське місто-побратим Кашкайш виділив 500 тисяч євро на відбудову садочка. United24 взяв на відбудову 7 багатоповерхових будинків та центральний стадіон. Фонд уже зібрав кошти на це. Зараз проводяться тендерні процедури.
- А ви можете виділити країни, які найбільше допомагають у відбудові Ірпеня?
- Допомагають усі. Допомагають і фонди Нідерландів, Італії, Австрії, Німеччини. Дуже потужно допомагають уряд Литви, Міжнародний комітет Червоного Хреста тощо. Я всім дуже вдячний. Не хочу когось одного виділяти. Це надзвичайно важлива допомога, яка потрібна саме тут і зараз.
НА ВІДБУДОВУ ЖК “ІРПІНСЬКІ ЛИПКИ” ВЖЕ ВИДІЛИЛИ КОШТИ З МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ
- Чи планується відновлювати, мабуть, найвідоміший зруйнований об'єкт міста – ЖК “Ірпінські Липки”? Він узагалі підлягає відновленню? Чи ЖК будуть зносити і будувати з нуля?
- Так, цей будинок підлягає відновленню. З міського бюджету виділили кошти на проєкт капітального ремонту. Ми спілкуємось з Мінрегіонбудом, КОВА, Агентством відновлення. Його планують включити в проєкт фінансування. На перше червня буде готовий повноцінний проєкт з експертизою по цьому будинку.
“Липки 2” взяв під фінансування United24, а проєкт “Липки 1” робимо ми, фінансуватиме уряд.
- Скільки коштів потрібно на його відбудову?
- Приблизно, 600 мільйонів гривень. Так, це велика сума, але це – найбільший будинок в Ірпені.
- А скільки взагалі коштів потрібно на відновлення Ірпеня?
- Після закінчення військових дій потрібно було близько мільярда доларів, але зараз ця сума значно менша. Це дуже умовна і приблизна кількість коштів.
НАРАЗІ БЛИЗЬКО 2 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПОТРЕБУЮТЬ МІСЦЬ У МОДУЛЬНИХ МІСТЕЧКАХ
- Яка ситуація в місті з модульними містечками? Чи вистачає їх? Наскільки ці модульні містечка заповнені?
- Цього тижня ми відкрили ще одне невелике модульне містечко, яке профінансував і побудував уряд Фінляндії. Це модульне містечко з квартирами.
Цього літа ми будемо відкривати нове польське модульне містечко.
За кожне модульне містечко у нас є відповідальна людина. Вони охороняються. Усі комунальні послуги сплачує міська рада.
- Розкажіть детальніше про нове містечко. Скільки людей воно може вмістити? Які там будуть умови?
- У цьому містечку зможуть жити близько тисячі людей. Воно також буде складатися з квартир, у кожній буде дві кімнати, маленька кухня, санвузол і душова. Квартири будуть повністю мебльовані.
За кошти міської ради прокладуть усі комунікації, водопостачання, водовідведення, електрику. Зараз ми попросили кошти в обласної військової адміністрації на благоустрій, щоб зробити тротуари, доріжки, вуличне освітлення.
- А скільки заявок подали на модульні містечка?
- До двох тисяч заявок. Завдяки цим двом новим модульним містечкам ми зможемо розвантажити 1500 місць.
Але зараз до нас приїжджають внутрішньо переміщені особи. Вони так само просять житло. Хтось виселяється, хтось заселяється – це постійний процес.
- Як відбувається процес отримання місця у містечку?
- Люди подають заявку до нашого центру надання адміністративних послуг. ЦНАП продивляється і телефонує, далі – запрошує людей на зустріч.
- Хто може отримати місце в такому містечку?
- По-перше, люди, які втратили житло у місті Ірпінь. По-друге, внутрішньо переміщені особи. Ми їм допомагаємо максимально.
Стараємося надати тимчасове житло всім, хто його потребує. Якщо у нас немає місця у модульному містечку, пропонуємо місця в сусідніх громадах, бо в деяких ці містечка напівпорожні.
ПРОЦЕС КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗРУЙНОВАНЕ ЧИ ПОШКОДЖЕНЕ ЖИТЛО ВЖЕ ЗАПУЩЕНИЙ
- Раніше ви зазначали, що модульні містечка – це тимчасове рішення. А куди потім будуть переїжджати люди?
- Зараз ми чекаємо ухвалення закону щодо сертифікатів відшкодування державою за втрачене майно. Люди будуть отримувати сертифікат і зможуть на нього купити квартиру, будинок або відбудувати своє житло.
- А як щодо "єВідновлення"?
- У "Дії" вже стартував перший етап "єВідновлення". Спочатку допомогу отримають люди, чиї будинки потребують косметичного ремонту. Максимальна сума на відновлення одного об’єкта – 200 тисяч гривень.
