Відбудова України - 2024

Відбудова України - 2024

Дайджест
Укрінформ
Відновлення шкіл: як навчаються українські діти в умовах воєнного часу. Що відбувається з Каховським водосховищем після підриву росіянами ГЕС. Як Миколаївщина очищається від мін.

ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО: «Ми і в Авдіївці відбудуємо школу!»

Понад 3 тисячі освітніх будівель в Україні серйозно пошкоджені або зруйновані вщент внаслідок злочинної агресії РФ. Конкурс «Школа майбутнього для України» покликаний вирішити проблему будівництва нових шкіл і наразі приймає проєктні пропозиції. Конкурс відбувається за ініціативи уряду Литви в партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за сприяння Міністерства освіти і науки.

Головою журі з восьми професіоналів є Артурас Жарновскіс, керівник програми Co-create Future of Ukraine (CPMA). Як представник Литви він долучався до реалізації багатосторонніх проєктів з відновлення України з 2014 року. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну очолював фінансований Литвою проєкт реконструкції школи №2 в Авдіївці, яку відкрили 1 вересня 2021 року і яку російська зброя зруйнувала вже 25 лютого 2022 року.

«Це не демотивує, але навпаки – спонукає відбудовувати. Ми і в Авдіївці відбудуємо школу!», – каже Артурас Жарновскіс.

Артурас Жарновскіс, керівник програми Co-create Future of Ukraine (CPMA)
Артурас Жарновскіс, керівник програми Co-create Future of Ukraine (CPMA)

«Представники Центрального агентства управління проєктами, член журі конкурсу Артурас Жарновскіс, інші члени команди ходили по руїнах українських шкіл. Вони на власні очі бачили розбомблені дитячі садки, спілкувалися з батьками, яким не було куди відвести дитину, з випускниками, в яких вже не було школи, аби відзначити випускний... Деякі з цих шкіл уже відбудовано з руїн», - креативна директорка конкурсу, членкиня Ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте.

ФОТО

У Харкові завершили будівництво підземної школи

У Харкові продемонстрували першу підземну школу в одному з районів міста. Найближчим часом розпочнеться навчальний процес. Більше фото

Підземна школа в одному з районів Харкова готова до прийому учнів. Фото: В'ячеслав Мадієвський, Укрінформ
Підземна школа в одному з районів Харкова готова до прийому учнів. Фото: В'ячеслав Мадієвський, Укрінформ

Харків, підземна школа. Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ
Харків, підземна школа. Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю

Чи справдилися прогнози щодо наслідків підриву Каховської ГЕС і чи потрібно відновлювати електростанцію?

Про це говоримо з членом правління Української природоохоронної групи, завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іваном Мойсієнком. 

Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. Фото: Укрінформ
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. Фото: Укрінформ

Він разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам'янська Січ». На цій території проводили експедиції й одразу після деокупації, і після підриву гідроелектростанції. Досліджувач наполягає не відбудовувати ГЕС у тому вигляді, як було раніше. Оскільки це збереже екологію і є світовим трендом. Зараз мейнстрім – це руйнування дамб та спуск водосховищ з метою охорони природи.

Після підриву росіянами Каховської ГЕС водосховище заростає вербами. Фото: Олександр Ходосовцев/Facebook
Після підриву росіянами Каховської ГЕС водосховище заростає вербами. Фото: Олександр Ходосовцев/Facebook

Еколог також підкреслив, що жоден з негативних прогнозованих сценаріїв не реалізувався. Тобто, не було пилових бур, не було засолення і немає домінування інвазійних видів. Домінують аборигени – місцеві рослини. Коли ця трагедія трапилася - якраз дозріло насіння на деревах верби. І вона стала засівати це водосховище. Читати далі

РЕПОРТАЖ УКРІНФОРМУ

Як сапери з неурядової організації розміновують Миколаївщину

Миколаївщина входить до трьох найбільш замінованих регіонів України. Очистити її землі від смертоносного російського залізяччя допомагають міжнародні партнери. Команда найбільшої у світі неурядової організації з гуманітарного розмінування «The HALO Trust» працює тут уже рік.

Новопетрівка Миколаївської області. Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ
Новопетрівка Миколаївської області. Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ

За інформацією ОВА, на Миколаївщині потенційно замінованими є понад 750 тис. га земель, що становить 30 відсотків територій. Із них 288 тис. га – це землі сільгосппризначення. На початку цього року обстежено понад 112 тис. га.

Головний керівник групи розмінування Олексій Давидович. Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ
Головний керівник групи розмінування Олексій Давидович. Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ

Сапери вже очистили від вибухонебезпечних предметів і передали аграріям 360 тис. кв. м сільгоспземель. І є надія, що подальше розмінування триватиме швидше. Адже якщо донедавна «HALO Trust Ukraine» мала можливість лише виявляти вибухонебезпечні предмети, то тепер отримала дозвіл самостійно їх знищувати.

Розмінування полів Миколаївщини за допомогою безпілотної системи. Дрон виявляє вибухо-небезпечні предмети та ставить на мапі геовідмітки.

Зйомка журналістки Ніни Ляшонок, Укрінформ

Стежте за новинами про відбудову - підпишіться на нашу щотижневу розсилку. Щопонеділка ви будете отримувати усі головні тексти, фото та відео про відновлення України. Якщо вам сподобалось, порекомендуйте нас друзям, щоб спільнота зацікавлених людей зростала.

Наступний лист з новинами про відбудову України очікуйте 15 квітня.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-