Далі масштабуємо програму, щоб допомогу отримали люди, будинки яких повністю знищені внаслідок російської агресії. Потім буде відшкодування по другій категорії – капітальний ремонт, і по третій – сертифікати на житло.
- Нещодавно КОВА ініціювала програму з ремонту гуртожитків, щоб після модульних містечок поселити людей у більш комфортні умови. Чи будуть ремонтувати для цього гуртожитки в Ірпені?
- Ми маємо один гуртожиток у Михайлівці-Рубежівці. Зараз там проводиться експертиза, підготовчі роботи. За кошти одного з фондів ми його відбудовуємо. Туди ми заселяємо внутрішньо переміщених осіб, наших мешканців, які працюють у освітній сфері та сфері медицини.
Там буде не просто гуртожиток, а смарт-квартири. Це буде службове житло.
- Як планується використовувати модульні містечка після остаточного розселення людей до більш комфортних місць?
- Містечка, в яких потім не буде потреби, будуть передаватися на схід України. Треба виходити з того, у чому буде нагальна потреба. Якщо нагальна потреба буде віддати людям, щоб вони жили тимчасово там, на сході, – звичайно, ми віддамо.
МІСТО ПОВНІСТЮ ЗАБЕЗПЕЧЕНЕ ГЕНЕРАТОРАМИ
- В якому стані об'єкти енергетики Ірпеня? Ви вже готуєтеся до майбутньої зими?
- Зараз у нас все полагоджено, все працює. Ми на 100% забезпечені дизель-генераторами. Вони є на всіх критичних об'єктах інфраструктури – водопостачання, водовідведення, теплопостачання, в освітніх закладах, закладах медицини тощо.
Нам у цьому плані всього вистачає. Ми самі купили деякі дизель-генератори, деякі передавали спонсори та міста-побратими. У нас скрізь вони встановлені. Якщо навіть буде повний блекаут, ми можемо підключитися на дизель-генератори і працювати.
УКРИТТІВ У МІСТІ НЕ ВИСТАЧАЄ
- Скільки укриттів є в Ірпені? В якому вони стані?
- Укриттів у нас вистачає на всі освітні заклади. Зараз садочку або школі неможливо відкритися без укриття. Інших укриттів для мешканців, звичайно, на сто відсотків не вистачає. Їх ніде не вистачає.
Раніше майже всі об'єкти будувалися без укриттів. Зараз, у будь-якому випадку, треба все будувати з укриттями.
- Чи будуть проводитися роботи з їх модернізації/побудови?
- У тих укриттях, які в нас є, проводимо ремонт. У цьому напрямі багато зроблено за рахунок UNICEF та інших фондів. Зараз стоїть питання у побудові нових укриттів. Проте, звичайно, ми будемо чекати фінансування з державного бюджету, бо потрібні величезні кошти. Місто самотужки це не потягне.
- А бомбосховища у вас є?
- У нас є кілька бомбосховищ, які можуть витримати влучання атомної бомби, але їх дуже мало – 3-5.
- Чи виникають у місті проблеми із невідкриванням укриттів під час повітряних тривог?
- Як узагалі можна кудись людину не пустити, якщо їй треба врятувати життя? Ми завжди просимо наших мешканців сигналізувати, казати нам, якщо вони не можуть потрапити до укриття під час тривоги. Ми будемо реагувати. Ми ж бачимо, що війна не зупинилася. Ми маємо бути однією командою для того, щоб перемогти ворога.
НОВИЙ ТЕХНОПАРК ГОДУВАТИМЕ НЕ ТІЛЬКИ ВЕСЬ ІРПІНЬ, А Й ВСЮ КИЇВСЬКУ ОБЛАСТЬ
- Нещодавно ви повідомляли, що в Ірпені планується побудувати найбільший у Київській області технопарк. Розкажіть про нього детальніше.
- У нас є проєкт-презентація технопарку. Далі ми будемо погоджувати його з керівництвом держави.
У чому унікальність нашого технопарку на Київщині? Перша перевага – зручна логістика. Він буде розташований одразу біля трьох головних шляхів – Варшавської, Житомирської та Новоірпінської трас. Друга – наявність біля технопарку, на межі, всіх комунікацій – водовідведення, водопостачання, газифікації. Крім того, об'єкт буде розташований всього за один кілометр від електричної підстанції “Ірпінь”.
Третя, мабуть, найголовніша перевага – він буде розташований на землі держави. Там немає тисячі власників паїв. Не треба домовлятися з тисячею чи двома тисячами людей. Це – державна земля, тому держава має право нею розпоряджатися. Поділити на великі шматки – по два, три, сім гектарів, де будуть будуватися підприємства. Цей технопарк буде годувати не тільки весь Ірпінь, а й всю Київську область. Бо там майже 300 гектарів землі.
Ми зробимо максимально все для цього. Ми допоможемо компаніям та підприємствам з комунікаціями, з дозвільною документацією. Поки вони будуть будуватися, ми їх звільнимо від сплати за землю. Тільки так ми можемо привабити бізнес.
- Які компанії планують мати там підприємства? Яке це виробництво?
- Наприклад, велика компанія Ecosoft. Вона хоче розширити свої виробничі потужності. До повномасштабного вторгнення ми розмовляли з Philips, щоб вони будували своє виробництво у нас. З іншими компаніями проговорювали. Також ми будемо пропонувати відкритися у нас компанії Ajax, яка спеціалізується на виробництві сигналізацій.
Вже близько 15 компаній з Польщі, Австрії, Німеччини погодилися відкривати свої виробництва у нашому технопарку. Це будуть тільки нешкідливі виробництва.
- За чиї кошти це планується реалізувати?
- Звичайно, кожна компанія робить це за свій кошт. Ми надаємо землю в довгострокову оренду. Можливо, вони захочуть викуповувати її у власність. Можливо, це буде постійне користування. Різні моменти можуть бути, але це дуже потужно – дати цю можливість побудуватися і відкритися. А для міста це важливо, бо будуть підприємства, робочі місця і сплата ПДФО.
НАРАЗІ ТРИВАЄ РОБОЧИЙ ПРОЦЕС ЩОДО ПОБУДОВИ ЗАКАЗНИКА “РІЧКА-ГЕРОЙ ІРПІНЬ”
- На якому етапі створення ландшафтного заказника місцевого значення “Ріка-Герой Ірпінь”?
- Зараз ми з екологічною комісією області формуємо спільну пропозицію. У нас був круглий стіл, де це обговорювалося. Нам допомагає розробляти стратегію міста відоме Американське архітектурне бюро Gensler. Бюро планує приїхати до нас у червні, щоб дати свої пропозиції щодо заказника. Там треба побудувати кілька пішохідних мостів, бо це перспектива на 25 років. Уздовж набережної ми побудуємо винятково спортивні дитячі майданчики. Охоронна зона з кожної сторони буде 50 метрів, щоб там не було ніякої забудови, ніяких будинків.
- Які труднощі виникають на етапі будівництва?
- Зараз труднощів немає. Триває робочий процес.
- Створення цього заказника означатиме, що жодних об‘єктів у зоні 50 метрів від річки не має бути. Що буде з тими об‘єктами, які вже побудовані і розташовуються поблизу річки?
- Наразі таких об'єктів немає. Якщо хтось буде залізати за охоронну зону своїми ділянками, ми будемо через суд скасовувати це. Будемо діяти рішуче і жорстко, у межах закону.
- Який наразі екологічний стан річки?
- Зараз у нас, саме на території Ірпеня, жодних шкідливих відходів у річку немає. Там все чисто. За іншу частину річки не можемо сказати. Ми хочемо почистити річку Ірпінь, заглибити, щоб там і рибалки ловили рибу, щоб вона була ширша, глибша.
МАЄМО БАГАТО АМБІТНИХ ПЛАНІВ ЩОДО БУДІВНИЦТВА НОВИХ ОБ’ЄКТІВ У ІРПЕНІ
- Які ще плани щодо будівництва в місті?
- Моє завдання як міського голови було захистити місто Ірпінь. І нам це вдалося. А друге, звичайно, – відбудувати і зробити місто ще кращим, аніж було. Побудувати сучасні об'єкти – школи, садочки, будинки культури, стадіони. Також одне із завдань – цього року закінчити будівництво медичного центру. Спільними зусиллями треба відбудувати державний податковий університет, який дуже сильно постраждав.
У нас взагалі багато амбітних планів. Я розповім дещо наперед. Це і розвиток нашого міста, будівництво ще однієї школи, декількох садочків, басейну, окружної дороги через Ірпінь. Це – нові вулиці, парки, транспортне сполучення. Нові сучасні автобуси.
Це новий підхід до освіти. Ми повністю перейдемо в “цифру”. Будуть електронні щоденники, електронний документообіг. Ми працюємо над підвищенням кваліфікації навчання дітей. Для того, щоб всі їхали і знали, що в Ірпені – класна освіта. Щоб усі хотіли тут жити, навчатися.
- Що вже вдалося реалізувати у сфері цифровізації освіти?
- Процес цифровізації триває на рівні держави. Ми максимально підключаємося до цього. Уже 1-го вересня всі школи будуть переведені на цифрові щоденники і цифровий документообіг.
- Хто для вас є прикладом у сфері будівництва і благоустрою?
- Ми бачимо щось нове в Європі – робимо це у себе. Рухаємось у напрямку Європи і беремо приклад з наших європейських друзів.
Я дуже хочу, щоб наступного року ми завершили роздільний збір сміття. Зараз у деяких багатоповерхових будинках є така система, але в приватних немає. Це європейський підхід. Це також залежить і від нас із вами.
Анастасія Ракута, Ірпінь
Фото Володимира Тарасова